РАДА ЄВРОПИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Справа "Принда проти України"

(Заява N 10904/05)

31 липня 2012 року

Стислий виклад.

6 жовтня 2003 року за участю іноземних громадян сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої загинув син заявників.

7 жовтня 2003 року Стрийським міськрайвідділом ГУ МВС України у Львівській області було порушено кримінальну справу за фактом ДТП, у якій загинув син заявників.

В подальшому кримінальну справу було передано до ГУ МВС України у Львівській області для проведення розслідування вказаної справи.

В ході розслідування кримінальної справи неодноразово скасовувались постанови про закриття кримінальної справи, зокрема, у зв'язку з неповним розслідуванням та неврахуванням вказівок прокуратури Львівської області щодо розслідування справи, яка потім поверталась на додаткове розслідування.

20 серпня 2010 року ГУ МВС України у Львівській області було винесено постанову про закриття кримінальної справи, яка була погоджена Генеральною прокуратурою України.

Заявники скаржились до Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) за ст. 2, п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на те, що розслідування кримінальної справи за фактом ДТП, внаслідок якої загинув їхній син, було тривалим та неефективним. Заявники також подавали скаргу за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, яку Європейський суд визнав неприйнятною.

Європейський суд встановив порушення ст. 2 Конвенції в контексті процесуального аспекту у зв'язку з тим, що розслідування обставин смерті сина заявників було неефективним, оскільки, зокрема, остаточне рішення у відповідній кримінальній справі було винесено майже через сім років з дня дорожньо-транспортної пригоди, кримінальна справа неодноразово поверталась на додаткове розслідування, зокрема, у зв'язку з неврахуванням вказівок органів прокуратури, слідчі органи, які з самого початку знали про те, що учасники ДТП постійно проживають за кордоном і що, таким чином, їхня участь в подальшому ході слідства може бути проблематичною, не діяли з особливою ретельністю на початковій стадії розслідування.

Розглянувши справу, Європейський суд:

"1. Оголошує скаргу за статтею 2 щодо тривалості та неефективності розслідування обставин смерті сина заявників прийнятною, а решту скарг у заяві - неприйнятними.

2. Постановляє, що було порушення статті 2 Конвенції.

3. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач має сплатити заявникам наступні суми, що мають бути конвертовані в українські гривні за курсом на день здійснення платежу:

(i) 6000 (шість тисяч) євро відшкодування моральної шкоди, разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись;

(ii) 21 (двадцять один) євро компенсації судових та інших витрат, разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

4. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції".

____________