ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 25 вересня 2012 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів - Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг" (далі - Товариство) до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ), Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі - ДПА) про скасування рішення, встановила:

У січні 2008 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення СДПІ від 25 липня 2007 року N 0000490849 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250 грн.

Оскаржуване рішення прийняте СДПІ на підставі акта про результати проведеної працівниками ДПА 6 липня 2007 року перевірки залу гральних автоматів позивача, у ході якої встановлено порушення Товариством вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265/95-ВР), яке полягало у непроведенні ним розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) з видачею відповідного розрахункового документа.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 7 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 30 червня 2011 року рішення судів попередніх інстанцій скасував, у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення Товариства від застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 1 статті 3 Закону N 265/95-ВР, оскільки на час проведення перевірки настав установлений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (далі - постанова N 121) термін застосування РРО при наданні послуг із використанням гральних автоматів.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Товариство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах пункту 6 додатка до постанови N 121, просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2011 року та направити справу на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2012 року К-8870/09, у якій цей суд вказав на протиправність рішення СДПІ про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій. При цьому касаційний суд виходив із того, що на час проведення податковим органом перевірки позивача у останнього не було можливості дотримуватися вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону N 265/95-ВР, оскільки Міністерство промислової політики України не виконало покладеного на нього постановою N 121 обов'язку щодо розроблення запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції пунктів 1, 2 статті 3 Закону N 265/95-ВР та положень постанови N 121, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах враховує, що Верховний Суд України вже вирішував питання щодо правильного застосування зазначених норм матеріального права при розгляді інших справ.

Зокрема, постанова Верховного Суду України від 23 січня 2012 року N 21-382а11 містить висновок, відповідно до якого притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення комп'ютерно-касової системи "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів, до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, тобто з 1 липня 2008 року.

Оскаржуване рішення СДПІ прийняте за наслідками перевірки позивача, проведеної 6 липня 2007 року, тобто до дати реєстрації вищезазначеної комп'ютерно-касової системи. Таким чином, у Товариства не було об'єктивної можливості дотримуватися вимог Закону N 265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи, а відтак вина позивача у порушенні ним порядку використання РРО відсутня.

Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про правомірність оскаржуваного рішення СДПІ не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З урахуванням наведеного відповідно до частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2011 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг" задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. В. Кривенко

Судді:

М. Б. Гусак

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов