Проект

вноситься народними депутатами України Чумаком В. В., Ковальчуком В. А., Соболєвим С. В., Оробець Л. Ю., Головком М. Й., Міщенком А. М., Донієм О. С. 

 

 

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Національне бюро антикорупційних розслідувань

Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності Національного бюро антикорупційних розслідувань (далі - Національне бюро), метою якого є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, що вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або становлять особливу суспільну небезпеку.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Статус Національного бюро

1. Національне бюро є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності.

2. Національне бюро, у межах, визначених цим та іншими законами, є відповідальним перед Верховною Радою України, підконтрольним і підзвітним Президенту України та Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України здійснює заходи щодо забезпечення функціонування Національного бюро.

3. Національне бюро утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції, цього та інших законів України.

Питання діяльності Національного бюро у Кабінеті Міністрів України представляє Директор Національного бюро.

4. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу Національного бюро шляхом:

1) забезпечення формування державної політики у сфері запобігання і протидії корупції;

2) призначення Директора Національного бюро відповідно до результатів конкурсного відбору;

3) затвердження положення про Національне бюро;

4) утворення місцевих управлінь Національного бюро;

5) заслуховування звіту Національного бюро;

6) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

Кабінет Міністрів України та його члени не можуть давати Національному бюро та його працівникам доручення, приймати акти з питань досудового розслідування у конкретних кримінальних провадженнях.

Стаття 2. Правова основа діяльності Національного бюро

1. Правову основу діяльності Національного бюро становлять Конституція України, міжнародні договори України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

2. Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, застосовуються до Національного бюро в частині, що не суперечить положенням цього Закону.

Стаття 3. Принципи організації та діяльності Національного бюро

1. Національне бюро організується та діє на основі принципів:

1) пріоритету додержання прав і свобод фізичних та юридичних осіб;

2) законності;

3) безсторонності та справедливості;

4) незалежності Національного бюро та його працівників;

5) підконтрольності і підзвітності суспільству та визначеним законом державним органам;

6) відкритості та прозорості;

7) політичної нейтральності і позапартійності;

8) єдиноначальності;

9) взаємодії з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, недержавними організаціями.

2. Діяльність Національного бюро не може використовуватися для незаконного обмеження прав і свобод осіб або з метою насильницької зміни конституційного ладу чи перешкоджання законній діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування.

Стаття 4. Гарантії незалежності Національного бюро

1. Незалежність Національного бюро від незаконного втручання у його діяльність гарантується:

1) спеціальним статусом Національного бюро;

2) особливим порядком відбору, призначення та припинення повноважень Директора Національного бюро;

3) конкурсним відбором визначених цим Законом працівників Національного бюро, їх особливим правовим та соціальним захистом;

4) особливим, установленим законом порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Національного бюро;

5) належними умовами оплати праці працівників Національного бюро, визначеними цим та іншими законами;

6) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро, їх близьких родичів, майна;

7) іншими засобами, визначеними цим Законом.

2. Використання Національного бюро в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність політичних партій в Національному бюро забороняється.

3. Забороняється незаконне втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших осіб в діяльність Національного бюро з виконання покладених на нього обов'язків.

Будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, направлені до Національного бюро та його працівників, які стосуються питань досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними та не підлягають виконанню.

Стаття 5. Міжнародне співробітництво

1. Національне бюро на основі міжнародних договорів та законів України співпрацює у сфері боротьби з корупцією з відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями, недержавними організаціями.

2. Національне бюро може укладати угоди про співробітництво з питань його повноважень з іноземними і міжнародними правоохоронними органами та організаціями.

Розділ II
Загальна структура, керівництво та кадри НаціональноГО БЮРО

Стаття 6. Загальна структура і чисельність Національного бюро

1. Національне бюро складається з центрального апарату і територіальних органів.

Центральний апарат Національного бюро безпосередньо здійснює покладені на Національне бюро завдання, координує та контролює діяльність територіальних органів.

2. Національне бюро здійснює свої повноваження через центральний апарат та такі територіальні органи:

1) територіальне управління, яке знаходиться у місті Львів та поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області;

2) територіальне управління, яке знаходиться у місті Хмельницький та поширює свою діяльність на Вінницьку, Житомирську, Рівненську, Хмельницьку, Чернівецьку області;

3) територіальне управління, яке знаходиться у місті Миколаїв та поширює свою діяльність на Кіровоградську, Миколаївську, Одеську області;

4) територіальне управління, яке знаходиться у місті Мелітополь та поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим, Запорізьку, Херсонську області, місто Севастополь;

5) територіальне управління, яке знаходиться у місті Полтава та поширює свою діяльність на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську, Харківську області;

6) територіальне управління, яке знаходиться у місті Донецьк та поширює свою діяльність на Донецьку і Луганську області;

7) територіальне управління, яке знаходиться у місті Київ та поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області.

Рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Директора Національного бюро можуть утворюватися місцеві управління Національного бюро, територія діяльності яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом.

3. Організація Національного бюро будується на засадах підконтрольності та підзвітності нижчих органів і підрозділів вищим та Директорові Національного бюро.

4. До структури центрального апарату та територіальних органів Національного бюро входять оперативно-розшукові, слідчі та оперативно-технічні підрозділи, інформаційно-аналітичні підрозділи, підрозділи розшуку, арешту майна та розпорядження арештованим майном, підрозділи швидкого реагування, захисту учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, внутрішнього контролю, міжнародної співпраці та представництва інтересів в іноземних органах, зв'язків з громадськістю, підготовки та підвищення кваліфікації персоналу, доступу до публічної інформації та інформування про діяльність Національного бюро, внутрішнього аудиту, експертні, кадрові та інші підрозділи.

5. Гранична чисельність працівників центрального апарату та територіальних органів Національного бюро становить 1300 осіб, у тому числі не більше 100 осіб рядового і начальницького складу.

Стаття 7. Директор Національного бюро

1. Керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України в порядку, визначеному цим Законом.

2. Директором Національного бюро може бути громадянин України, не молодший 35 років, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати відповідні службові обов'язки.

Не може бути призначена на посаду Директора Національного бюро особа, яка впродовж одного року до подання заяви на участь у конкурсі на заміщення цієї посади, незалежно від тривалості, входила до складу керівних органів політичної партії або знаходилася у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією.

Не може бути призначена на посаду Директора Національного бюро особа, яка не відповідає обмеженням, передбаченим частиною першою статті 13 цього Закону.

3. Директор Національного бюро призначається строком на чотири роки. Одна і та ж особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.

4. Повноваження Директора Національного бюро припиняються Кабінетом Міністрів України достроково лише в разі:

1) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;

2) досягнення віку 65 років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

4) рішення суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

6) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, відставки;

8) відмови від прийняття присяги державного службовця;

9) невідповідності обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбаченими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";

10) смерті.

