ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19.03.2013 р.

N К/9991/60584/12


Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого, судді - Мороз В. Ф., суддів: Логвиненко А. О., Донець О. Є., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2012 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, встановив:

ОСОБА_4 звернувся із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (далі - Управління) про визнання протиправними та скасування рішення N 635 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання чи подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду від 14 червня 2012 року на суму 8964 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління N 635 в частині застосування фінансових санкцій до позивача у розмірі 5976 гривень 00 копійок. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду 6 вересня 2012 року апеляційну скаргу Управління задоволено частково. Постанову суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління від 14 червня 2012 року N 635.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Управління звернулось із касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що службовими особами пенсійного органу 8 червня 2012 року була проведена перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 щодо своєчасності подання розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті за 2009 рік, за результатами якої складений акт N 35 про несвоєчасне подання розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно вказаного акта ОСОБА_4 порушив граничний термін подання розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за базовий 2009 рік.

На підставі акта N 35 начальником Управління прийнято рішення від 14 червня 2012 року N 635 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 8964,00 гривень. Правовою підставою вказаного рішення зазначений пункт 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV).

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом N 1058-IV. Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464-VI), що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що управління ПФУ протиправно винесло рішення від 14 червня 2012 року про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів ПФУ за 2009 рік на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом N 2464-VI і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають рішенню Верховного Суду України по справі N 21-367а12, яке відповідно до ст. 244 2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

За наведених обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2012 року ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 231 КАС України, ухвалив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

В. Ф. Мороз

 

А. О. Логвиненко

 

О. Є. Донець