Проект

вноситься народним депутатом України Лук'яновою К. Є. (посв. 380) 


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про соціальний захист та реабілітацію осіб, що постраждали від терористичного акту або диверсії

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Мета і завдання Закону

Цей Закон спрямований на захист прав та інтересів громадян України, які постраждали від терористичних актів та диверсій, скоєних як до прийняття цього Закону, так і після його прийняття.

Стаття 2. Законодавство України у сфері реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії

Законодавство України у сфері соціальної реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, складається з Конституції України, цього Закону, Закону України "Про боротьбу з тероризмом", Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", а також інших нормативно-правових актів, що стосуються питань реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 3. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на громадян України, осіб без громадянства, а також іноземців, які на законних підставах знаходилися на території України, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсії.

Соціальний захист громадян України, які постраждали від терористичного акту або диверсії за межами території України, здійснюються згідно з положеннями цього Закону на підставі документів, наданих відповідними органами іноземних держав, на територіях яких були вчинені терористичний акт або диверсія.

Дія цього Закону не поширюється на осіб, які сприяли терористам або диверсантам чи добровільно надавали їм будь-яку допомогу.

Соціальний та правовий захист осіб, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, регулюється Законом України "Про боротьбу з тероризмом ".

Стаття 4. Основні принципи державної політики у сфері реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії

Державна політика у сфері реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, ґрунтується на принципах:

усвідомлення відповідальності держави за безпеку своїх громадян, громадян інших держав та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України;

всебічного сприяння особам, які постраждали від терористичного акту, у компенсації матеріальних та моральних збитків, забезпеченні їх повернення до звичного способу життя;

забезпечення соціального захисту осіб, які внаслідок терористичного акту або диверсії з незалежних від них причин не можуть повернутися до звичного способу життя;

забезпечення соціального захисту сімей осіб, які загинули від терористичного акту або диверсії, внаслідок проведення антитерористичної операції чи померли від тілесних ушкоджень, отриманих від терористичного акту або диверсії.

Стаття 5. Органи, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері соціального захисту та реабілітації осіб, що постраждали від терористичних актів та диверсій

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації беруть участь у реалізації державної політики у сфері реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, у межах своєї компетенції, визначеної цим Законом, іншими законами України та виданими на їх основі нормативно-правовими актами.

Забезпечення медичної та психологічної реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я населення.

Забезпечення соціального захисту, а також соціальної та професійної реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Місцева державна адміністрація або орган місцевого самоврядування, на території якої було вчинено терористичний акт або диверсія, (протягом доби із моменту вчинення злочину, що мають ознаки терористичного акту або диверсії) утворює комісію з питань реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії.

Для безпосередньої реалізації заходів у сфері реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, Кабінет Міністрів України відповідно до його повноважень вирішує питання щодо органу, на який покладається безпосереднє вирішення питання щодо реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії. Положення про цей орган та типові положення про місцеві комісії з питань реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Обов'язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок терористичного акту або диверсії

Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за:

1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами, які постраждали внаслідок терористичного акту;

2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з терористичним актом або диверсією;

3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни у зв'язку з терористичним актом, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України;

4) матеріальну шкоду, яка була заподіяна громадянам в результаті терористичного акту.

На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування та оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсії.

Центральним орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я населення організовує медичне обстеження та щорічне санаторно-курортне лікування всіх осіб, які внаслідок терористичного акту або диверсії зазнали інвалідності.

Стаття 7. Право громадян, які постраждали від терористичного акту або диверсії, на отримання компенсацій і пільг

Громадянам України, а також громадянам інших держав, які стали жертвами терористичних актів або диверсій на території України, державою гарантується надання встановлених цим Законом грошових та інших матеріальних компенсацій і пільг за шкоду, заподіяну їх здоров'ю та майну внаслідок терористичного акту.

Компенсації та пільги, передбачені цим Законом, надаються і виплачуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо громадянин має право на пільги і компенсації за цим Законом і одночасно на такі ж пільги та компенсації за іншим правовим актом, пільги та компенсації незалежно від підстави, за яким вони встановлюються, надаються або за цим Законом, або по іншому правовому акту за вибором громадянина.

Стаття 8. Фінансування

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється з державного бюджету України.

Порядок фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону в частині норм, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розміри виплат громадянам, встановлені цим Законом, за винятком допомоги та інших виплат, індексація яких встановлюється відповідно до інших законів України, щорічно індексуються в порядку встановленому законом.

