ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 18 березня 2002 року

(Витяг)

Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2001 р. А. притягнуто до відповідальності за ст. 185 КпАП і піддано адміністративному арешту строком на сім діб.

Постановою голови апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2001 р. постанову судді районного суду змінено, строк адміністративного арешту А. скорочено до трьох діб.

А. визнано винним у тому, що він 11 грудня 2001 р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час затримання працівниками міліції чинив їм опір, хапав за одяг, брутально лаявся, а також намагався втекти.

Голова Верховного Суду України зазначені постанови щодо А. скасував і справу закрив з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 11 грудня 2001 р. приблизно о 1-й годині ночі подружжя А-в на автомобілі, яким користуються за довіреністю, поверталося з одного села в інше. Коли вони виїхали з польової дороги на автотрасу, їх зупинили працівники міліції. На момент зупинки за кермом була А. А. - дружина А., а останній їхав як пасажир. Ця обставина відповідає даним протоколу про адміністративне правопорушення і висновкам судів, які розглядали справу. З приводу зупинки автомобіля між подружжям А-в і працівниками міліції виникла суперечка. Працівники міліції почали витягувати А. з автомобіля, але той, переляканий їх діями в ситуації, що склалася, закрився в салоні. Урешті-решт за наполяганням працівників міліції і згодою А-в усі вони приїхали до Київського районного відділу Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області. Там А. було затримано і матеріали перевірки щодо нього направлено до Полтавського районного суду.

При розгляді цих матеріалів суд першої інстанції та апеляційний суд не врахували, що згідно з положеннями ст. 185 КпАП і роз'ясненнями, даними в пунктах 7, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 р. N 8 (зі змінами, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. N 12) "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", передбачений зазначеною статтею склад правопорушення наявний, якщо не виконуються законні розпорядження або вимога працівника міліції чи іншої названої в цій статті особи, що бере участь в охороні громадського порядку, тобто такі, що ґрунтуються на законі і пред'явлені при виконанні зазначеними особами обов'язків по охороні громадського порядку.

У випадку, що розглядається, у працівників міліції не було підстав уночі в безлюдному місці на автотрасі витягувати з салону автомобіля та затримувати А., який їхав як пасажир і не вчиняв ніяких правопорушень. За таких обставин притягнення А. до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.

____________

 

Надруковано:
"Рішення Верховного Суду України",
2003 р.