КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

17.07.2012 р.

N 2а-3351/12/1070


Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого, судді Шевченко А. В., при секретарі судового засідання Коваленко О. О., за участю представників: позивача - С. О. В., відповідача - Ф. А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області до Громадської організації "Громадський захист Київщини" про обмеження реалізації права на мирні зібрання, встановив:

17.07.2012 року о 15 годині 45 хвилин до Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області з адміністративним позовом до Громадської організації "Громадський захист Київщини" про обмеження реалізації права на мирні зібрання шляхом заборони Громадській організації "Громадський захист Київщини" у розміщенні наметів для розповсюдження інформаційних матеріалів, запрошень на перегляд соціальних фільмів, збору підписів на підтримку соціальних проектів з 18.07.2012 року по 02.08.2012 року з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за адресами: вулиця Красовського, 25/1 (біля ТЦ "Форум"); вулиця Короленка, 60 (біля ТЦ "Форум"); вулиця Гагаріна, 16 (біля супермаркету "Перекресток"); вулиця Кірова, 1 (біля скверу імені Т. Г. Шевченка); бульвар Незалежності, 13 (біля супермаркету "Калина").

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що встановлення учасниками акцій наметів для розповсюдження інформаційних матеріалів, запрошень на перегляд соціальних фільмів, збору підписів на підтримку соціальних проектів порушить правила благоустрою, створить незручності та небезпеку для руху пішоходів і несприятливі умови для роботи державних установ, а також вимагатиме щоденної присутності значної кількості працівників міліції для забезпечення належного правопорядку. Поряд із цим позивач вказує на порушення відповідачем строків завчасного сповіщення про проведення зборів та порядку сповіщення про заплановані заходи. На думку позивача, проведення зазначених масових заходів перешкоджатиме громадському порядку та порушуватиме права інших громадян.

Відповідно до частини четвертої статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа про обмеження права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 відкрито провадження в адміністративній справі та у зв'язку з передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України скороченими строками розгляду даної категорії справ, судовий розгляд призначено на 17.07.2012 о 18 годині 30 хвилин.

Відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик осіб, які беруть участь у даній справі, здійснено за допомогою телефонного зв'язку.

Враховуючи скорочені строки розгляду справи, передбачені статтею 182 Кодексу адміністративного судочинства України, представник позивача та відповідач про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи телефонограмами.

В призначений день та час у судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час розгляду справи сторонами надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2012 року (вхідний N 2-18/3043) до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області надійшло повідомлення відповідача N 12 від 13.07.2012 року про розміщення наметів для розповсюдження інформаційних матеріалів, запрошень на перегляд соціальних фільмів, збору підписів на підтримку соціальних проектів з 18.07.2012 року по 02.08.2012 року з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за адресами: вулиця Красовського, 25/1 (біля ТЦ "Форум"); вулиця Короленка, 60 (біля ТЦ "Форум"); вулиця Гагаріна, 16 (біля супермаркету "Перекресток"); вулиця Кірова, 1 (біля скверу імені Т. Г. Шевченка); бульвар Незалежності, 13 (біля супермаркету "Калина").

17.07.2012 року Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області розглянув подану відповідачем заяву та прийняв рішення від 17.07.2012 року N 334 "Про розгляд повідомлення члена ГО "Громадський захист Київщини" Т. С. М.", яким відповідачу відмовлено у проведенні з 18.07.2012 року по 02.08.2012 року з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин розміщення наметів для розповсюдження інформаційних матеріалів, запрошень на перегляд соціальних фільмів, збору підписів на підтримку соціальних проектів за адресами: вулиця Красовського, 25/1 (біля ТЦ "Форум"); вулиця Короленка, 60 (біля ТЦ "Форум"); вулиця Гагаріна, 16 (біля супермаркету "Перекресток"); вулиця Кірова, 1 (біля скверу імені Т. Г. Шевченка); бульвар Незалежності, 13 (біля супермаркету "Калина"), у зв'язку з порушенням порядку подання повідомлення.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач вказує на неможливість у повній мірі забезпечити правопорядок на час проведення запланованої акції.

На підтвердження зазначеного позивач надав суду лист начальника Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, підполковника міліції С. С. М. від 17.07.2012 N 07/1378 до голови Броварської міської ради С. І. В., у якому повідомляється, що у зв'язку зі складною оперативною обстановкою в державі та проведення превентивних заходів на території міста Бровари, з метою належного забезпечення охорони громадської безпеки в центральній частині міста Бровари недоцільно проведення з 17.07.2012 року до стабілізації оперативної обстановки в державі, в центральній частині м. Бровари масових заходів, в тому числі встановлення інформаційних наметів політичними партіями та іншими організаціями будь-яких масових заходів та зборів громадян, що може призвести до дестабілізації громадського порядку та громадської безпеки на території міста Бровари. У даному листі також вказано, що у місті Дніпропетровську 27.04.2012 року відбувся терористичний акт, у зв'язку з чим на виконання вимог наказу МВС України від 27.04.2012 року N 380 та наказу ГУ МВС України в Київській області від 28.04.2012 року N 297 на території міста Бровари та Броварського району проводяться заходи з метою попередження і недопущення вчинення таких злочинів, що спрямовані на недопущення проявів тероризму.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач звертає увагу суду, що загроза обмежень прав та свобод громадян підтверджується обмеженням права вільно та безпечно рухатися містом, адже адреси, за якими відповідач планує розмістити інформаційні намети, - це місця скупчення великої кількості людей.