Розділ II. Статус громадян постраждалих від терористичного акту або диверсії

Стаття 9. Особи, які постраждали від терористичного акту або диверсії

До осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, і на яких поширюється дія цього Закону, належать:

1) громадяни України, які постраждали від терористичного акту або диверсії на території України;

2) батьки, члени сім'ї загиблих внаслідок терористичного акту або диверсії;

3) особи, що стали інвалідами внаслідок терористичного акту або диверсії;

4) громадяни іншої держави, що постраждали від терористичного акту або диверсії на території України;

5) діти, які постраждали від терористичного акту або диверсії, включаючи тих, які народилися до спливу десяти місяців від дня вчинення терористичного акту або диверсії.

Стаття 10. Категорії осіб, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсії

1. До категорії 1 належать особи, які постраждали внаслідок теракту або диверсії і зазнали тяжкі тілесні ушкодження та визнані постраждалими у встановленому законом порядку.

2. До категорії 2 належать особи, які внаслідок терористичного акту або диверсії зазнали середньої тяжкості тілесні ушкодження та визнані постраждалими у встановленому законом порядку.

3. До категорії 3 належать особи, які внаслідок терористичного акту або диверсії зазнали легких тілесних ушкоджень та визнані постраждалими у встановленому законом порядку.

В разі смерті постраждалого від поранень, який був годувальником, соціальним захистом за цим Законом користуються члени його сім'ї.

Розділ III. Компенсації громадянам постраждалим в результаті терористичного акту або диверсії

Стаття 11. Компенсації та пільги громадянам, які постраждали від терористичного акту або диверсії, віднесеним до категорії 1

Особам, віднесеним до категорії 1, які отримали тяжкі травми за ознакою небезпеки для життя, надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:

1) безкоштовне придбання всіх необхідних, для лікування шкоди здоров'ю завданих терористичним актом або диверсією, ліків за рецептами лікарів;

2) безкоштовне забезпечення протезами;

3) щомісячна грошова компенсація за втрачене здоров'я у розмірі 70 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого Законом України для осіб, що втратили працездатність;

3) щорічне безкоштовне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах, першочергова госпіталізація;

4) позачергове щорічне безплатне надання санаторно-курортних путівок;

5) 10-відсоткова знижка за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством;

6) 10-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія);

7) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

8) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, але не нижче прожиткового мінімуму;

9) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

10) позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків від тарифів вартості основних та 50 відсотків - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів;

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 5, 6, 7 цієї статті, надаються потерпілим від терористичного акту чи диверсії та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Стаття 12. Компенсації та пільги громадянам, які постраждали від терористичного акту або диверсії, віднесеним до категорії 2

Особам, віднесеним до категорії 2, які отримали травми середньої тяжкості за ознакою довгострокового розладу здоров'я, надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:

1) безкоштовне придбання всіх необхідних, для лікування шкоди здоров'ю завданих терористичним актом або диверсією, ліків за рецептами лікарів;

2) щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування у спеціалізованих стаціонарах;

3) щорічне позачергове безплатне надання санаторно-курортних путівок;

4) щомісячна довічна компенсація за втрачене здоров'я в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму, передбачених у Державному бюджеті України на поточний рік;

5) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

6) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

7) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Стаття 13. Компенсації та пільги громадянам, які постраждали від терористичного акту або диверсії і віднесені до категорії 3

Громадянам, постраждалим від терористичного акту чи диверсії, які отримали легкі тілесні ушкодження, віднесеним до категорії 3 надаються такі пільги:

1) безкоштовне придбання всіх необхідних, для лікування шкоди здоров'ю завданих терористичним актом або диверсією, ліків за рецептами лікарів;

2) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

3) щомісячна грошова компенсація в розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму, що передбачений у Державному бюджеті України на поточний рік.

Стаття 14. Компенсації та пільги членам сім'ї постраждалого від терористичного акту або диверсії в разі його смерті

В разі смерті постраждалого від терористичного акту або диверсії, який належав до категорії 1 на членів його сім'ї поширюється дія статті 11 пунктів 2, 5, 6, 7, 9, 10, 12.

Поховання померлого від терористичного акту або диверсії та спорудження на могилі померлого (загиблого) надгробка бере на себе держава.

Дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років, а також ті, які народилися до спливу десяти місяців від дня вчинення терористичного акту або диверсії в разі смерті (загибелі) виплачується одноразова допомога в розмірі 10 прожиткових мінімумів.

Дітям особи, яка загинула від терористичного акту або диверсії, надається право поза конкурсного вступу до вищих та професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності та до закінчення навчання виплачується щомісячна стипендія в розмірі двох прожиткових мінімумів.

