РАДА ЄВРОПИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ

Справа "Глоба проти України"

(Заява N 15729/09)

5 липня 2012 року

Стислий виклад.

Як працівник колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) приватної форми власності заявник мав право на житло з житлового фонду КСП. Він перебував на квартирному обліку першим, проте 18 серпня 1995 року двом приватним особам, що були поставлені на обпік пізніше від нього, виконавчим комітетом Куликівської сільської ради (далі - Куликівська сільська рада) було надано ордери на житлове приміщення з фонду КСП.

У листопаді 1995 року заявник звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави (далі - суд першої інстанції) з позовом до Куликівської сільської ради, приватних осіб та КСП про визнання ордерів недійсними, виселення та відшкодування шкоди, який було задоволено частково 10 березня 1999 року (далі - рішення 1999 року).

8 квітня 1999 року апеляційний суд Полтавської області залишив без змін рішення 1999 року та воно набрало законної сили.

Через недоліки виконавчих листів виконавче провадження за рішенням 1999 року було відкрито лише 8 лютого 2001 року. Державна виконавча служба (далі - виконавча служба) неодноразово зверталася до суду першої інстанції з заявами про роз'яснення рішення 1999 року.

24 грудня 2002 року відбулась заміна боржника у виконавчому провадженні внаслідок прийняття Куликівською сільською радою на свій баланс майна підприємства включно з його житловим фондом.

У 2004 році Куликівська сільська рада дала дозвіл на приватизацію спірного житла приватними особами, які в ньому проживали.

Національні суди двічі в 2005 та 2009 роках відмовляли заявнику та виконавчій службі в заміні порядку та способу виконання рішення 1999 року. В судовому рішенні 2005 року було зазначено, що державна виконавча служба не виконала рішення 1999 року через не накладення арешту на спірне житло внаслідок чого його було приватизовано, а також невжиття заходів до Куликівської сільської ради.

30 вересня 2008 року виконавча служба закінчила виконавче провадження та рішення 1999 року залишилося невиконаним.

На момент ухвалення рішення Європейським судом з прав людини (далі - Європейський суд) оскаржувана квартира залишалася зайнятою приватними особами. Відповідно до інформації, наданої Урядом, у невстановлену дату заявнику КСП було надано іншу квартиру. За інформацією заявника - з 2000 року йому не пропонувалося ніякого житла.

До Європейського суду заявник скаржився за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на надмірну тривалість судового розгляду його справи та на невиконання рішення 1999 року. Заявник подавав також інші скарги за Конвенцією.

З огляду на обставини справи, а саме загальну тривалість судового та виконавчого проваджень - більше 14 років, з яких відповідальність за більш як 12 лежить на державних органах; недоліки виконавчих листів, що перешкоджали відкриттю виконавчого провадження; не накладання виконавчою службою арешту на спірне житло та невжиття заходів стосовно Куликівської сільської ради в зв'язку з невиконанням рішення 1999, а також у зв'язку з невжиттям самою Куликівською сільською радою заходів на виконання рішення, Європейський суд встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

РОЗГЛЯНУВШИ СПРАВУ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД ОДНОГОЛОСНО

"1. Оголошує скаргу стосовно надмірної тривалості провадження за житловим позовом прийнятною, а решту скарг у заяві - неприйнятними;

2. Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції стосовно тривалості провадження;

3. Постановляє, що

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач має сплатити заявнику 5000 (п'ять тисяч) євро відшкодування моральної шкоди, разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись; ця сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти;

4. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції."

____________