ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02.11.2011 р.

N К/9991/8458/11

 

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Гашицького О. В., Ситникова О. Ф., Малиніна В. В. (доповідач), Мойсюка М. І., Штульман І. В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 травня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2011 року по справі за позовом П. Ю. В. до Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановив:

У лютому 2009 року П. Ю. В. (далі - позивач) звернулась до Радивилівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області (далі - УПСЗН) про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача виплатити недонараховану допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 - 2008 роки.

Вимоги обґрунтовувала тим, що як працююча особа здійснює догляд за малолітньою дитиною, а тому, у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 травня 2009 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача нарахувати та сплати позивачу державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 1901,59 грн. та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно в розмірі 3011,15 грн., виходячи з розміру, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Зобов'язано відповідача нарахувати та сплати позивачу державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, виходячи з розміру, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням фактично виплачених сум В іншій частині позову відмовлено. Також виключено розмір конкретних сум, які підлягають стягненню.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове про відмову у задоволені позову.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За правилами п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має неповнолітню дитину П. Є. І. 03.07.2007 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження N 053827 (а. с. 8).

Позивач перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, крім того П. Є. І. є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", у відповідності до якої (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

Статтею 43 (в редакції, чинній на момент дії правовідносин) зазначеного Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на 2007 рік.

Проте Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року пункт 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Таким чином, з моменту ухвалення Рішення Конституційним Судом України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року невиплата Управлінням праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області позивачу допомоги в розмірах, встановлених статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", є протиправною.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій дали правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірили обґрунтованість вимог позивача і дійшли до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної допомоги в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року протиправними.

Однак, зобов'язуючи відповідача зробити перерахунок розміру грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, суд апеляційної інстанції помилково застосував статтю 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

У статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" визначено, що допомога виплачується у розмірі, не меншому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Такий прожитковий мінімум в розрахунку на одну особу встановлений частиною 1 статті 62 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і складає: з 1 січня - 492,00 гривень, з 1 квітня - 525,00 гривень, з 1 жовтня - 532,00 гривень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", частиною 1 статті 62 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік мала бути виплачена відповідачем на місяць у розмірі з 9 липня - 525,00 гривень, з 1 жовтня - 532,00 гривень.

Що стосується позовних вимог за 2008 рік, то колегія суддів в даному випадку погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення, зокрема пункти 24 - 34 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік".

Тобто ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" є чинною, але також є чинними й вказані норми Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є застрахована особа, страхувальник та страховик.

При цьому страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного Закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Частиною 1 статті 19 Закону N 2240-III передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Постанови КМУ N 32 від 16 січня 2007 р. у 1 кварталі 2007 р. виплачував спірну допомогу за рахунок субвенцій, що перераховувалися УПСЗН на рахунки Фонду, а починаючи з 2-го кв. 2007 року, не здійснює виплату допомоги. З цього часу страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

З прийняттям змін у законодавстві, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, Фонд з квітня 2007 року вже не виконує функції щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до 3 трьох років застрахованим особам. Спірна допомога виплачується за рахунок держави і саме держава узяла функцію такі виплати здійснювати.

Правові норми Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" у часі прийняті пізніше за ст. 43 Закону N 2240, вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому аналізуючи викладені обставини, враховуючи що законодавством функція виплати допомоги по догляду за дитиною визначена як державна, судова колегія вважає необхідним в даному випадку застосовувати і щодо застрахованих осіб і щодо незастрахованих осіб положення про розмір спірної допомоги, які визначені лише ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Порушень цієї норми з боку відповідача у 2008 року не встановлено, а тому вимоги позивача щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років протягом 2008 року є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 43 Закону N 2240, колегія суддів погоджується з відмовою судом апеляційної інстанції в задоволенні позовних вимог в цій частині. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 43 Закону N 2240, є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.

Таким чином, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому їх рішення є незаконними та необґрунтованими і підлягають скасуванню з ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги частково спростовують висновки судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, суд постановив:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 травня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2011 року скасувати.

Позовні вимоги П. Ю. В. задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо недоврахування та невиплати П. Ю. В. щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області провести П. Ю. В. перерахунок та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною за період з 9 липня 2007 по 31 грудня 2007 року включно згідно статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

____________