Стаття 8. Порядок конкурсного відбору та призначення Директора Національного бюро

1. Директор Національного бюро призначається на посаду відповідно до результатів відкритого конкурсного відбору на заміщення цієї посади (далі - конкурс). Участь у конкурсі можуть брати будь-які особи, що відповідають вимогам, визначеним у частині другій статті 7 цього Закону.

2. Організацію та проведення конкурсу здійснює комісія з проведення конкурсу на заміщення посади Директора Національного бюро (далі - Конкурсна комісія), склад якої затверджує Кабінет Міністрів України.

Прем'єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посаду Директора Національного бюро кандидата, відібраного Конкурсною комісією.

3. До складу Конкурсної комісії входять:

1) одна особа, яку визначає Президент України;

2) три особи, яких визначає комітет Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання боротьби з корупцією;

3) Міністр юстиції України;

4) Генеральний прокурор України або його заступник;

5) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

6) чотири особи, які були запропоновані громадськими об'єднаннями, які мають досвід роботи у сфері запобігання корупції.

4. Рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні Конкурсної комісії проголосували не менше семи членів Конкурсної комісії.

Положення про конкурс та Регламент роботи Конкурсної комісії затверджується Кабінетом Міністрів України. Роботу Конкурсної комісії забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.

Засідання Конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів. Секретаріатом Кабінету Міністрів України забезпечується відео- та аудіоспостереження і трансляція у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань Конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Інформація про час та місце проведення засідання Конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше, ніж за 24 години до його початку.

5. Конкурсна комісія:

1) розглядає документи, подані кандидатами на посаду Директора Національного бюро; відбирає із загального числа кандидатів трьох осіб, які, згідно з обґрунтованим рішенням Конкурсної комісії, мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов'язків Директора Національного бюро; проводить на своєму засіданні співбесіду з трьома відібраними кандидатами;

2) відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, одного кандидата, що відповідає вимогам, які ставляться до Директора Національного бюро, та, згідно з обґрунтованим рішенням Конкурсної комісії, має найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов'язків Директора Національного бюро;

3) оприлюднює інформацію про кандидатів, які подали заяву на участь у конкурсі, а також інформацію про трьох кандидатів, які були відібрані для проходження співбесіди в Конкурсній комісії, та про кандидата, відібраного Конкурсною комісією для призначення на посаду Директора Національного бюро.

6. Не пізніше ніж за два місяці до завершення строку повноважень Директора Національного бюро або упродовж чотирнадцяти днів з дня дострокового припинення його повноважень Кабінет Міністрів України розміщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

7. Особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає у вказаний в оголошенні строк такі документи:

1) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

2) автобіографію, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією упродовж року, що передує поданню заяви (незалежно від тривалості), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за рік, що передує року, у якому було оприлюднено оголошення про конкурс, за формою, що визначена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";

4) інші документи, передбачені законами України "Про державну службу", "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відомості з поданих відповідно до цієї частини документів підлягають оприлюдненню упродовж трьох робочих днів після закінчення строку подання заяв на конкурс на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, крім відомостей, які відповідно до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" віднесені до інформації з обмеженим доступом та відомостей про контактний номер телефону, адресу електронної пошти кандидата.

Стаття 9. Повноваження Директора Національного бюро

1. Директор Національного бюро:

1) несе відповідальність за діяльність Національного бюро, зокрема законність здійснюваних Національним бюро оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, додержання прав і свобод осіб;

2) організовує роботу Національного бюро, координує і контролює діяльність його центрального апарату та територіальних органів;

3) затверджує структуру та штатний розпис центрального апарату та територіальних органів Національного бюро;

4) видає у межах повноважень накази і розпорядження, дає доручення, які є обов'язковими для виконання працівниками Національного бюро;

5) призначає на посади та звільняє з посад першого заступника Директора Національного бюро та двох заступників Директора Національного бюро, керівників структурних підрозділів центрального апарату Національного бюро, директорів та заступників директорів територіальних органів Національного бюро; визначає відповідно до законодавства порядок призначення та звільнення інших працівників Національного бюро, порядок проведення конкурсу на заміщення посад, визначених цим Законом;

6) приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Національне бюро, та затверджує звіт про виконання цих рішень;

7) затверджує перспективні, поточні та оперативні плани роботи Національного бюро;

8) встановлює порядок реєстрації, оброблення, зберігання та знищення відповідно до законодавства отриманої Національним бюро інформації; вживає заходи із запобігання несанкціонованому доступу до інформації з обмеженим доступом, а також забезпечує додержання законодавства про доступ до публічної інформації, що знаходиться в Національному бюро;

9) визначає порядок заохочення осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;

10) вирішує питання про заохочення та накладення дисциплінарних стягнень на працівників Національного бюро згідно з рішенням Дисциплінарної комісії Національного бюро;

11) присвоює в межах повноважень, у встановленому законодавством порядку, ранги державних службовців працівникам Національного бюро;

12) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до компетенції Національного бюро;

13) представляє Національне бюро у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, недержавними організаціями, а також правоохоронними органами та іншими організаціями іноземних держав, міжнародними організаціями тощо;

14) має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Кабінету Міністрів України при розгляді питань, пов'язаних із запобіганням та протидією корупцією, фінансуванням Національного бюро;

15) забезпечує відкритість та прозорість діяльності Національного бюро відповідно до цього Закону; звітує про діяльність Національного бюро в порядку, визначеному цим Законом;

16) надає дозвіл на використання коштів фонду спеціальних оперативно-розшукових та слідчих дій Національного бюро;

17) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.

Стаття 10. Директори територіальних органів Національного бюро

1. Директори територіальних органів Національного бюро призначаються на посаду та звільняються з посади Директором Національного бюро.

2. Директор територіального органу Національного бюро:

1) організовує роботу відповідного територіального органу щодо виконання повноважень Національного бюро, наказів і розпоряджень Директора Національного бюро;

2) призначає на посади та звільняє з посад працівників відповідного територіального органу, крім тих, що призначаються Директором Національного бюро;

3) вносить Директорові Національного бюро подання про присвоєння у встановленому законодавством порядку рангів державних службовців працівникам відповідного територіального органу;

4) вносить Директорові Національного бюро пропозиції щодо структури та штатного розпису відповідного територіального органу;

5) видає у межах своїх повноважень накази і розпорядження;

6) виконує інші повноваження, передбачені законодавством.

Стаття 11. Працівники Національного бюро

1. Працівниками Національного бюро є державні службовці, особи рядового і начальницького складу, а також інші працівники, які виконують допоміжні функції.

Особами рядового і начальницького складу є працівники підрозділів швидкого реагування, захисту учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників Національного бюро. Зазначені особи проходять службу за контрактом і на них поширюється законодавство про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

2. Час проходження служби в Національному бюро зараховується до стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

3. Працівники Національного бюро регулярно, але не рідше одного разу на два роки, проходять обов'язкове підвищення кваліфікації.

