РАДА ЄВРОПИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Справа "Мірошніченко проти України"

(Заява N 19805/08)

20 жовтня 2011 року

Стислий виклад.

16 січня 2006 року заявника було затримано працівниками міліції за підозрою у вчиненні злочину.

19 січня 2006 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області (далі - Костянтинівський міськрайонний суд) обрав заявнику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись при цьому на тяжкість пред'явлених заявнику обвинувачень, ризик його ухилення від слідства та перешкоджання здійсненню правосуддя.

Протягом досудового слідства та розгляду справи судом строк тримання заявника під вартою неодноразово продовжувався Костянтинівським міськрайонним судом та апеляційним судом Донецької області, які при цьому посилались на первісні підстави обрання заявнику запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

21 серпня 2009 року Костянтинівський міськрайонний суд визнав заявника винним у вчиненні злочину. Це рішення є остаточним у справі.

До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявник скаржився за п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на надмірну тривалість тримання його під вартою; п. 1 ст. 6 - на надмірну тривалість кримінального провадження щодо нього; п. 1 ст. 6 та ст. 13 - на несправедливість провадження.

Європейський суд встановив порушення п. 3 ст. 5 Конвенції у зв'язку з тим, що при продовженні строку тримання заявника під вартою національні суди посилались головним чином на первісні підстави взяття заявника під варту, хоча вони могли виправдати таке тримання тільки на початковому етапі, та не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.

РОЗГЛЯНУВШИ СПРАВУ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД ОДНОГОЛОСНО:

"1. Оголошує скаргу за пунктом 3 статті 5 Конвенції стосовно тривалості досудового тримання заявника під вартою прийнятною, а решту скарг у заяві - неприйнятними;

2. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення пункту 3 статті 5 Конвенції;

3. Постановляє, що

(a) протягом трьох місяців держава-відповідач має виплатити заявнику 2000 (дві тисячі) євро відшкодування моральної шкоди з урахуванням будь-якого податку, який може бути стягнуто із зазначеної суми; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple Interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти;

4. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції".

____________