ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 4 серпня 2010 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Гнатенка А. В., суддів: Гуменюка В. І., Косенка В. Й., Лихути Л. М., Луспеника Д. Д., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини про зобов'язання надати інше житло у зв'язку із загрозою обвалом аварійного будинку за касаційною скаргою Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 3 листопада 2009 року, встановила:

У січні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він зареєстрований і мешкає у квартирі N 4 у будинку АДРЕСА_1. Указаний будинок перебуває на балансі Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини й належить до відання Міністерства оборони України. Рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 29 травня 1981 року N 258 будинок АДРЕСА_1 внесено до списку аварійних. Просив на підставі ст. ст. 110, 112 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) надати йому жиле приміщення у зв'язку із загрозою обвалом аварійного будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 3 листопада 2009 року, позов задоволено. Зобов'язано Новоград-Волинську квартирно-експлуатаційну частину надати ОСОБА_6 благоустроєне жиле приміщення, яке відповідає вимогам ст. ст. 48, 50 ЖК України.

У касаційній скарзі Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені судові рішення скасувати й провадження у справі закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що квартира позивача знаходиться в аварійному стані, а тому відповідно до вимог ст. ст. 110, 112 ЖК України йому повинно бути надано інше благоустроєне житло.

Проте погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають; суди не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому порушили норми як процесуального, так і матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 зареєстрований і мешкає у квартирі N 4 у будинку АДРЕСА_1 (а. с. 5, 7). Рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 29 травня 1981 року N 258 будинок АДРЕСА_1 внесено до списку аварійних (а. с. 34). Згідно з актом обстеження аварійних жилих будинків АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 від 15 квітня 2009 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 22 квітня 2009 року N 155, жилі будинки є непридатними для проживання, такими, що загрожують обвалом (а. с. 54 - 58).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 110 ЖК України громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню, загрожує обвалом, підлягає переобладнанню в нежилий.

Відповідно до ст. 112 ЖК України, якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією - виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Цією нормою закону визначено обов'язок виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи держави надати громадянам, виселюваним з будинку (жилого приміщення), який загрожує обвалом, інше благоустроєне жиле приміщення.

Однак для виконання такого обов'язку необхідно рішення виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, яким будинок (жиле приміщення) визнається таким, що не придатний для проживання.

Проте суди не звернули уваги на те, що рішення стосовно придатності будинку АДРЕСА_1 для проживання не приймалось, лише було проведено обстеження будинку, складено акт обстеження та прийнято рішення щодо затвердження цього акта.

Крім того, згідно зі ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Тому будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини, яка на підставі ст. 18 ЖК України здійснює лише управління житловим фондом Міністерства оборони України в м. Новоград-Волинському Житомирської області та не є власником даного житлового фонду.

Разом з тим суд першої інстанції не врахував, чи може відповідач - Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина - відповідати за таким позовом ОСОБА_6 і чи є Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина тією зобов'язаною особою відповідно до норм матеріального права, характеру спірних правовідносин, на підставі чого позивач просить позов задовольнити; чи є підстави для застосування вимог ст. 33 ЦПК України.

У порушення ст. ст. 212 - 214 ЦПК України суд не встановив характер та суть заявлених позивачем вимог, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, висновки суду не ґрунтуються на належних доказах.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на допущені судом першої інстанції порушення закону уваги не звернув.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини задовольнити частково.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 3 листопада 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий 

А. В. Гнатенко 

Судді: 

В. І. Гуменюк 

  

В. Й. Косенко 

  

Л. М. Лихута 

  

Д. Д. Луспеник