ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 12 жовтня 2016 року

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Романюка Я. М., суддів: Гуменюка В. І., Охрімчук Л. І., Лященко Н. П., Сімоненко В. М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та приватного підприємства "Нива-В.Ш." в особі філії 11 приватного підприємства "Нива-В.Ш.", треті особи: публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії Центральне регіональне управління публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" та товариство з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ", про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" про перегляд судових рішень, встановила:

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області) та приватного підприємства "Нива-В.Ш." (далі - ПП "Нива-В.Ш.") в особі філії 11 ПП "Нива-В.Ш.", треті особи: публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") в особі Філії Центральне регіональне управління ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та товариство з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" (далі - ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ"), про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10 квітня 2014 року ПП "Нива-В.Ш." в особі Філії 11 провело прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки, що належить ОСОБА_1, а саме, земельної ділянки площею S_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за наслідком проведення яких переможцем стало ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ".

Позивач просила визнати зазначені прилюдні торги недійсними як такі, що проведені із порушенням вимог п. 1.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 745/4038 (далі - Тимчасове положення), статей 41, 43 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 5 серпня 2015 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), що належить ОСОБА_1 - земельної ділянки площею S_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 які проведені ПП "Нива-В.Ш." 10 квітня 2014 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2015 року ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У поданій до Верховного Суду України заяві ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" просить скасувати рішення судів у справі з її направленням на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме: статті 16 ЦК України, частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, пояснення представника ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" - ОСОБА_2 на підтримання заяви, пояснення представника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - ОСОБА_3, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі статті 360 4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яке переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

Судами встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2013 року у справі N 2-3473/12 провадження 2/369/236/13 позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково, зокрема, звернено стягнення на належний ОСОБА_1 на праві власності предмет іпотеки - земельну ділянку площею S_1, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, у рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії НОМЕР_2 від 18 липня 2007 року у розмірі 5712799 грн. 94 коп.

Даним рішенням встановлено також початкову ціну предмета іпотеки - 121600 грн. 00 коп. Рішення набрало законної сили.

15 травня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист НОМЕР_3, який направлено до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області. На його виконання відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4.

При цьому, як встановлено судами, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Київській області на той час вже перебувало виконавче провадження НОМЕР_5 від 13 липня 2012 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії НОМЕР_2 від 18 липня 2007 року на підставі виконавчого листа НОМЕР_6, виданого 11 травня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва.

Актом опису й арешту майна від 29 грудня 2012 року в рамках ВП НОМЕР_5 накладено арешт на земельну ділянку площею S_1 розташовану по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР управління ДВС ГУЮ у Київській області від 2 січня 2013 року призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання листа НОМЕР_6 від 11 травня 2012 року для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна з питань початкової вартості спірної земельної ділянки.

Отже, судом було встановлено два паралельні не об'єднані виконавчі провадження та що прилюдні торги відбулися саме за вищезазначеним виконавчим провадженням НОМЕР_5 з примусового виконавчого листа від 11 травня 2012 року.

Заявка на реалізацію арештованого нерухомого майна, що належить позивачці, була подана відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Київської області 24 грудня 2013 року.

Відповідно до висновку про експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки, ринкова вартість (початкова ціна майна на прилюдних торгах) земельної ділянки станом на 31 січня 2013 року становить 539982,00 грн.

11 березня 2014 року при здійсненні даного виконавчого провадження між вищезазначеним органом ДВС та ПП "Нива-В.Ш." в особі Філії 11 укладено договір НОМЕР_7 згідно з яким останнє зобов'язалось організувати прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки.

Листом N 146 від 20 березня 2014 року Філія 11 ПП "Нива-В.Ш." повідомлено позивача, що такі прилюдні торги призначено на 10 квітня 2014 року о 12 годині 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 зі стартовою ціною предмета іпотеки - 404949,00 грн.

Відповідно до Протоколу НОМЕР_8 10 квітня 2014 року відбулись прилюдні торги з одним учасником - ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ", яке і стало переможцем, запропонувавши за предмет іпотеки 495000,00 грн.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, 10 квітня 2014 року відбулись фактично повторні прилюдні торги, а ті, що були призначені раніше не відбулись, тому повторно призначалась оцінка предмета продажу, за результатами якої визначено вартість описаного нерухомого майна в сумі 494949,00 грн., а саме, згідно Висновку про експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки її ринкова вартість станом на 24 вересня 2013 року становить 494949,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ПП "Нива-В.Ш.", яке проводило прилюдні торги, діяло в межах чинного законодавства та у відповідності до вимог Тимчасового положення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що прилюдні торги було проведено з порушенням Тимчасового положення та Закону України "Про виконавче провадження", а саме: прилюдні торги відбулися з пропуском двомісячного строку, передбаченого розділом 3.3 Тимчасового положення; остання оцінка належного позивачу майна, відчуженого на прилюдних торгах відбулася 24 вересня 2013 року, а торги проведено 10 квітня 2014 року, тобто зі спливом шестимісячного строку; у копіях матеріалів виконавчих проваджень НОМЕР_5 та НОМЕР_4 відсутні дані про повідомлення боржника ОСОБА_1 про оцінку арештованого майна; прилюдні торги неправомірно провели на території м. Вишневе Києво-Святошинського району не зважаючи на поширення повноважень філії 11 ПП "Нива-В.Ш." на всю Київську область.