Також зазначено, що у повідомленні відповідача не вказано загальну кількість наметів, яку має намір встановити Громадська організація "Громадський захист Київщини", а також не вказані відповідальні особи, які будуть знаходитись у наметах, та їх кількість, що є порушенням пункту 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.88 року N 9306-XI в частині відомостей, які мають бути зазначені у повідомленні про проведення зібрання. Більш того, відповідачем не вказано передбачувальну кількість учасників зібрання, що також є порушенням пункту 2 зазначеного Указу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим основним Законом України.

Аналогічне положення міститься і в статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"від 17.07.97 року N 475/97-ВР. Згідно зазначеної статті кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки або громадського спокою, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо. За Конституцією України (стаття 68) кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України. Проводити збори, мітинги, походи і демонстрації громадяни можуть за умови обов'язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Таке сповіщення має здійснюватись громадянами через організаторів масових зібрань. Завчасне сповіщення відповідних органів про проведення тих чи інших масових зібрань - це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання.

Тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституції України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року N 4-рп/2001 (справа N 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

Порядок проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інше, регулюється Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.88 року N 9306-XI "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР", який відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 року N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" залишається чинним та застосовується у порядку правонаступництва.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомив Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області 16.07.2012 про намір здійснювати заплановані заходи з 18.07.2012 по 02.08.2012 з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, тобто за 2 дні до запланованого початку проведення заходів, що позбавило позивача, як орган місцевого самоврядування, можливості вжити всіх необхідних заходів для підготовки проведення даних зборів та включення їх до Порядку.

Щодо твердження відповідача про те, що повідомлення повинно бути подано заздалегідь, а отже дводенний строк є достатнім для повідомлення про дату та час проведення такого заходу суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.88 року N 9306-XI "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР" є чинним у частині, що не суперечить Конституції України.

 З огляду на те, що вказаний Указ в частині визначення строків попередження про проведення мирного зібрання суперечить положенням статті 39 Конституції України, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що відповідач повинен був повідомити про проведення акції не пізніше ніж за десять днів до її проведення.

Водночас, строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того, щоб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань.

Тобто, строк має бути достатнім, щоб відповідні органи могли здійснити ряд підготовчих заходів, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингу, походу чи демонстрації, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей.

Окрім того, у даній заяві-повідомленні відповідач в порушення пункту другого Указу N 9306-XI не вказав інформацію про кількість наметів, які має намір встановити, не вказано відповідальних осіб, які будуть знаходитись у наметах, не вказано передбачувальну кількість учасників, їх прізвища, імена, по батькові, про що зазначалося вище.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що планувалося встановлення по одному намету на кожній із зазначених вулиць. Зазначив, що проведення таких заходів має на меті тільки просвітницький характер для громадян міста Бровари та Броварського району, так як планувалося розповсюджувати запрошення на перегляд соціальних фільмів, збір підписів на підтримку соціальних проектів.

Однак, у повідомленні про проведення таких заходів вказано лише про встановлення наметів на деяких вулицях, не надано плану розміщень таких наметів, кількість осіб, які будуть відповідальними за встановлення таких наметів, зазначено у загальному, які саме запрошення будуть розповсюджуватися із якою метою тощо.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що повідомлення про проведення мирного зібрання подано з порушенням норм законодавства, що в свою чергу створює обґрунтовані підстави для наявності умов щодо посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей з огляду на таке.

У відповідності до статті 68 Конституції України при здійсненні передбачених статтями 39, 44 Конституції України прав і свобод не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватись судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадянського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Проведення вказаних акцій не повинно порушувати громадський порядок, права і свободи інших людей, створювати небезпеку заворушень чи злочинів, загрожувати здоров'ю населення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" від 19.06.2003 року N 964-IV національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

Стаття 3 вищезазначеного Закону передбачає, що об'єктами національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство; держава.

Законодавчого визначення громадського правопорядку немає. Водночас суд дійшов висновку, що під "громадським правопорядком" слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систему правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму. Отже громадський порядок у вузькому розумінні означає відсутність правопорушень.

Умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Згідно з вимогами статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 року N 280/97-ВР, до відання виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. Разом з тим, Конституція України та Кодекс адміністративного судочинства України наділяє орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.

