ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 15 жовтня 2013 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів - Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства "Орджонікідзевугілля" (далі - Підприємство) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області (далі - відділення Фонду; Фонд відповідно) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, встановила:

У березні 2011 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною відмову відділення Фонду у перерахуванні йому витрат, пов'язаних із виплатою ОСОБІ_1 за січень 2011 року допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 968 грн. 70 коп. та зобов'язати відповідача перерахувати йому ці кошти.

Зазначену суму допомоги, яку у лютому 2011 року було заявлено до відшкодування, не прийнято відділенням Фонду до заліку з підстави подання Підприємством серед інших документів, передбачених Порядком призначення, перерахування і проведення страхових виплат, затвердженим постановою правління Фонду від 27 квітня 2007 року N 24 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), копії акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, а не його оригінала.

Обґрунтовуючи протиправність зазначених дій відповідача, Підприємство послалося на те, що зазначена відділенням Фонду причина відмови у перерахуванні коштів знаходиться поза межами виключного переліку підстав для відмови у страхових виплатах, закріпленого у статті 37 Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 1105-XIV).

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 5 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 червня 2013 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд дійшов висновку, що відмова відділення Фонду в перерахуванні Підприємству суми витрат на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з причини неподання оригінала акта про нещасний випадок на виробництві суперечить положенням статті 37 Закону N 1105-XIV.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України відділення Фонду, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом статті 37 Закону N 1105-XIV та пункту 2.7 Порядку, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 6 червня 2013 року та направити справу на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2013 року N К/9991/57558/11 у справі за аналогічним позовом Підприємства, в якій касаційний суд вказав на те, що оскільки позивач разом із заявою-розрахунком до відділення Фонду подав не оригінал акта про нещасний випадок на виробництві, а його копію, то відповідач правомірно відмовив йому прийняти до заліку виплати по лікарняних листках

Усуваючи розбіжності у застосуванні касаційним судом вищезазначених норм права, Верховний Суд України виходить із нижченаведеного.

Відповідно до підпункту "а" пункту 1 статті 21 Закону N 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

За правилами статті 37 цього Закону Фонд може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку; якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Згідно з пунктом 2.6 Порядку кошти для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого виділяються Фондом на підставі заяви-розрахунку за встановленою цим Порядком формою.

Пунктом 2.7 Порядку встановлено, що для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого страхувальник разом із заявою-розрахунком до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подає копію листка непрацездатності (завірена страхувальником або працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу; акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок); акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався); акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено); довідку про середню заробітну плату (доход); витяг з табеля обліку робочого часу потерпілого, завірений страхувальником.

При цьому за змістом пункту 1.2 Порядку інформація, внесена страхувальником до заяви-розрахунку, підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера, які є відповідальними за її достовірність.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, наведені норми, як і Порядок у цілому, не містять положень щодо обов'язку страхувальника подавати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду для виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого саме оригіналу акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1. Подання страхувальником серед інших документів для виплати зазначеної допомоги засвідченої відповідальними особами підприємства копії акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, а не його оригінала, не може бути підставою для відмови у перерахуванні страхових виплат, оскільки зазначене не віднесено до передбачених у статті 37 Закону N 1105-XIV випадків, коли Фонд може відмовити у страхових виплатах.

Таким чином, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому в задоволенні заяви відділення Фонду слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні заяви відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий:

В. В. Кривенко

Судді:

М. Б. Гусак

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

О. Б. Прокопенко

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов