ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 1 жовтня 2013 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів - Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області (далі - відділення Фонду, Фонд відповідно) до товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевськенергокомплект" (далі - Товариство) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, встановила:

У травні 2012 року відділення Фонду звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з Товариства 143 грн. 10 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - страхові внески), яка виникла при частковій виплаті заробітної плати у серпні 2011 року, а також 394 грн. 52 коп. пені, нарахованої за період з 1 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року за прострочення сплати вищезазначеної суми внесків та заборгованості по страховим внескам, яка виникла при виплаті заробітної плати за вересень - грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, січень-вересень 2010 року та виявлена під час попередньої перевірки відповідача за період з 1 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 6 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року, позов задовольнив частково: постановив стягнути з Товариства на користь відділення Фонду заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 143 грн. 10 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 березня 2013 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд дійшов висновку про безпідставність вимог відділення Фонду про стягнення з Товариства нарахованої у квітні 2012 року пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 394 грн. 52 коп. При цьому виходив із того, що на час нарахування зазначеної пені не існувало закону, який би передбачав її стягнення, оскільки з 1 січня 2011 року частину другу статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон N 1105-XIV) було виключено відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464-VI).

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України відділення Фонду, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах частини другої статті 52 Закону N 1105-XIV та пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI, просить скасувати ухвалені у цій справі судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заяви додано постанову Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року К/9991/69324/12, в якій суд касаційної інстанції вказав на повноваження органів Фонду щодо контролю за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, а у випадках виявлення порушень - право і після 1 січня 2011 року застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI, за якого цей суд по-різному вирішив питання щодо правомірності нарахування органами Фонду після набрання чинності зазначеним Законом пені відповідно до частини другої статті 52 Закону N 1105-XIV.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції вищезазначених норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Частиною вісімнадцятою статті 47 та частиною другою статті 52 Закону N 1105-XIV у редакціях, які діяли до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування органами Фонду фінансових санкцій, зокрема стягнення із страхувальника пені за прострочення сплати страхового внеску.

Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом N 2464-VI наведені вище норми матеріального права із Закону N 1105-XIV були виключені.

У зв'язку з такими змінами у законодавстві Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність у відділення Фонду повноважень щодо нарахування після 1 січня 2011 року пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Такого висновку касаційний суд дійшов без урахування абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI, відповідно до якого на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведеної норми дає колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України підстави вважати, що після набрання чинності Законом N 2464-VI за органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Таким чином, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим відповідно до частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Заяву відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий:

В. В. Кривенко

Судді:

М. Б. Гусак

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

О. Б. Прокопенко

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов