ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

РІШЕННЯ

від 25 травня 2011 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого - Кафідової О. В., суддів - Ізмайлової Т. Л., Лесько А. О., Попович О. В., Юровської Г. В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і 3 % річних від простроченої суми, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Феодосійського міського суду Автономної республіки Крим від 20 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2010 року, встановила:

19.04.2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, відповідно до ст. 625 ЦК України, компенсацію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 18535,87 грн. і 3 % річних від простроченої суми 2765,78 грн., всього 21301,65 грн. Позивач в своєму позові зазначив, що відповідач не виплатив борг в повному обсязі, й ухиляється від його сплати та затягує виконання рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10.12.2007 року про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 47436 грн. 57 коп., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2010 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму інфляції 15735,21 грн.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди, задовольняючи позов, виходили із того, що відповідач здійснює відшкодування шкоди з 17.03.2008 року на підставі рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10.12.2007 року про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 47436 грн. 57 коп., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та виконавчого листа, і станом на 20.10.2010 року сплатив позивачу 10164,57 грн., а тому за правилами ст. 526 та ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач зобов'язаний виконати належним чином умови договору та вимоги Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться, та за прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте такі висновки є помилковими, оскільки за загальним правилом цивільно-правова відповідальність за ст. ст. 526 та 625 ЦК України застосовується лише за порушення грошового зобов'язання між кредитором та боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання за договором.

В даному випадку між сторонами не було укладено договору про грошове зобов'язання, а має місце виконання судового рішення про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суди у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернули, не вірно встановили характер спірних правовідносин та застосували правову норму, яка не регулює спірні правовідносини.

Оскільки судами застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, та не застосовано закон, що підлягає застосуванню, ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирішила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2010 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і 3 % річних від простроченої суми - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

О. В. Кафідова

Судді:

Т. Л. Ізмайлова

 

А. О. Лесько

 

О. В. Попович

 

Г. В. Юровська