Отримання одноразової допомоги зазначеної в абзаці третьому цієї статті не позбавляє права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 15. Компенсації та пільги громадянам інших держав, які постраждали в результаті терористичних актів

Громадяни, зазначені в пункті 4 статті 6 цього Закону постраждалі від терористичних актів інших держав на території України, користуються всіма компенсаціями та пільгами (сума відшкодування шкоди встановлюється виходячи з величини прожиткового мінімуму в цілому по Україні з урахуванням її щорічної індексації), передбаченими цим Законом, незалежно від того, чи є вони її громадянами відповідно до міжнародних договорів України.

Стаття 16. Компенсація громадянам за майно, втрачене у зв'язку з терористичним актом або диверсією

Компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з терористичним актом або диверсією майно включає:

1) грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель і споруд автомобілів, мотоциклів та інших видів транспорту, а також вартості сільськогосподарських тварин, яка виплачується за цінами, встановленими на момент припинення права власності;

2) позачергове надання житла для постраждалих.

Вартість майна, яке втрачене у зв'язку з терористичним актом або диверсією визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Стаття 17. Соціальний захист, медичне забезпечення та оздоровлення дітей, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсії

Дітям у віці до 18 років, зазначеним у статті 10 постраждалим від терористичного акту, включаючи тих, які народилися до спливу десяти місяців від дня вчинення терористичного акту або диверсії гарантуються:

1) безкоштовне санаторно-курортне лікування за медичними показаннями в санаторно-курортних установах відповідного профілю;

2) безкоштовне надання медичної допомоги (в стаціонарі і амбулаторне), в тому числі консультативної, безкоштовне придбання ліків (за рецептами лікарів), засобів профілактики та перев'язувального матеріалу (за рецептами лікарів);

3) безкоштовний проїзд по території України (туди і назад) учням, студентам на навчання, а також разом з одним із батьків або особою, що його заміняє, залізницею, а в районах, що не мають залізничного сполучення, - повітряним, водним або міжміським автомобільним транспортом до санаторно-курортного закладу чи іншого місця лікування та медичної консультації у напрямку медичних установ з правом першочергового придбання квитків;

4) щорічне безкоштовне оздоровлення в оздоровчих таборах (загального і санаторного типу) та інших оздоровчих закладах, а в разі неможливості надання путівки - отримання грошової компенсації в розмірі її середньої вартості.

Фактичний вихователь дітей, зазначених у частині першій цієї статті, має право на:

1) перебування з хворою дитиною в лікувальному закладі (за рекомендацією лікарів) протягом усього часу лікування;

2) отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за весь час хвороби дитини (включаючи час перебування з ним в санаторно-курортному закладі) в розмірі 100 відсотків заробітку, незалежно від наявності безперервного трудового стажу, необхідного для отримання цієї допомоги;

Дітям, що страждають хворобами, зумовленими наслідками терористичного акту або зумовленими генетичними наслідками терористичного акту їх батьків, гарантуються компенсації та пільги, передбачені статтею 7 цього Закону.

Порядок медичного забезпечення та оздоровлення дітей і підлітків, зазначених у цій статті, встановлюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розділ IV. Реабілітація осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії

Стаття 18. Державні гарантії реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії

Особам, які постраждали від терористичного акту або диверсії, за рахунок держави гарантується надання медичної, психологічної, соціальної, професійної реабілітації та правової допомоги в обсязі, що забезпечує такій особі повне або максимально можливе повернення до звичного для неї способу життя.

У разі неможливості повернення особи, яка постраждала від терористичного акту або диверсії, до звичного способу життя держава здійснює додатковий соціальний захист такої особи.

У разі смерті особи, яка загинула від терористичного акту або диверсії, держава здійснює соціальний захист сім'ї загиблого.

У разі якщо внаслідок терористичного акту або диверсії було втрачене чи пошкоджене рухоме чи нерухоме майно, держава гарантує заміну його рівноцінним майном або виплату грошової компенсації за нього в повному обсязі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Гарантії, надані цим Законом, не є вичерпними. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації різних форм власності можуть з власної ініціативи, за рахунок власних коштів встановлювати додаткові соціальні гарантії для осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, проводити заходи по реабілітації таких осіб чи здійснювати фінансування цих заходів.

