РАДА ЄВРОПИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Справа "Харук та інші проти України"

(Заява N 703/05 та 115 інших заяв)

26 липня 2012 року

Стислий виклад.

Заявники скаржилися до Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) на тривале невиконання рішень, ухвалених на їхню користь та на відсутність ефективних засобів юридичного захисту щодо цих скарг. Деякі заявники також подали інші скарги за Конвенцією.

Відповідно до пілотного рішення "Юрій Миколайович Іванов проти України" до вирішення проблеми тривалого невиконання рішень національних судів, розгляд заяв було відкладено до 15 липня 2011 року. Тим часом, Україну було зобов'язано вжити необхідних заходів, спрямованих на усунення підстав для подальших подібних порушень, а також на забезпечення адекватного та достатнього відшкодування за тривале невиконання національних рішень.

21 лютого 2012 року у зв'язку з тим, що Україною не було вжито необхідних заходів, Європейський суд поновив розгляд заяв.

У різні дати Уряд направив до Європейського суду низку односторонніх декларацій з метою вирішення 17 справ заявників. Суд розглянув ці декларації та відхилив пропозиції Уряду.

Європейський суд встановив порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у зв'язку з тривалим невиконанням рішень, ухвалених на користь заявників та у зв'язку з відсутністю ефективного національного засобу юридичного захисту щодо такого невиконання.

Ретельно дослідивши решту скарг заявників у світлі всіх наявних матеріалів та настільки, наскільки вони охоплюються його компетенцією, Європейський суд дійшов висновку про відсутність будь-яких ознак порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією чи протоколами до неї.

РОЗГЛЯНУВШИ СПРАВУ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД ОДНОГОЛОСНО:

"1. Вирішує об'єднати заяви;

2. Оголошує прийнятними скарги заявників за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних засобів юридичного захисту, а решту скарг у заявах - неприйнятними;

3. Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції;

4. Постановляє, що мало місце порушення статті 13 Конвенції;

5. Постановляє, що

(a) держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, та сплатити протягом трьох місяців 3000 (три тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку 1 та 1500 (одна тисяча п'ятсот) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку 2, що є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись на ці суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти".

____________