Стаття 12. Спеціальні звання осіб рядового і начальницького складу Національного бюро

1. Особам рядового і начальницького складу Національного бюро встановлюються такі спеціальні звання:

рядовий Національного бюро антикорупційних розслідувань;

сержант Національного бюро антикорупційних розслідувань;

прапорщик Національного бюро антикорупційних розслідувань;

старший прапорщик Національного бюро антикорупційних розслідувань;

молодший лейтенант Національного бюро антикорупційних розслідувань;

лейтенант Національного бюро антикорупційних розслідувань;

старший лейтенант Національного бюро антикорупційних розслідувань;

капітан Національного бюро антикорупційних розслідувань;

майор Національного бюро антикорупційних розслідувань;

підполковник Національного бюро антикорупційних розслідувань;

полковник Національного бюро антикорупційних розслідувань;

генерал-майор Національного бюро антикорупційних розслідувань;

генерал-лейтенант Національного бюро антикорупційних розслідувань.

Стаття 13. Порядок відбору та призначення працівників Національного бюро

1. На службу до Національного бюро приймаються громадяни України, які мають вищу освіту та здатні за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати відповідні службові обов'язки.

2. Призначення на посади слідчих та оперативних працівників Національного бюро, начальників оперативних та слідчих підрозділів Національного бюро, директорів територіальних органів Національного бюро та їх заступників здійснюється виключно за результатами відкритого конкурсу, що проводиться Національним бюро в порядку, визначеному Директором Національного бюро.

Стаття 14. Обмеження для працівників Національного бюро

1. Не може бути призначена на посаду працівника Національного бюро особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

3) відповідно до вироку суду позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати відповідні посади;

4) притягалася судом до відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України, які віднесено до підслідності Національного бюро;

5) має громадянство іншої держави;

6) у разі призначення буде безпосередньо підпорядкована особі, яка є її близькою особою відповідно до Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції";

7) не пройшла спеціальну перевірку;

8) не подала відповідно до Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік;

2. Працівники Національного бюро не мають права:

1) бути членами чи брати участь у створенні чи діяльності політичних партій, організовувати або брати участь у страйках;

2) бути повіреними третіх осіб у справах Національного бюро;

3) використовувати Національне бюро, його працівників та майно у партійних, групових чи особистих інтересах.

На працівників Національного бюро поширюються інші обмеження та вимоги, встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

При вступі на службу до Національного бюро особа повідомляється про можливість проведення щодо неї перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя.

3. У разі виникнення у працівника Національного бюро конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього керівника. Такий керівник зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання чи усунення конфлікту інтересів шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншому працівнику Національного бюро, особистого виконання цього завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.

Примітка. Термін "конфлікт інтересів" у цій статті вживається у значенні, передбаченому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Стаття 15. Стажування працівників Національного бюро

1. Особи, які не мають попереднього досвіду роботи в державних органах на посадах, пов'язаних з оперативно-розшуковою діяльністю, проведенням досудового розслідування, після проходження конкурсу на заміщення посади слідчого або оперативного працівника проходять обов'язкове стажування в Національному бюро строком від шести місяців до одного року.

2. Порядок стажування в Національному бюро визначається положенням, яке затверджується Директором Національного бюро.

3. Працівник Національного бюро може бути звільнений з посади за підсумками стажування, якщо він не відповідає вимогам, які ставляться до працівника Національного бюро.

Стаття 16. Відрядження прокурорів та інших осіб до Національного бюро

1. До Національного бюро відряджаються прокурори для виконання повноважень прокурора під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро.

Порядок відрядження до Національного бюро прокурорів визначається Законом України "Про прокуратуру" та цим Законом.

2. До Національного бюро може бути відряджено державних службовців інших державних органів, із залишенням їх на службі у відповідних органах або шляхом переведення у штат Національного бюро, з метою виконання обов'язків, які вимагають спеціальних знань та навичок.

Порядок відрядження до Національного бюро працівників органів виконавчої влади визначається Кабінетом Міністрів України.

Розділ III
Повноваження НаціональноГО БЮРО

Стаття 17. Обов'язки Національного бюро

1. Національне бюро:

1) здійснює оперативно-розшукові заходи з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;

2) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;

3) проводить відповідно до закону перевірку на доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

4) вживає заходи щодо розшуку коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідності Національного бюро, здійснює діяльність щодо розпорядження коштами та іншим майном, на які накладено арешт;

5) взаємодіє з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами для виконання своїх обов'язків;

6) здійснює інформаційно-аналітичну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;

7) забезпечує особисту безпеку своїх працівників та інших визначених законом осіб, захист від протиправних посягань на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у підслідних йому кримінальних правопорушеннях;

8) бере участь у здійсненні відповідно до законодавства спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

9) забезпечує відповідно до законодавства додержання режиму захищеної законом таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом, а також визначеного законом порядку оприлюднення та надання доступу до публічної інформації;

10) звітує про свою діяльність у порядку, визначеному цим Законом, та інформує суспільство про результати своєї роботи;

11) здійснює міжнародне співробітництво та взаємодію у сфері своєї компетенції відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.

Стаття 18. Права Національного бюро

Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов'язків надається право:

1) заводити оперативно-розшукові справи на підставі постанови, що затверджується начальником відповідного підрозділу Національного бюро, та здійснювати на підставах і в порядку, установлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи з метою розкриття кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;

2) витребовувати в установленому порядку через прокурора від правоохоронних органів оперативні матеріали та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;

3) витребовувати в установленому порядку за рішенням Директора Національного бюро від правоохоронних та інших державних органів, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання обов'язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру посадових осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, а також безкоштовно одержувати інформацію з питань, що належать до компетенції Національного бюро, з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Використання цієї інформації здійснюється Національним бюро із дотриманням законодавства про захист персональних даних. Суб'єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов'язані протягом трьох днів, а у разі неможливості не пізніше 10-денного строку, надати відповідну інформацію або повідомити про причини, які перешкоджають її наданню;

4) знайомитися в державних органах, органах місцевого самоврядування із документами та іншими матеріальними носіями інформації, необхідними для попередження, виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, у тому числі такими, що містять інформацію з обмеженим доступом;

5) на письмову вимогу Директора Національного бюро або його заступника, погоджену прокурором, отримувати від банків, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, угоди фізичних та юридичних осіб. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, визначених законом. Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України". Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніше як протягом 10 діб;

6) за письмовим рішенням Директора Національного бюро, погодженим прокурором, а у невідкладних випадках - з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані в розкритті та досудовому розслідуванні кримінального правопорушення, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

7) залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів для забезпечення виконання повноважень Національного бюро;

8) за письмовим рішенням Директора Національного бюро, погодженим із прокурором, створювати спільні слідчі групи, що включають оперативних та слідчих працівників;

9) за письмовим розпорядженням Директора Національного бюро входити безперешкодно за службовим посвідченням до державних органів, органів місцевого самоврядування, військових частин та установ, пунктів пропуску через державний кордон України та зони митного контролю;