У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року суд касаційної інстанції виходив із того, що боржник не був належно повідомлений про проведення прилюдних торгів, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання ним письмового повідомлення про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. У той же час суди не встановили наявності порушень, що могли вплинути на результат торгів, і не вказали, які саме права й законні інтереси особи, яка оспорює прилюдні торги, порушено неналежним повідомленням боржника про проведення прилюдних торгів. З огляду на зазначене висновки судів про те, що прилюдні торги з реалізації іпотечної квартири було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, є передчасними.

У наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року та від 18 травня 2016 року суд касаційної інстанції виходив із того, що встановивши, що прилюдні торги відбулися з порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення, суд апеляційної інстанції не перевірив, чи вплинули ці порушення на результати торгів, зокрема, чи підвищилася вартість майна, що реалізовувалася на спірних прилюдних торгах, з огляду на те, що торги були проведені більше ніж через 6 місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна; чи були порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

У наданих для порівняння постановах Верховного Суду України від 29 червня 2016 року, від 29 червня 2016 року та від 6 липня 2016 року суд виходив із того, що при наявності порушень положень Тимчасового положення та Закону України "Про виконавче провадження" необхідно встановити чи їх наявність вплинула на результат прилюдних торгів та чи порушено внаслідок цього права й законні інтереси осіб під час проведення прилюдних торги, які їх оспорювали.

Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме, статті 16 ЦК України, частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24 - 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Частиною третьою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами другою - четвертою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

За частиною першою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до частини п'ятої статті 58 вказаного Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк від дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення (пункт 3.3 Тимчасового положення).

Частиною п'ятою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім підпункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за N 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності.

Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Отже, проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні оспорюваних прилюдних торгів 10 квітня 2014 року був присутній представник позивача за довіреністю НОМЕР_9, в якого претензій та зауважень щодо їх проведення не було, про що він зазначив у протоколі присутності на прилюдних торгах.

Окрім того, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила що Філія 11 ПП "Нива-В.Ш." листом N 146 від 20 березня 2014 року дійсно повідомила її про проведення 10 квітня 2014 року прилюдних торгів, що свідчить про її обізнаність щодо місця, дати та часу їх проведення та із зазначенням стартової ціни предмету іпотеки.

Враховуючи вищезазначене, установивши, що проведення прилюдних торгів відбулося з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення, суди не перевірили, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Тому у справі, яка переглядається, суди вищезазначеного не врахували та неправильно застосували норму частини першої статті 16 ЦК України та дійшли до передчасного висновку про визнання прилюдних торгів недійсними, що призвело до неправильного вирішення спору, а це відповідно до статті 360 4 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, ухвалених у цій справі.

Окрім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на наступне.

Наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу - продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов'язальних відносин.

Відповідно до пункту 4.14 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна торги закінчуються підписанням протоколу про результати торгів, який має силу договору.

Згідно Протоколу НОМЕР_8 від 10 квітня 2014 року про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, переможець торгів, ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ", має внести на депозитний рахунок ДВС в ГУ ДКУ у Київській області в сумі 421245,00 грн., яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди організатора прилюдних торгів за цим лотом в сумі 73755,00 грн.

Отже, покупцем за укладеним за результатами торгів договором купівлі-продажу є переможець торгів ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ".

Вирішуючи питання про те хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором необхідно виходити з умов договору, що укладається між ДВС та спеціалізованою організацією.

Відтак, суд першої інстанції повинен був роз'яснити позивачу згідно статті 33 ЦПК України про право подання клопотання щодо залучення ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" у процесуальному статусі відповідача, а не третьої особи, оскільки останній є покупцем за результатами торгів згідно Протоколу НОМЕР_8.

Ураховуючи викладене, ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи суди не встановили усіх обставин, необхідних для правильного застосування судом норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, що не дозволяє Верховному Суду України ухвалити нове рішення.

Керуючись статтями 355, 360 1, 360 4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України постановила:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2015 року, рішення апеляційного суду Київської області від 5 серпня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий

Я. М. Романюк

Судді:

В. І. Гуменюк

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

В. М. Сімоненко

 

 

* * *

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
у справі за N 6-1981цс16

Установивши, що проведення прилюдних торгів відбулося з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення, суди не перевірили, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

 

Суддя
Верховного Суду України

Я. М. Романюк