ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.09.2011 р.

N П/9991/483/11

 

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого - судді Черпака Ю. К. (доповідач), суддів - Зайцева М. П., Олексієнка М. М., Рецебуринського Ю. Й., Сороки М. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

23 серпня 2011 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Вищої ради юстиції про визнання протиправною бездіяльності керівництва Вищої ради юстиції щодо нерозгляду його скарги від 5 червня 2011 року про порушення присяги суддями Вищого адміністративного суду України Веденяпіним О. А., Головчук С. В., Зайцем В. С., Кочаном В. М., Цвіркуном Ю. І.; зобов'язання розглянути скаргу та надати на неї обґрунтовану відповідь (а. с. 2).

Позов мотивував тим, що 5 червня 2011 року звернувся до Вищої ради юстиції зі скаргою про порушення присяги суддями Вищого адміністративного суду України Веденяпіним О. А., Головчук С. В., Зайцем В. С., Кочаном В. М., Цвіркуном Ю. І. Однак до цього часу скарга не розглянута і судді, винні в порушенні його прав, до відповідальності не притягнуті. Вважав, що вказаними діями керівництво Вищої ради юстиції порушило статтю 40 Конституції України і статтю 20 Закону України "Про звернення громадян", які передбачають надання обґрунтованої відповіді на звернення і встановлюють строк проведення перевірки скарги не більше місяця, а також статті 1, 3, 6, 17, 20 - 22, 27 Закону України "Про Вищу раду юстиції", що регламентують порядок діяльності та призначення Вищої ради юстиції.

В письмовому запереченні на адміністративний позов Вища рада юстиції просить відмовити в задоволенні позову і розглянути справу за відсутності її представника. Зазначає, що чинне законодавство України не передбачає серед функцій і повноважень Вищої ради юстиції, як колегіального органу, розгляд звернень громадян. Всі звернення розглядаються посадовими особами цього органу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян", в частині, що не суперечить Закону України "Про Вищу раду юстиції". Скарга ОСОБА_1 надійшла на адресу Вищої ради юстиції 7 червня 2011 року, а 15 липня 2011 року заявнику направлена відповідь за підписом Голови Вищої ради юстиції Колесниченка В. М. від 15 липня 2011 року. Вища рада юстиції вважає, що не допустила протиправної бездіяльності, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а. с. 10 - 12).

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачем в адміністративній справі ОСОБА_1 зазначив Вищу раду юстиції, тому в силу положень частини 4 статті 18 і статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться Вищим адміністративним судом України як судом першої інстанції.

Судом встановлено, що 5 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Вищої ради юстиції зі скаргою на дії суддів Вищого адміністративного суду України Веденяпіна О. А., Головчук С. В., Зайця В. С., Кочана В. М., Цвіркуна Ю. І. та керівництва Вищого адміністративного суду України. У скарзі йшлося про свідоме порушення вказаними суддями під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України щодо термінів вручення судової повістки та статті 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо дотримання правил суддівської етики. Вважав такі дії проявом неповаги до себе як учасника процесу і такими, що позбавили його права на судовий захист. Окрім того, зазначив про приховування керівництвом Вищого адміністративного суду України його касаційної скарги від 19 листопада 2010 року на рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року, що є відвертим позбавленням права на касаційний розгляд справи. Просив притягнути до відповідальності суддів Вищого адміністративного суду України Веденяпіна О. А., Головчук С. В., Зайця В. С., Кочана В. М., Цвіркуна Ю. І. за свідоме порушення присяги судді; вжити заходів по поновленню прав на касаційний розгляд касаційної скарги від 19 листопада 2010 року у відповідності з Кодексом адміністративного судочинства України; винних у позбавленні права на судовий захист, приховуванні касаційної скарги притягнути до відповідальності. (а. с. 4).

Листом від 15 липня 2011 року N К-526/13-17-8872/0/9-11, підписаним Головою Вищої ради юстиції Колесниченком В. М., ОСОБА_1 повідомлено про те, що всі його звернення, в тому числі від 5 червня 2011 року, у Вищій раді юстиції розглянуті та що за результатами вивчення і перевірки викладених у зверненні фактів Голова Вищої ради юстиції може надати доручення одному з членів Ради про проведення перевірки або надати відповідь заявнику, відповідно до Закону України "Про звернення громадян", щодо відсутності підстав для призначення перевірки (а. с. 13 - 14). В той же день відповідь на скаргу надіслана заявнику (а. с. 15 - 16).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 Конституції України, пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції", пункту 2 частини 1 статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів належить до відання Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, який, зокрема, приймає рішення стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність (стаття 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції").

Згідно із статтею 2 названого Закону повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та Регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.

В силу статті 84 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження є процедурою розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

В Рішенні Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року N 9-рп/2002 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої і четвертої статті 1, абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18, частини першої статті 25, пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 30, частини першої статті 31, частини першої статті 32, пункту 2 частини другої статті 33, пункту 2 частини другої та частини третьої статті 37, статей 38 і 48 Закону України "Про Вищу раду юстиції" йдеться про те, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.

Стадії дисциплінарного провадження встановлені статтею 39 Закону України "Про Вищу раду юстиції" у такій послідовності: "1" перевірка даних про дисциплінарний проступок; "2" відкриття дисциплінарного провадження; "3" розгляд дисциплінарної справи; "4" прийняття рішення.

Статтею 40 Закону України "Про Вищу раду юстиції" передбачено, що перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань. За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозиції. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.

Підставою для переходу до другої стадії дисциплінарного провадження є, зокрема, подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень (статті 30 і 38 Закону України "Про Вищу раду юстиції").

Як свідчать матеріали справи, скаргу ОСОБА_1 розглянув і дав на неї відповідь голова Вищої ради юстиції Колесниченко В. М.

Згідно з частиною 1 статті 20, статтею 21 Закону України "Про Вищу раду юстиції" керівництво роботою Вищої ради юстиції здійснює її Голова, до повноважень якого належить: організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях; координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції; призначення засідань Вищої ради юстиції; направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади; загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції; розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції; здійснення інших повноважень, передбачених Регламентом Вищої ради юстиції.

За пунктами 1, 3 § 4 глави 1 розділу I Регламенту Вищої ради юстиції, затвердженого рішенням Вищої ради юстиції від 4 жовтня 2010 року N 791/0/15-10, до повноважень Голови Вищої ради юстиції, серед інших, належить: в порядку, передбаченому цим Регламентом, доручення членові Ради провести перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях; координація діяльності членів Ради з виконання доручень та підготовки відповідними структурними підрозділами секретаріату матеріалів на засідання Ради; здійснення контролю за своєчасним і належним розглядом подань, скарг та інших звернень, поданих до Ради у встановленому законом порядку.

Передбачене статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення кореспондується із встановленими статтями 14, 15, 19 цього Закону обов'язками органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Таким чином, спірні правовідносини виникли не за участю Вищої ради юстиції як колегіального органу, а з її посадовою особою, як окремим суб'єктом владних повноважень, який в межах своєї компетенції вирішує питання щодо призначення перевірки даних про дисциплінарний проступок або надає відповідь на звернення в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Між тим, серед особливостей розгляду справ, передбачених статтею 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, є також те, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції, а не її посадових чи службових осіб.

За змістом статей 3, 6, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, свободу чи інтерес. Саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом.

Згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги про визнання протиправною бездіяльності Вищої ради юстиції, вчиненої під час розгляду звернення ОСОБА_1, відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Головуючий, суддя

 

Судді: