ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 15 червня 2016 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Панталієнка П. В., суддів: Волкова О. Ф., Гриціва М. І., Кривенди О. В., Коротких О. А., Маринченка В. Л., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., розглянувши заяву фермерського господарства (далі - ФГ) "Бурка В. В." про роз'яснення постанови Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі за позовом ФГ "Бурка В. В." до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:

30 квітня 2016 року ФГ "Бурка В. В." звернулося до Верховного Суду України із заявою про роз'яснення постанови Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у зазначеній справі.

Зокрема, у своїй заяві ФГ "Бурка В. В." просить роз'яснити зазначену постанову, вказавши на підставі статті 12 Закону України від 8 липня 2011 року N 3677-VI "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (далі - Закон N 3677-VI) та навівши докази, чи належить до водних біоресурсів риба, яка знаходиться в ставку, яким користується ФГ "Бурка В. В.", та чи належить цей ставок до: внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод, внутрішніх рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), розташованих на території більш як однієї області, вод за межами юрисдикції України, територій природо-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також чи занесені до Червоної книги України види риби, які знаходяться в ставку.

Розглянувши зазначену заяву ФГ "Бурка В. В.", колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що підстав для задоволення заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду України від 30 березня 2016 року немає з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

За змістом наведених норм роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.

У цій справі Верховний Суд України не ухвалював нове рішення по суті позовних вимог, а згідно зі статтею 244 КАС відмовив у задоволенні заяви ФГ "Бурка В. В." про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2015 року, якою на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФГ "Бурка В. В." на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими вирішено спір по суті.

З огляду на наведене, керуючись статтями 170, 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України ухвалила:

Відмовити у задоволенні заяви фермерського господарства "Бурка В. В." про роз'яснення постанови Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі за позовом ФГ "Бурка В. В." до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

П. В. Панталієнко

Судді:

О. Ф. Волков

 

М. І. Гриців

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

І. Л. Самсін

 

О. О. Терлецький


 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 30 березня 2016 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Панталієнка П. В., суддів: Волкова О. Ф., Гриціва М. І., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Прокопенка О. Б., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фермерського господарства (далі - ФГ) "Бурка В. В." до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:

У липні 2013 року ФГ "Бурка В. В." звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправним проведення відповідачем перевірки ФГ "Бурка В. В." щодо ведення господарської діяльності на ставку біля с. Поториця Сокальського району Львівської області, яким ФГ "Бурка В. В." користується з 2000 року на підставі державного акта на право постійного користування землею від 15 грудня 1999 року, зареєстрованого за N 233 (далі - Державний акт); визнати протиправним складання відповідачем припису від 20 червня 2013 року (далі - Припис), складеного головним державним інспектором Управління Ш. В. Я. з використанням завідомо неправдивої інформації, та вимоги, яка не передбачена нормами чинного законодавства; визнати нечинним та скасувати Припис, зобов'язати відповідача не проводити перевірки ФГ "Бурка В. В.".

Суди встановили, що працівником Управління на підставі направлення від 17 червня 2013 року N 362, виданого згідно з наказом від 17 червня 2013 року N 96 "Про проведення планової перевірки ПП "Бурка В. В.", проведено планову перевірку ФГ "Бурка В. В.", за результатами якої складено Уніфіковану форму акта перевірки у сфері охорони водних біоресурсів, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) від 20 червня 2013 року (далі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки складено Припис, згідно з яким на підставі статті 35 Закону України від 8 липня 2011 року N 3677-VI "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (далі - Закон N 3677-VI) позивача при зарибленні водоймища зобов'язано дотримуватися правил зариблення.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 7 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував Припис, встановив наявність повноважень Управління перевіряти ведення господарської діяльності ФГ "Бурка В. В." на ставку, який знаходиться у користуванні ФГ "Бурка В. В." на підставі Державного акта, та давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Ухвалюючи таке рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що до повноважень відповідача віднесено державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів у процесі ведення господарської діяльності ФГ "Бурка В. В." на ставку, який знаходиться у його користуванні, право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів.

Щодо позовних вимог в частині протиправності складання Припису, визнання його протиправним та скасування суди дійшли висновку про задоволення цих вимог, оскільки контролюючий орган не зазначив, які правила зариблення водоймища порушив позивач, якими нормами ці правила передбачені. Відповідач не встановив час зариблення, вид малька риби та його кількість. Припис торкається загальної вимоги дотримуватися правил зариблення, а обґрунтування порушення змістом статті 35 Закону N 3677-VI є безпідставним, оскільки ця стаття Закону не регулює правил зариблення водоймищ.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 червня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФГ "Бурка В. В." на вказані судові рішення. Тобто суд касаційної інстанції фактично погодився з висновками судів попередніх інстанцій.

- 16 липня 2015 року ФГ "Бурка В. В." звернулося до Верховного Суду України з заявою про перегляд вказаної ухвали суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС. У заяві просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

- На обґрунтування заяви додано копію рішення Вищого адміністративного суду України від 6 грудня 2007 року, яке, на думку ФГ "Бурка В. В.", підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

- У цьому рішенні суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог з огляду на те, що суди встановили, що приватне сільськогосподарське підприємство "Маяк" (далі - ПСП) займається рибництвом, вирощуванням товарної риби, а відтак компетенція Харківського територіального відділу Східного державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів Державної інспекції охорони відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі - Державна інспекція рибоохорони) на цю його діяльність не поширюється. Тому припис інспектора Державної інспекції рибоохорони є актом, який обмежує право ПСП на вироблену продукцію, і є незаконним. ПСП вправі розпоряджатися своєю продукцією на власний розсуд і не зобов'язане одержувати дозвіл на вирощування і вилов риби.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

В преамбулі Закону N 3677-VI зазначено, що цей Закон визначає, зокрема, основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб'єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об'єктах України.

Відповідно до статті 6 цього ж Закону державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Указом Президента України від 4 травня 2011 року N 484/2011 затверджено Положення про Державне агентство рибного господарства України (далі - Положення про Держрибагентство, Держрибагентство відповідно).

Пунктом 1 Положення про Держрибагентство передбачено, що Держрибагентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики).

Відповідно до статті 21 Закону України від 17 березня 2011 року N 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади", пунктів 7, 8 Положення про Держрибагентство, постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2011 року N 1263 "Про утворення територіальних органів Державного агентства рибного господарства" наказом Мінагрополітики від 19 січня 2012 року N 26 затверджено Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України (далі - Положення про органи рибоохорони).

Згідно із пунктом 1 Положення про органи рибоохорони органи рибоохорони - Головне управління охорони водних біоресурсів у м. Києві, управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області, басейнові управління, басейновий відділ - є територіальними органами Держрибагентства, які діють у складі Держрибагентства і йому підпорядковуються.

Тобто Управління входить до структури Держрибагентства та має відповідні завдання і повноваження, визначені Законом N 3677-VI та Положенням про органи рибоохорони.

Відповідно до статті 10 Закону N 3677-VI та пункту 4 Положення про органи рибоохорони посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження, зокрема, давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Таким чином, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, до повноважень відповідача віднесено державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів у процесі ведення господарської діяльності ФГ "Бурка В. В." на ставку, який знаходиться у його користуванні, право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів.

З урахуванням наведеного, оскільки Вищий адміністративний суд України фактично погодився із висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, то його рішення від 26 червня 2015 року ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні заяви фермерського господарства "Бурка В. В." відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

П. В. Панталієнко

Судді:

О. Ф. Волков

 

М. І. Гриців

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

О. Б. Прокопенко

 

І. Л. Самсін

 

О. О. Терлецький