ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

23.11.2011 р.

N 2а-8396/11/2670


 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого - судді Шрамко Ю. Т., суддів - Пащенка К. С., при секретарі судового засідання - Олійник Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника Генерального прокурора України до Міністерства надзвичайних ситуацій України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, Державне підприємство "Агенство інформації і міжнародного співробітництва та розвитку "Агенство Чорнобильінтерінформ", про визнання протиправним наказу (за участю представників сторін: від позивача - Оводенко Т. С., посвідчення N 12, від відповідача - ОСОБА_3, довіреність N 01-7020/08 від 01.06.2011 р., від Міністерства юстиції України - ОСОБА_4, довіреність N 9.1-22/373 від 07.07.2011 р., від Державного підприємства "Агенство інформації і міжнародного співробітництва та розвитку "Агенство Чорнобильінтерінформ" - не прибув), встановив:

Заступник Генерального прокурора України (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства надзвичайних ситуацій України, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18.02.2011 р. N 159 "Про затвердження Порядку відвідування громадянам України, іноземними делегаціями та іноземцями зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення".

В судовому засіданні 23.11.2011 р. представник позивача уточнила позовні вимоги в зв'язку із скасуванням наказу N 159 від 18.02.2011 р. та просила суд визнати оскаржуваний наказ протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2011 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2011 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство юстиції України (далі - третя особа-1), Державне підприємство "Агенство інформації і міжнародного співробітництва та розвитку "Агенство Чорнобильінтерінформ" (далі - третя особа-2).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2011 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ видано відповідачем з порушенням вимог Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", та п. 9 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. N 731, а саме, без погодження оскаржуваного наказу з Міністерством внутрішніх справ України.

Також позивач посилається на невідповідність оскаржуваного наказу вимогам законодавства, яким не передбачена можливість відвідування зони відчуження громадянам України, іноземними делегаціями та іноземцями.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, зазначених у ньому, просила позов задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи-1 в судовому засіданні виклали зміст заперечень проти позовних вимог та зазначили, що оскаржуваний наказ пройшов державну реєстрацію та правову експертизу відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи-2, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, заперечень проти позову, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив наступне.

Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18.02.2011 р. N 159 затверджено Порядок відвідування громадянами України, іноземними делегаціями та іноземцями зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (далі - Порядок).

Зазначений наказ зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.02.2011 р. за N 243/18981.

Генеральною прокуратурою України проведено перевірку, якою встановлено, що вказаний Порядок не відповідає вимогам законодавства, а саме: відповідачем оскаржуваний наказ не погоджено з Міністерством внутрішніх справ України, що не відповідає вимогам п. 9 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. N 731.

Генеральною прокуратурою України 10.05.2011 р. виносився протест N 07/4-150 вих-11 на зазначений Порядок відвідування громадянами України, іноземними делегаціями та іноземцями зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про прокуратуру України", у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду, прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Міністерством надзвичайних ситуацій України листом N 01-6519/40 від 20.05.2011 р. протест було відхилено, в зв'язку з чим, позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення врегульований Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. N 731 (далі - Постанова N 731).

Пунктом 9 постанови N 731 передбачено, що разом з нормативно-правовим актом до органу державної реєстрації подаються, зокрема, відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно з законодавством.

Правовий режим використання та охорони зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення визначено Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", охорону громадського порядку, протипожежну безпеку на територіях зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, контрольно-пропускний режим при в'їзді та виїзді з таких зон забезпечують спеціалізовані органи Міністерства внутрішніх справ України.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що належним виконанням відповідачем вимог Постанови N 731 було б отримання погодження Порядку з Міністерством внутрішніх справ України.

Отже, суд погоджується з твердженнями представника позивача, що відповідачем не дотримано вимог законодавства, що визначають порядок державної реєстрації нормативно-правових актів.

В матеріалах справи міститься копія Порядку з доданими до нього погодженнями, з яких вбачається та не заперечувалось представниками відповідача та третьої особи-1, що таке погодження відповідачем отримано не було.

Також, колегія суддів зазначає, що відсутність відомостей про офіційне погодження акта із заінтересованими органами є підставою для відмови у реєстрації нормативно-правового акта (п. 13 Постанови N 731).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Порядком врегульоване питання відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення в тому числі і іноземних делегацій та іноземців.

При цьому представник відповідача в своїх запереченнях щодо можливості відвідування зазначеними категоріями осіб зони відчуження посилалась на положення ст. 10 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки як вбачається з положень зазначеної норми, вона встановлює право на відвідування у встановленому порядку ядерних установок, а також об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, в той час як спеціальним законом, яким врегульовані питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську, науково-дослідну та іншу діяльність зонах, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи є Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того зазначено статтею Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", визначені у ній права стосуються виключно громадян України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких підстав, судом визнається, що позивачем у позовній заяві були наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані доводами відповідача.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

1. Позов Заступника Генерального прокурора України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18.02.2011 р. N 159 "Про затвердження Порядку відвідування громадянами України, іноземними делегаціями та іноземцями зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення".

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 23.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 30.11.2011 р.

 

Головуючий, суддя

Ю. Т. Шрамко

Судді:

К. С. Пащенко

 

Т. І. Шейко