З системного аналізу наведених норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що саме на позивача законодавцем покладено обов'язок забезпечення громадського порядку при проведенні запланованих відповідачем мирних зібрань і вказаний обов'язок має бути виконаний суб'єктом владних повноважень шляхом вжиття відповідних організаційних, правових та інших заходів, спрямованих на організацію безпеки здоров'я та життя громадян, належного захисту прав громадян на безпечне та безперешкодне пересування містом тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, місцем проведення зазначених заходів є центральні вулиці міста Бровари та місця, які знаходяться поряд із ринками, супермаркетами та є місцями великого скупчення людей. Жителі міста і області, а також гості мають право на вільне пересування центральними вулицями міста, безперешкодного відвідування державних органів, підприємств, установ, організацій, які надають послуги населенню, а встановлення учасниками акцій наметів в центральній частині міста порушує правила благоустрою та створює незручності для руху пішоходів, перешкод функціонуванню транспортних підприємств і несприятливі умови для роботи державних установ та вимагає щоденної присутності значної кількості працівників міліції для забезпечення належного правопорядку.

З долучених до матеріалів справи доказів, зокрема, листа начальника Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, підполковника міліції С. С. М. від 17.07.2012 року N 07/1378, вбачається наявність небезпеки для здоров'я та життя громадян, небезпеки дорожнього руху, в разі проведення спірного мирного зібрання. Документів, які б свідчили про наявність у позивача можливості забезпечити громадський порядок, дотримання прав і інтересів членів територіальної громади, безпеку життя громадян, в разі проведення спірного масового заходу, матеріали справи не містять.

Враховуючи місце та час проведення заходу, відомості, викладені в вищевказаних документах, суд вважає доведеним твердження позивача про позбавлення його можливості здійснення підготовчих заходів, необхідних, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення зборів громадян, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей, а отже, позбавлення можливості належного реагування у разі порушення громадського порядку та заподіяння шкоди життю та здоров'ю населення.

Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України у пункті 1 резолютивної частини Рішення від 01.12.2004 року N 18-рп/2004 у справі N 1-10/2004 в частині розуміння визначення права та інтересу зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Слід звернути увагу, що з повідомлення про проведення заходу позивач не міг встановити навіть приблизну кількість осіб, які будуть брати участь у такому заході, кількість наметів, які планувалося встановити, отже, фактично не мав можливості провести підготовчі дії для проведення таких заходів.

Таким чином, виходячи з дотримання справедливого балансу між забезпеченням прав і інтересів мешканців територіальної громади міста Бровари та прав і свобод відповідачів на мирні зібрання, суд доходить висновку, що запланований відповідачем масовий захід не узгоджується з інтересами мешканців територіальної громади, які не приймають участі в цьому заході, в частині реалізації права на відпочинок і безперешкодне пересування.

У судовому засіданні представником відповідача надано копію рішення від 04.07.2012 року N 295 Виконавчого комітету Броварської міської ради про надання дозволу Броварській міській організації Партії регіонів на розміщення наметів для розповсюдження інформаційних матеріалів від Партії регіонів з 05.07.2012 року по 08.07.2012 року з 9 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин. Звернув увагу, що відповідач мав намір розміщувати намети за тими ж адресами, що і Броварська міська організація Партії регіонів.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд звертає увагу на те, що повідомлення про розміщення наметів з 05.07.2012 року по 08.07.2012 від Броварській міській організації Партії регіонів надійшло 22.06.2012 року, що, як зазначив, позивач відповідає встановленим строкам сповіщення. Також розгляд такого рішення не є предметом даного позову і у суду відсутні відомості встановити яку саме інформацію було подано разом із повідомлення про проведення заходів з боку Броварської міської організації Партії регіонів.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що стаття 182 Кодексу адміністративного судочинства України наділяє органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування правом звертатись до суду з позовною заявою про заборону зборів, мітингів, походів, чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

За вимогами частини п'ятої статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.

Завданням суду у таких справах є перевірка обґрунтованості застосування обмеження у реалізації конституційного права громадян на мирні зібрання за зверненням відповідного суб'єкта владних повноважень, а в разі обґрунтованості - обрання того способу обмеження цього права, який був би адекватним (найменшим) за встановлених небезпеки чи загроз і забезпечував би досягнення мети такого обмеження - запобігання заворушенням чи злочинам, охорона здоров'я населення або захист прав і свобод інших людей.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо можливості виникнення конфліктних ситуацій, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Суд звертає увагу, що зазначене обмеження жодним чином не порушує права відповідачів на мирні зібрання, оскільки стосуються лише певного часу та певної території.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 72, 159 - 163, 182, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Обмежити право на мирне зібрання шляхом заборони Громадській організації "Громадський захист Київщини" у розміщенні наметів для розповсюдження інформаційних матеріалів, запрошень на перегляд соціальних фільмів, збору підписів на підтримку соціальних проектів з 18.07.2012 року по 02.08.2012 року з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за адресами: вулиця Красовського, 25/1 (біля ТЦ "Форум"); вулиця Короленка, 60 (біля ТЦ "Форум"); вулиця Гагаріна, 16 (біля супермаркету "Перекресток"); вулиця Кірова, 1 (біля скверу імені Т. Г. Шевченка); бульвар Незалежності, 13 (біля супермаркету "Калина").

3. Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 

Суддя

А. В. Шевченко