До Тита 1

1 Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям,

2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог,

3 і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога,

4 до Тита, щирого сина за спільною вірою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!

5 Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,

6 коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність.

7 Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,

8 але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,

9 що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.

10 Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних,

11 їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.

12 Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!...

13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,

14 і на юдейські байки не вважали, ані на накази людей, що від правди відвертаються.

15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.

16 Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні. 


 

До Тита 2

1 А ти говори, що відповідає здоровій науці.

2 Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.

3 Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,

4 щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,

5 щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.

6 Так само благай юнаків, щоб були помірковані.

7 У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу,

8 слово здорове, неосудливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.

9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не перечили,

10 не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.

11 Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей,

12 і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,

13 і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса,

14 що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.

15 Оце говори та нагадуй, та з усяким наказом картай. Хай тобою ніхто не погордує! 


 

До Тита 3

1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,

2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.

3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.

4 А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,

5 Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,

6 Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,

7 щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.

8 Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!

9 Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.

10 Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,

11 знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.

12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.

13 Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого.

14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.

15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.