10) використовувати з наступним відшкодуванням завданих збитків транспортні засоби, які належать фізичним та юридичним особам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, припинення кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, які підозрюються у їх вчиненні, доставлення до закладів охорони здоров'я осіб, що потребують екстреної медичної допомоги;

11) надсилати державним органам, органам місцевого самоврядування обов'язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро, а також отримувати від цих органів інформацію про розгляд таких пропозицій та рекомендацій;

12) здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності і конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;

13) за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України;

14) у цілях оперативно-розшукової та слідчої діяльності створювати інформаційні системи та вести оперативний облік в обсязі і порядку, передбачених законодавством;

15) зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу у випадках і в порядку, передбачених цим Законом, та відповідно до умов і меж застосування, передбачених Законом України "Про міліцію";

16) видавати в разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, взятим під захист, відповідно до законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку;

17) здійснювати правове співробітництво із компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями з питань проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування на підставі законів та міжнародних договорів України;

18) виступати як представник інтересів держави під час розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ про розшук, арешт, конфіскацію та повернення майна, захист прав та інтересів держави з питань, які стосуються виконання обов'язків Національного бюро, а також залучати з цією метою юридичних радників, зокрема іноземних.

Стаття 19. Застосування фізичної сили

1. Працівники Національного бюро мають право застосовувати фізичну силу під час виконання службових обов'язків для:

1) припинення кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, затримання осіб, які їх вчинили, подолання опору законним розпорядженням або вимогам працівників Національного бюро;

2) припинення інших неправомірних дій, що перешкоджають виконанню обов'язків, покладених законом на працівників Національного бюро, якщо ненасильницькі засоби впливу не забезпечують виконання цих обов'язків.

Стаття 20. Застосування спеціальних засобів

1. Працівники Національного бюро мають право застосовувати наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, обладнання для відкриття приміщень, засоби для примусової зупинки транспортних засобів та інші спеціальні засоби під час виконання службових обов'язків для:

1) відбиття нападу на працівників Національного бюро або на інших осіб;

2) відбиття нападу на будинки, будівлі, споруди та транспортні засоби, що належать або використовуються Національним бюро, а також для звільнення зазначених об'єктів у разі їх захоплення;

3) затримання правопорушників, їх доставлення в службове приміщення Національного бюро та ізолятор тимчасового тримання, якщо ці особи чинять опір та іншу протидію або можуть завдати шкоди оточуючим чи собі;

4) припинення неправомірного фізичного опору, що чиниться працівникові Національного бюро;

5) проникнення у приміщення, де можуть знаходитися предмети злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро.

2. Забороняється застосовувати спеціальні засоби до жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними збройного опору, вчинення групового нападу, який загрожує життю та здоров'ю людей.

3. Повний перелік спеціальних засобів, що застосовуються працівниками Національного бюро, категорії працівників, яким надається право застосовувати спеціальні засоби, та порядок їх застосування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 21. Зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї працівниками Національного бюро

1. Під час виконання службових обов'язків окремим категоріям працівників Національного бюро надається право зберігати, носити вогнепальну зброю.

2. Категорії працівників Національного бюро, яким надається таке право, перелік видів вогнепальної зброї та набоїв до неї, що можуть ними використовуватись, а також порядок застосування вогнепальної зброї працівниками Національного бюро визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення

1. Для отримання повідомлень про кримінальні правопорушення в Національному бюро створюється спеціальна телефонна лінія та забезпечується можливість подання таких повідомлень через офіційний веб-сайт Національного бюро в мережі Інтернет та засобами електронного зв'язку.

Стаття 23. Відповідальність працівників Національного бюро

1. Працівники Національного бюро самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони зобов'язані відмовитися від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать законодавству, а також вжити інші заходи, передбачені законом.

2. Працівники Національного бюро за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

3. У разі порушення працівниками Національного бюро під час виконання ними службових обов'язків прав чи свобод особи Національне бюро вживає в межах своїх повноважень заходів із поновлення цих прав і свобод, відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, притягнення винуватих до юридичної відповідальності.

Розділ IV
Взаємодія Національного бюро та інших державних органів

Стаття 24. Взаємодія Національного бюро з органами прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, органами державної податкової і митної служби та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

1. З метою забезпечення взаємодії Національного бюро з органами прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, органами державної податкової і митної служби, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (далі - спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу) у штатних розписах центральних апаратів зазначених органів передбачаються посади осіб, до функціональних обов'язків яких входить здійснення взаємодії з Національним бюро.

2. Обмін оперативною інформацією між Національним бюро та органами внутрішніх справ, Службою безпеки України, органами державної податкової та митної служби щодо спільних заходів здійснюється за письмовим розпорядженням керівників відповідних підрозділів.

3. Умови і порядок обміну інформацією між Національним бюро та органами внутрішніх справ, Службою безпеки України, органами державної податкової та митної служби та спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу регулюються спільними нормативно-правовими актами Національного бюро, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у відповідних сферах.

4. Передача оперативної інформації Національного бюро територіальним та іншим органам внутрішніх справ, Служби безпеки України, органам державної податкової та митної служби, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу допускається тільки за письмовим розпорядженням начальника відповідного підрозділу Національного бюро.

Стаття 25. Взаємодія Національного бюро з іншими державними органами

1. Національне бюро взаємодіє з Національним банком України, Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, органами Державної прикордонної служби та іншими державними органами.

Національне бюро може укладати з окремими державними органами угоди (меморандуми) про співпрацю та обмін інформацією.

2. Національний банк України, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, орган державного фінансового контролю в Україні, а також інші державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Національного бюро, зобов'язані:

1) під час здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій з'ясовувати дії фізичних та юридичних осіб, що можуть свідчити про відповідні кримінальні правопорушення або створювати умови для їх вчинення;

2) передавати Національному бюро одержувані при здійсненні контрольних функцій і аналізі інформації, що надходить, відомості, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення або використовуватися для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;

3) за зверненням Національного бюро проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України фізичними та юридичними особами.

Розділ V
Правовий і соціальний захист працівників Національного бюро та інших осіб

Стаття 26. Правовий захист працівників Національного бюро та інших осіб

1. Працівники Національного бюро під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність.

2. У разі затримання працівника Національного бюро або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його тримають окремо від інших осіб.

3. Під захистом держави перебувають особи, які добровільно, у тому числі на договірних засадах, надають допомогу Національному бюро у здійсненні повноважень. Незаконне розголошення даних про таких осіб, а також інші правопорушення щодо цих осіб та їх близьких осіб, вчинені у зв'язку з відносинами з Національним бюро, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

4. Працівник Національного бюро, який відповідно до цього Закону повідомив про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Національного бюро, не може бути звільнений з посади або бути змушений до такого звільнення, притягнутий до відповідальності чи іншим чином переслідуватися за таке повідомлення, крім випадку притягнення до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Посадовим особам Національного бюро забороняється розголошувати відомості про працівників Національного бюро, які повідомили про порушення.

Стаття 27. Соціальний захист працівників Національного бюро

1. Держава забезпечує соціальний захист працівників Національного бюро відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

2. Для працівників Національного бюро встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У разі необхідності працівники Національного бюро несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні з наданням іншого дня відпочинку відповідно до законодавства про працю.

3. Працівникам Національного бюро надаються чергові щорічні відпустки із збереженням оплати праці (грошового забезпечення). Тривалість такої відпустки для працівників, які мають стаж роботи до 10 календарних років, становить 30 діб, від 10 до 20 років - 35 діб, від 20 до 25 років - 40 діб, 25 і більше календарних років - 45 діб без урахування часу. Учасникам бойових дій та прирівняним до них особам щорічні відпустки надаються незалежно від вислуги років строком 45 діб у зручний для них час.

4. Працівникам Національного бюро виплачується грошова допомога на оздоровлення у розмірах, що визначаються законодавством України.

5. Працівникам Національного бюро при звільненні із служби за віком, після закінчення строку договору (контракту), за станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного розміру оплати праці (грошового забезпечення) за кожний повний календарний рік служби. Працівникам Національного бюро, звільненим зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного розміру оплати праці (грошового забезпечення) за кожний повний календарний рік служби. Працівникам Національного бюро, звільненим з роботи за службовою невідповідністю, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, грошова допомога не виплачується.

6. У разі загибелі (смерті) працівника Національного бюро під час виконання службових обов'язків сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного розміру оплати праці (грошового забезпечення) загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. За сім'єю загиблого (померлого) зберігається право на одержання жилого приміщення.

7. У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику Національного бюро під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період роботи в Національного бюро, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного розміру оплати праці (грошового забезпечення) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником Національного бюро у період роботи в Національному бюро у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

8. Якщо працівник Національного бюро або члени його сім'ї одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.

9. Шкода, завдана майну працівника Національного бюро чи майну членів його сім'ї у зв'язку з виконанням службових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України з наступним стягненням цієї суми з винуватих осіб у порядку, встановленому законом.

10. Інші питання соціального захисту державних службовців та інших працівників Національного бюро регулюються законодавством про працю і державну службу.

Стаття 28. Оплата праці працівників Національного бюро

1. Заробітна плата працівників Національного бюро повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов'язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати набір і закріплення в штаті Національного бюро кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників.

2. Заробітна плата працівників Національного бюро складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, доплати за ранг.

3. Установлюються такі посадові оклади працівників Національного бюро відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік:

1) працівники Національного бюро, що провадять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування - сума, кратна 15 розмірам мінімальної заробітної плати;

інші державні службовці Національного бюро - сума, кратна 3 розмірам посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади.

Посадові оклади відповідних працівників центрального апарату Національного бюро та територіального управління Національного бюро з місцезнаходженням у місті Києві встановлюються з коефіцієнтом 1,2;

2) керівники структурних підрозділів Національного бюро, що провадять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, керівники оперативно-технічних підрозділів, підрозділів швидкого реагування, захисту учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників - сума, кратна 20 розмірам мінімальної заробітної плати;

керівники інших структурних підрозділів Національного бюро - сума, кратна 18 розмірам мінімальної заробітної плати.

Посадові оклади відповідних працівників центрального апарату Національного бюро та територіального управління Національного бюро з місцезнаходженням у місті Києві встановлюються з коефіцієнтом 1,2;

3) директори територіальних органів Національного бюро, керівники підрозділів внутрішнього контролю територіальних органів Національного бюро - сума, кратна 25 розмірам мінімальної заробітної плати;

4) керівник центрального апарату Національного бюро, керівник підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Національного бюро - сума, кратна 30 розмірам мінімальної заробітної плати;

5) перший заступник, заступник Директора Національного бюро - сума, кратна 40 розмірам мінімальної заробітної плати;

6) Директор Національного бюро - сума, кратна 50 розмірам мінімальної заробітної плати.

4. Надбавки за вислугу років та доплати за ранг працівникам Національного бюро виплачуються відповідно до Закону України "Про державну службу".

Розділ VI
Фінансове та матеріально-технічне забезпечення Національного бюро

Стаття 29. Фінансове забезпечення Національного бюро

1. Фінансове забезпечення Національного бюро здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування Національного бюро за рахунок будь-яких інших джерел забороняється, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України.

2. У Державному бюджеті України видатки на фінансування Національного бюро визначаються окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання повноважень Національного бюро.

Гарантується повне і своєчасне фінансування Національного бюро.

3. Національне бюро є головним розпорядником коштів Державного бюджету України, що виділяються на його фінансування.

У кошторисі Національного бюро передбачається створення фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.

Стаття 30. Матеріально-технічне забезпечення діяльності Національного бюро

1. Національне бюро забезпечується необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для здійснення службової діяльності.

2. Забороняється здійснення матеріально-технічного забезпечення Національного бюро за рахунок коштів місцевих бюджетів чи будь-яких інших джерел, крім коштів Державного бюджету України та надання допомоги в межах проектів міжнародної технічної допомоги.

Розділ VII.
Контроль і нагляд за діяльністю Національного бюро

Стаття 31. Контроль за діяльністю Національного бюро

1. Контроль за діяльністю Національного бюро здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України, Законом України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави", цим та іншими законами України.

2. Директор Національного бюро:

1) інформує Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України з основних питань діяльності Національного бюро та його підрозділів, про виконання покладених завдань, додержання законодавства, прав і свобод осіб;

2) щороку не пізніше 10 лютого та 10 серпня подає Верховній Раді України, Президенту України та Кабінету Міністрів України письмовий звіт про діяльність Національного бюро протягом попередніх шести місяців.

3. Письмовий звіт про діяльність Національного бюро повинен містити інформацію про:

1) статистичні дані про результати діяльності з обов'язковим зазначенням таких відомостей:

- кількість зареєстрованих заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення у розрізі кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;

- кількість оперативно-розшукових справ, заведених Національним бюро, та їх результативність;

- кількість осіб, щодо яких складено обвинувальні акти щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;

- кількість осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;

- кількість осіб, щодо яких набрав законної сили виправдувальний вирок суду щодо вчинення ними відповідних правопорушень;

- відомості окремо за категоріями осіб, зазначених у частині першій статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції";

- відомості про розмір збитків і шкоди, завданих кримінальними правопорушеннями, віднесеними законом до підслідності Національного бюро, стан та обсяги їх відшкодування;

- відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, конфісковані за рішенням суду, а також кошти у розмірі вартості незаконно одержаних послуг чи пільг, стягнені на користь держави, та розпорядження ними;

- відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, які було повернуто в Україну з-за кордону, та розпорядження ними;

- відомості про арешт майна, конфіскацію предметів та доходів від кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та розпорядження ними;

- кількість направлених подань про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню кримінального корупційного правопорушення;

2) взаємодію з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

3) співпрацю з відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями і іноземними недержавними організаціями та укладені з ними угоди про співробітництво, представництво інтересів за кордоном;

4) співпрацю з недержавними організаціями і засобами масової інформації;

5) штат Національного бюро, кваліфікацію та досвід його працівників, підвищення їх кваліфікації;

6) діяльність підрозділу внутрішнього контролю Національного бюро; кількість повідомлень про вчинення правопорушень працівниками Національного бюро, результати їх розгляду, притягнення працівників Національного бюро до відповідальності;

7) бюджет Національного бюро та його виконання;

8) інші відомості, що стосуються результатів діяльності Національного бюро та виконання покладених на нього обов'язків.

4. Звіт Національного бюро надається для висновку Раді громадського контролю при Національному бюро, яка розглядає його упродовж двох тижнів з дня подання. Звіт Національного бюро подається до відповідних державних органів та оприлюднюється разом із висновком Ради громадського контролю у разі його затвердження у встановлений строк.

5. Комітет Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання боротьби з корупцією, не рідше одного разу на рік проводить відкриті для громадськості слухання на тему діяльності Національного бюро, виконання покладених на Національне бюро завдань, додержання ним законодавства, прав і свобод осіб.

Стаття 32. Підрозділи внутрішнього контролю Національного бюро

1. З метою попередження і виявлення правопорушень у діяльності працівників Національного бюро в його складі діють підрозділи внутрішнього контролю, що підпорядковуються безпосередньо Директорові Національного бюро. Підрозділи внутрішнього контролю діють у складі центрального апарату та територіальних органів Національного бюро.

Керівники та працівники підрозділів внутрішнього контролю центрального апарату та територіальних органів Національного бюро призначаються на посаду та звільняється з посади Директором Національного бюро.

2. Підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро має такі обов'язки:

1) запобігання вчиненню правопорушень працівниками Національного бюро згідно з вимогами законів України "Про засади запобігання і протидії корупції" та "Про державну службу";

2) здійснення контролю за дотриманням працівниками Національного бюро правил етичної поведінки, конфлікту інтересів, декларування майна, доходів, видатків та зобов'язань фінансового характеру;

3) проведення перевірок працівників Національного бюро на доброчесність та моніторингу їх способу життя;

4) перевірка інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, засобах масової інформації, інших джерелах, у тому числі отриманої через спеціальну телефонну лінію, сторінку в мережі Інтернет, засоби електронного зв'язку Національного бюро, щодо причетності працівників Національного бюро до вчинення правопорушень;

5) проведення службового розслідування стосовно працівників Національного бюро;

6) проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на призначення на посади працівників Національного бюро;

7) вжиття заходів щодо захисту працівників Національного бюро, які повідомляють про вчинення протиправних дій чи бездіяльність інших працівників Національного бюро;

8) консультування працівників Національного бюро щодо правил етичної поведінки, конфлікту інтересів, декларування майна, доходів видатків та зобов'язань фінансового характеру.

3. Працівник Національного бюро, якому стала відома інформація про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Національного бюро, зобов'язаний негайно повідомити про це Директора Національного бюро та підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро.

4. Підрозділ внутрішнього контролю центрального апарату Національного бюро оприлюднює на офіційному веб-сайті Національного бюро декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, які були подані у встановленому законом порядку Директором Національного бюро та його заступниками, директорами територіальних органів Національного бюро та їх заступниками, керівником центрального апарату, керівниками структурних підрозділів центрального апарату та територіальних органів Національного бюро.

5. У разі виявлення інформації про можливе вчинення працівником Національного бюро кримінального правопорушення, підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро негайно повідомляє про це Генерального прокурора України чи його заступника.

6. Порядок діяльності та повноваження підрозділів внутрішнього контролю Національного бюро визначаються положенням, яке затверджується Директором Національного бюро.

Стаття 33. Дисциплінарна комісія Національного бюро

1. Для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Національного бюро утворюється Дисциплінарна комісія у складі п'яти осіб. До складу Дисциплінарної комісії входять дві особи, визначені Радою громадського контролю при Національному бюро.

Склад та положення про Дисциплінарну комісію Національного бюро затверджуються Директором Національного бюро.

2. Дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, яке проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.

3. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку Дисциплінарної комісії приймає Директор Національного бюро. Зазначене рішення може бути оскаржено до суду.

Стаття 34. Моніторинг способу життя працівників Національного бюро

1. Підрозділи внутрішнього контролю здійснюють моніторинг способу життя працівників Національного бюро з метою встановлення відповідності рівня життя працівника майну і доходам цього працівника та його членів сім'ї згідно з декларацією про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру, що подається ним відповідно до закону.

2. Порядок здійснення моніторингу способу життя працівників Національного бюро визначається Директором Національного бюро.

Моніторинг способу життя здійснюється із додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи.

3. Встановлення невідповідності рівня життя працівника Національного бюро майну і доходам цього працівника та його членів сім'ї є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Стаття 35. Нагляд за додержанням законності в діяльності Національного бюро

1. Нагляд за додержанням законів у діяльності Національного бюро здійснює Генеральний прокурор України та уповноважені ним прокурори.

Стаття 36. Забезпечення прозорості в діяльності Національного бюро

1. Національне бюро через засоби масової інформації, на своєму офіційному веб-сайті та в інших формах регулярно інформує суспільство про свою діяльність. Національне бюро оприлюднює та надає інформацію на запити в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".

2. Національне бюро готує та оприлюднює не пізніше 10 лютого і 10 серпня в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та на власній офіційній веб-сторінці в мережі Інтернет звіт про свою діяльність впродовж попередніх шести місяців, поданий Верховній Раді України, Президенту України та Кабінету Міністрів України.

3. Не може бути обмежено доступ до інформації щодо загального бюджету Національного бюро, його компетенції та основних напрямів діяльності, а також щодо притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень працівників Національного бюро.

Стаття 37. Рада громадського контролю при Національному бюро

1. З метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю Національного бюро, Кабінет Міністрів України утворює Раду громадського контролю при Національному бюро у складі 15 осіб на підставі відкритого та прозорого конкурсу.

До складу Ради громадського контролю при Національному бюро не можуть входити:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

2) особи, які, незалежно від тривалості, були працівниками Національного бюро упродовж попередніх двох років;

3) особи, близькі особи яких, незалежно від тривалості, були працівниками Національного бюро упродовж попередніх двох років.

2. Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Рада громадського контролю при Національному бюро:

1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Національного бюро;

2) розглядає звіти Національного бюро і затверджує свій висновок щодо них;

3) обирає з її членів два представники, які входять до складу Дисциплінарної комісії Національного бюро;

4) має інші права, передбачені Положенням про Раду громадського контролю.

Розділ VIII
Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, крім положень щодо перевірки на доброчесність, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності закону, який регулює порядок проведення такої перевірки.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131 із наступними змінами):

- статті 112 та 346 після слів "Генерального прокурора України" доповнити словами "Директора Національного бюро антикорупційних розслідувань";

- статтю 344 після слів "Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника" доповнити словами "Директора Національного бюро антикорупційних розслідувань";

- примітки 2 та 2-1 до статті 368 викласти в такій редакції:

"2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 2-1 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

2-1. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368-2 та 382 цього Кодексу є:

1) Президент України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, члени Ради національної безпеки і оборони України;

2) особи, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до першої та другої категорій;

3) особи, посади яких згідно зі статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорії посад в органах місцевого самоврядування.";

- текст статті 368-2 викласти такій редакції:

"1. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність (користування) майна, вартість якого значно перевищує її доходи, отримання яких підтверджено законними джерелами, або передача нею такого майна близьким родичам -

карається позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна.

3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Значним перевищенням у цій статті вважається різниця між вартістю майна та доходами, отриманими із законних джерел, у розмірі, що дорівнює або перевищує річний офіційний дохід особи за основним місцем роботи.

2. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені в пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".";

- статтю 370 доповнити приміткою такого змісту:

"Примітка. Не вважається провокацією підкупу проведення відповідно до закону перевірки на доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.";

2) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., NN 9 - 13, ст. 88 із наступними змінами):

- у статті 31:

абзац перший частини дев'ятої викласти в такій редакції:

"9. Кримінальне провадження стосовно Президента України, членів Кабінету Міністрів України, перших заступників та заступників міністрів, народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, Голови Конституційного Суду України, його заступника чи судді Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, його першого заступника, заступника чи судді Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників чи суддів вищих спеціалізованих судів, Голови Національного банку України, його першого заступника чи заступника, члена Ради національної безпеки і оборони України, осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, а також щодо обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро антикорупційних розслідувань, здійснюється:";

- статтю 32 доповнити новою частиною третьою такого змісту:

"3. У разі, якщо кримінальне правопорушення, досудове розслідування якого проводилося територіальним органом Національного бюро антикорупційних розслідувань, вчинено у межах територіальної юрисдикції місцевого суду за місцезнаходженням відповідного територіального органу Національного бюро антикорупційних розслідувань, то кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду за місцезнаходженням відповідного територіального органу Національного бюро антикорупційних розслідувань, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).";

- у статті 36:

частину п'яту доповнити новим реченням такого змісту:

"Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного бюро антикорупційних розслідувань, іншому органу досудового розслідування.";

частину шосту доповнити новим реченням такого змісту:

"Скасування таких постанов слідчих та прокурорів Національного бюро антикорупційних розслідувань може бути здійснено лише Генеральним прокурором України.";

- частину першу статті 41 після слів "органів безпеки" доповнити словами "Національного бюро антикорупційних розслідувань";

- частину третю статті 154 доповнити новим реченням такого змісту:

"Відсторонення від посади Директора Національного бюро антикорупційних розслідувань здійснюється Кабінетом Міністрів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.";

- частину другу статті 170 доповнити новим абзацом такого змісту:

"У невідкладних випадках, з метою забезпечення збереження речових доказів або можливої наступної конфіскації чи спеціальної конфіскації коштів та іншого майна, у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного бюро антикорупційних розслідувань, арешт на майно або кошти на рахунках фізичних та юридичних осіб в фінансових установах, може бути накладено за письмовим рішенням Директора Національного бюро антикорупційних розслідувань, погодженим прокурором. Такі заходи застосовуються на строк до 72 годин. Директор Національного бюро антикорупційних розслідувань впродовж 24 годин з моменту прийняття такого рішення звертається до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна.";

- частину другу статті 214 після слів "Службою безпеки України" доповнити словами "Національним бюро антикорупційних розслідувань";

- у статті 216:

абзац другий частини другої доповнити словами ", крім випадків, коли ці злочини віднесено згідно з частиною четвертою цієї статті до підслідності слідчих Національного бюро антикорупційних розслідувань";

доповнити частину другу новим абзацом такого змісту:

"Слідчі органів безпеки здійснюють також досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених абзацом першим частини четвертої цієї статті, якщо вони були вчинені службовими особами Національного бюро антикорупційних розслідувань.";

частину четверту викласти у такій редакції:

"4. Слідчі Національного бюро антикорупційних розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 209, 354, 364, 364 1, 365, 365 2, 366, 368, 368 2, 368 3, 368 4, 369, 369 2, 372, 375, 376, 410 Кримінального кодексу, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) злочин вчинено:

народним депутатом України, Президентом України, членом Кабінету Міністрів України;

державним службовцем, посада якого віднесена до першої та другої категорій посад, особою, посада якої прирівняна до першої та другої категорій посад державної служби;

депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

суддею Конституційного Суду України, суддею суду загальної юрисдикції, народним засідателем або присяжним (під час виконання ними цих функцій), Головою, членами, дисциплінарними інспекторами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Головою, заступником Голови, секретарем секції Вищої ради юстиції, іншим членом Вищої ради юстиції;

Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором, помічником прокурора;

особою начальницького складу органів внутрішніх справ, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби 3 рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби 3 рангу і вище;

військовослужбовцем офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

2) розмір предмету злочину або завданої ним шкода дорівнює або перевищує суму, яка в п'ятсот і більше разів перевищує мінімальну заробітну плату, встановлену на відповідний рік;

3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369 2 Кримінального кодексу України вчинено щодо службової особи, визначеної в частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або в пункті 1 цієї частини.

Прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться слідчими Національного бюро антикорупційних розслідувань, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у злочинах, передбачених абзацом першим цієї частини, до підслідності слідчих Національного бюро антикорупційних розслідувань, якщо відповідним злочином було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом Помилка! Неприпустимий об'єкт гіперпосилання., свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним Помилка! Неприпустимий об'єкт гіперпосилання.. Під тяжкими наслідками слід розуміти загрозу заподіяння або заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов'язків трьох і більше осіб.";

частину п'яту доповнити новим абзацом такого змісту:

"Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного бюро антикорупційних розслідувань, розв'язує Генеральний прокурор України або його заступник.";

- у статті 246:

абзаци четвертий та п'ятий частини п'ятої після слів "Служби безпеки України" доповнити відповідно словами "керівником відповідного підрозділу Національного бюро антикорупційних розслідувань" та "Директором Національного бюро антикорупційних розслідувань";

частину шосту після слів "органів безпеки" доповнити словами "Національного бюро антикорупційних розслідувань";

- у статті 247 слова "головою чи за його визначенням іншим суддею" замінити словами "слідчим суддею";

- статтю 480 доповнити пунктом 9 такого змісту:

"9) Директора та державних службовців Національного бюро антикорупційних розслідувань.";

- у статті 481:

пункт 2 після слів "секретарю Рахункової палати" доповнити словами "Директору Національного бюро антикорупційних розслідувань";

пункт 3 після слів "народному засідателю на час здійснення ними правосуддя" доповнити словами "державному службовцю Національного бюро антикорупційних розслідувань";

- частину першу статті 545 після слів "розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів" доповнити словами ", крім досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро антикорупційних розслідувань, яке у таких випадках здійснює функції центрального органу України.";

- абзац третій пункту 1 розділу X "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:

"частини четвертої статті 216 цього Кодексу, яка вводиться в дію з дня початку діяльності Національного бюро антикорупційних розслідувань, але не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Кодексом;";

- пункт 1 Розділу XI "Перехідні положення" викласти в такій редакції:

"1. До дня введення в дію частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом.

Після введення в дію частини четвертої статті 216 цього Кодексу матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури Національному бюро антикорупційних розслідувань.";

3) Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793) доповнити статтею 17 1 такого змісту:

"Стаття 17 1. Прокурори Національного бюро антикорупційних розслідувань

Наказом Генерального прокурора України до Національного бюро антикорупційних розслідувань відряджаються прокурори для здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, яке здійснюється слідчими Національного бюро антикорупційних розслідувань.

Прокурори, що відряджаються до Національного бюро антикорупційних розслідувань, залишаються на службі в органах прокуратури.

Кількість прокурорів, що відряджаються, та порядок їх служби в Національному бюро антикорупційних розслідувань визначаються Генеральним прокурором України за погодженням з Директором Національного бюро антикорупційних розслідувань.

Прокурори, що відряджаються до Національного бюро антикорупційних розслідувань, підпорядковуються безпосередньо Генеральному прокуророві України."

4) у Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради, 1992, N 22, ст. 303):

- частину першу статті 5 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Національного бюро антикорупційних розслідувань - оперативними, оперативно-технічними, внутрішнього контролю.";

- у статті 9:

частину першу після слів "розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону" доповнити словами "підрозділу Національного бюро антикорупційних розслідувань";

частину другу після слів "розвідувальним органом Міністерства оборони України" доповнити словами "Національним бюро антикорупційних розслідувань";

частину восьму після слів "Служба зовнішньої розвідки України" доповнити словами "Національне бюро антикорупційних розслідувань";

- частини другу та третю статті 9-1 після слів "Головою Служби зовнішньої розвідки України" доповнити словами "Директором Національного бюро антикорупційних розслідувань";

5) у статті 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 360; 2001 р., N 40, ст. 193; 2002 р., N 33, ст. 236; 2003 р., N 15, ст. 109, N 29, ст. 233; 2005, N 10, ст. 187):

- абзац четвертий частини другої після слів "розвідувальних органів України" доповнити словами "та працівників Національного бюро антикорупційних розслідувань";

- абзац десятий частини другої після слова "юстиції" доповнити словами "Національному бюро антикорупційних розслідувань";

6) частину другу статті 9 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490; ВВР, 2003 р., N 30, ст. 247) після слів "внутрішніх справ" доповнити словам "Національного бюро антикорупційних розслідувань";

7) абзац перший частини третьої статті 3 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 11, ст. 51; 2003, N 16, ст. 124) викласти в такій редакції:

"3. Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки, органи внутрішніх справ або Національне бюро антикорупційних розслідувань, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні справи знаходяться у провадженні прокуратури або суду, здійснюється за їх рішенням відповідно органами служби безпеки, органами внутрішніх справ, Національним бюро антикорупційних розслідувань чи органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами.";

8) у Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 11, ст. 50; 1999 р., N 4, ст. 35; 2002 р., N 33, ст. 236; 2003 р., N 29, ст. 233; 2004 р., N 22, ст. 314; 2006 р., N 14, ст. 116):

- абзац перший пункту 1 частини першої статті 2 після слів "Військової служби правопорядку у Збройних Силах України" доповнити словами "Національне бюро антикорупційних розслідувань";

- статтю 14 доповнити пунктом "ж" такого змісту:

"ж) Директор Національного бюро антикорупційних розслідувань, директори його територіальних органів - щодо захисту підлеглих працівників Національного бюро антикорупційних розслідувань, а також їх близьких родичів.";

- частину першу статті 15 доповнити пунктом "д" такого змісту:

"д) щодо працівників Національного бюро антикорупційних розслідувань та їх близьких родичів - на відповідні підрозділи Національного бюро антикорупційних розслідувань.";

9) статтю 15 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 1, ст. 1; 2001 р., N 9, ст. 38; 2003, N 27, ст. 209) після слів "Державної кримінально-виконавчої служби України" доповнити словами "працівникам Національного бюро антикорупційних розслідувань,";

10) пункт 3 частини першої статті 62 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30; 2004, N 13, ст. 181) після слів "Міністерства внутрішніх справ України" доповнити словами "Національному бюро антикорупційних розслідувань";

11) частину четверту статті 24 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 38, ст. 385) після слів "Державний комітет телебачення і радіомовлення України" доповнити словами "Національне бюро антикорупційних розслідувань";

12) в абзаці другому частини п'ятої статті 5 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2011, N 40, ст. 404 із наступними змінами) слова "органи прокуратури" замінити словами "Національне бюро антикорупційних розслідувань".

3. Кабінету Міністрів України:

1) в одномісячний строк з дня набрання чинності цим Законом затвердити Положення про відкритий конкурсний відбір на заміщення посади Директора Національного бюро антикорупційних розслідувань, розмістити оголошення про умови та строки проведення конкурсу в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, затвердити склад та регламент роботи комісії з проведення конкурсу на зміщення цієї посади;

2) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік для включення до нього видатків, необхідних для створення та діяльності Національного бюро антикорупційних розслідувань, зокрема видатків для забезпечення Національного бюро антикорупційних розслідувань та його територіальних органів адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв'язку і матеріально-технічного забезпечення, спеціальною технікою оперативно-технічних підрозділів та підрозділів оперативного документування, озброєнням, спеціальними засобами захисту, іншим майном та інформаційною базою;

3) врахувати у проекті Державного бюджету України на наступний рік видатки на діяльність Національного бюро антикорупційних розслідувань;

4) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

вирішити питання, пов'язані з утворенням Національного бюро антикорупційних розслідувань та його територіальних органів;

прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Законові;

внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом.

4. Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України та органам прокуратури у тримісячний строк з дня введення в дію цього Закону забезпечити передачу Національному бюро антикорупційних розслідувань та його територіальним органам інформаційної бази, закріпленої за їх відповідними підрозділами, в частині необхідній для утворення та функціонування Національного бюро антикорупційних розслідувань та його територіальних органів.

5. Відкритий конкурсний відбір на заміщення посади Директора Національного бюро антикорупційних розслідувань проводиться в порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону, до введення в дію цього Закону.

Відкритий конкурс відповідно до статті 12 цього Закону на заміщення посад працівників центрального апарату Національного бюро антикорупційних розслідувань проводиться у двомісячний строк, а відкритий конкурс на заміщення посад працівників територіальних органів Національного бюро антикорупційних розслідувань - у п'ятимісячний строк з дня введення в дію цього Закону.

6. Питання подальших досудових розслідувань, які були розпочаті до набрання чинності цим Законом, у кримінальних провадженнях, що відповідно до закону віднесені до підслідності Національного бюро антикорупційних розслідувань, вирішуються прокурором.

7. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

О. ТУРЧИНОВ