Стаття 19. Особи, що підлягають реабілітації

Реабілітації відповідно до норм цього Закону підлягають особи, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсії та отримали каліцтво, поранення, травму, інші ушкодження, отримали психологічну травму (пережили психологічний стрес) або якщо в них розвинулося захворювання, причиною якого є дія факторів терористичного акту або диверсії.

Стаття 20. Порядок визнання особи такою, що підлягає реабілітації

Органи, що беруть участь у ліквідації наслідків терористичного акту або диверсії та наданні допомоги постраждалим, у терміновому порядку подають списки осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, до комісії з питань реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, створеної при місцевій державній адміністрації.

Рішення про визнання особи такою, що потребує реабілітації, також може бути прийняте за особистим зверненням особи або за заявою члена сім'ї такої особи.

Для визнання особи такою, що підлягає реабілітації відповідно до цього Закону, особа або член сім'ї такої особи звертається з відповідною заявою до комісії з питань реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, утвореної при місцевій державній адміністрації.

Рішення про визнання особи постраждалою від терористичного акту або диверсії чи відмова в такому визнанні приймаються протягом двох тижнів з моменту звернення. Рішення комісії з питань реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, утвореної при місцевій державній адміністрації, про відмову у визнанні особи такою, що підлягає реабілітації, може бути оскаржене до суду.

Особам, які визнані постраждалими від терористичного акту або диверсії, видається відповідна довідка за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

З метою з'ясування, якого виду реабілітації та в якому обсязі потребує особа, яка постраждала від терористичного акту або диверсії, проводиться комплексне обстеження таких осіб у спеціалізованих закладах охорони здоров'я із залученням необхідних спеціалістів.

Стаття 21. Медична реабілітація

Особам, які внаслідок терористичного акту або диверсії отримали травму, каліцтво, поранення або інше ушкодження та потребують медичної реабілітації, забезпечується:

безкоштовне обстеження та лікування в закладах охорони здоров'я державної та комунальної форм власності;

безкоштовне забезпечення лікарськими засобами за рецептами лікарів, протезами, ортопедичними, корегуючими виробами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком зубопротезування з дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них) та іншими медичними засобами;

безкоштовне оздоровлення в санаторно-курортних закладах відповідного профілю осіб, які внаслідок терористичного акту або диверсії зазнали інвалідності.

У разі відсутності умов для обстеження, лікування чи оздоровлення осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії, у закладах охорони здоров'я державної та комунальної форми власності заходи з реабілітації, передбачені частиною першою цієї статті, проводяться в закладах охорони здоров'я іншої форми власності з наступним відшкодуванням державою цим закладам понесених витрат.

У разі якщо особа, яка потребує медичної реабілітації, за рецептом лікаря за власні кошти придбавала необхідні їй лікарські чи медичні засоби, держава відшкодовує такій особі їх вартість.

Стаття 22. Психологічна реабілітація

Усім особам, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсії, надається невідкладна психологічна допомога.

У разі отримання особою, яка постраждала від терористичного акту або диверсії, психологічної травми їй забезпечується постійний нагляд психолога та призначається необхідне лікування.

Психологічна допомога надається також членам сім'ї особи, яка загинула від терористичного акту або диверсії.

Стаття 23. Професійна реабілітація

У разі якщо особа, яка постраждала від терористичного акту або диверсії, за станом здоров'я не може працювати на роботі, на якій працювала раніше, їй гарантується працевлаштування з рівнем оплати не нижче попереднього рівня.

Якщо особа, яка постраждала від терористичного акту або диверсії буде працевлаштована на нижче оплачувану роботу їй надається матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, на різницю середніх заробітних плат.

За особою, яка проходить курс реабілітації, протягом одного року зберігається попереднє місце роботи із збереженням середньої заробітної плати (незалежно від форми власності підприємства, установи чи організації, на якому працювала така особа).

У разі якщо особа, яка постраждала від терористичного акту або диверсії, була фізичною особою-підприємцем або забезпечувала себе роботою самостійно за станом здоров'я не може надалі займатися підприємницькою діяльністю або забезпечувати себе роботою, їй надається матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

У разі якщо особа, яка постраждала від терористичного акту або диверсії, за станом здоров'я, не може працювати за своїм фахом, їй забезпечується за рахунок держави можливість навчання іншій професії (за вибором такої особи), у тому числі навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах.

Розділ V. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

розробити та затвердити нормативно-правові акти, які випливають із цього Закону;

внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавства України.

3. Внести до Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України 1996, N 18, ст. 78) такі зміни:

статтю 26 доповнити пунктом 41 такого змісту:

"41) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від держави;".

 

Голова Верховної Ради України 

В. ЛИТВИН