РАДА ЄВРОПИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ

Справа "Сверчков та Сверчкова проти України"

(Заява N 55865/07)

10 листопада 2011 року

Стислий виклад.

18 вересня 2000 року пані Ф. подала до Ленінського районного суду м. Запоріжжя (далі - суд першої інстанції) позов до заявників щодо визначення порядку користування земельною ділянкою (перше провадження). Справа розглядалась також апеляційним судом Запорізької області та Верховним Судом України, який ухвалив остаточне рішення у справі 26 листопада 2008 року.

10 жовтня 2000 року заявники подали до суду першої інстанції позов проти пані Ф. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (друге провадження). 25 червня 2009 року розгляд справи в суді першої інстанції закінчився затвердженням мирової угоди між сторонами.

Таким чином, перше провадження тривало приблизно вісім років та два місяці у судах трьох інстанцій, а друге провадження - близько восьми років та восьми місяців у суді першої інстанції.

До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявники скаржилися за п. 1 ст. 6, ст. 13, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на тривалість першого та другого проваджень та на їх результат.

З огляду на обставини справи, а саме неодноразове направлення справи у першому провадженні Верховним Судом України на новий розгляд, тривалість першого провадження у суді першої інстанції, неодноразові відкладення розгляду справи в другому провадженні Європейський суд встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв'язку з незабезпеченням національними судами розгляду справ в розумний строк.

РОЗГЛЯНУВШИ СПРАВУ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД ОДНОГОЛОСНО:

"1. Оголошує скарги щодо надмірної тривалості першого та другого проваджень прийнятними, а решту скаргу заяві - неприйнятними;

2. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на надмірну тривалість першого та другого проваджень;

3. Постановляє, що

(a) протягом трьох місяців держава-відповідач має сплатити-заявникам 2895 (дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) євро відшкодування моральної шкоди та 54 (п'ятдесят чотири) євро компенсації судових витрат, що мають бути конвертовані у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, враховуючи будь-який податок, який може бути стягнено з цих сум;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсоткові пункти;

4. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.".

____________