Проект

вноситься народним депутатом України Палицею І. П. 


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про обов'язкове володіння і використання державної мови

Верховна Рада України постановляє:

1. З метою необхідності унормування застосування української мови як мови офіційного спілкування службових осіб при виконанні ними службових обов'язків (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо) в органах державної влади, представницького та інших органах Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування:

Встановити для службових осіб підставу для прийняття на роботу (на службу) та перебування на посаді - обов'язкове володіння та використання під час виконання ними своїх службових обов'язків української мови, яка є державною мовою (крім випадків, що передбачають офіційні зносини з представниками інших держав, які не володіють українською мовою).

У цьому Законі службовими особами вважаються посадові та службові особи, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та отримують заробітну плату з Державного бюджету України та/або місцевих бюджетів.

Перевірка знання української мови здійснюється шляхом складання іспиту, порядок та періодичність проведення якого визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Прикінцеві положення

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо внесення змін до чинних законів України для виконання цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

В. РИБАК