ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2010 р. м. Київ К-8303/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області

на постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року у справі № 2-а-3418-2009 (2а-3418/09/0544)

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області

про зобов’язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

У травні 2009 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області про зобов’язання проведення нарахування щомісячної Державної соціальної допомоги за період 2006 –2007 років.

Постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 14.08.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.01.2010 року, позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни»(далі –Закон № 2195-IV).

Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області звернулось із касаційною скаргою на ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати їх та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 має статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись зі збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судами до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог.

Таким чином, враховуючи приписи частини 2 статті 152 Конституції України, суди дійшли правильного висновку, що перерахунок пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачу дійсно було необхідно здійснювати.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно не застосували наслідки попуску позивачем строку звернення з адміністративним позовом, оскільки відповідно до частини 2 статті 87 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області без задоволення, а ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 14.08.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.01.2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України.