ЗАКОН УКРАЇНИ

Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні

(назва у редакції Закону
 України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Закон введено в дію з 1 лютого 1993 року
Постановою Верховної Ради України
 від 26 січня 1993 року N 2940-XII

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 10 січня 2002 року N 2921-III,
 від 10 січня 2002 року N 2922-III,
 від 15 травня 2003 року N 762-IV,
 від 27 листопада 2003 року N 1349-IV,
 від 12 січня 2005 року N 2322-IV,
 від 15 грудня 2005 року N 3202-IV,
 від 15 грудня 2005 року N 3205-IV,
 від 15 березня 2006 року N 3541-IV,
 від 1 грудня 2006 року N 424-V,
 від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
 діють по 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені пунктом 92 розділу II Закону України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
 згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
від 1 червня 2010 року N 2289-VI
(зміни, внесені Законом України від 1 червня 2010 року N 2289-VI,
 вводяться в дію з 31 липня 2010 року),
 від 23 грудня 2010 року N 2856-VI,
 від 13 квітня 2012 року N 4652-VI,
 від 4 липня 2012 року N 5044-VI,
 від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
 від 16 травня 2013 року N 245-VII,
 від 4 липня 2013 року N 406-VII,
 від 27 березня 2014 року N 1170-VII

Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

(преамбула у редакції Закону
 України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Орган державного фінансового контролю в Україні

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

(стаття 1 у редакції Закону
 України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 2. Головні завдання органу державного фінансового контролю

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

(стаття 2 у редакції Закону
 України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 01.12.2006 р. N 424-V,
від 01.06.2010 р. N 2289-VI,
 від 04.07.2012 р. N 5044-VI,
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 3. Державний фінансовий аудит

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

(стаття 3 у редакції Закону
 України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 4. Інспектування

Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

(стаття 4 у редакції Закону
 України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 5. Перевірка державних закупівель

Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органом державного фінансового контролю на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті.

Контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здійснюється яку порядку проведення перевірки державних закупівель, так і під час державного фінансового аудиту та інспектування.

(стаття 5 у редакції Закону
 України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 6. Фінансування органу державного фінансового контролю

Видатки на утримання органу державного фінансового контролю фінансуються з державного бюджету.

(стаття 6 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 7. Координація діяльності органу державного фінансового контролю з іншими контролюючими органами

Орган державного фінансового контролю координує свою діяльність з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, фінансовими органами, органами доходів і зборів, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

(стаття 7 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 10.01.2002 р. N 2921-III,
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 04.07.2013 р. N 406-VII)

Розділ II
ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 8. Основні функції органу державного фінансового контролю

Орган державного фінансового контролю:

1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за:

виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

усуненням виявлених недоліків і порушень;

2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;

3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;

4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.

Орган державного фінансового контролю розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, в яких повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з законодавством.

(стаття 8 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 27.11.2003 р. N 1349-IV,
від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
від 01.12.2006 р. N 424-V,
від 28.12.2007 р. N 107-VI,
 з роз'ясненнями Рішення Конституційного
 Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 ,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 01.06.2010 р. N 2289-VI,
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 9. Виключена

(згідно із Законом України
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Розділ III
ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 10. Права органу державного фінансового контролю

Органу державного фінансового контролю надається право:

(абзац перший статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

1) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

(пункт 1 статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

2) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; зупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;

(пункт 2 статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
у редакції Закону України від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 15.03.2006 р. N 3541-IV,
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок;

(пункт 3 статті 10 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

4) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

(абзац перший пункту 4 статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;

(абзац другий пункту 4 статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

(пункт 4 статті 10 у редакції Закону
 України від 12.01.2005 р. N 2322-IV)

5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що контролюються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об'єктами, - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

(пункт 5 статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
 від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;

(пункт 6 статті 10 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

7) пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

(пункт 7 статті 10 у редакції Закону
 України від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

8) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

(пункт 8 статті 10 у редакції Закону
 України від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення;

(пункт 9 статті 10 у редакції Закону
 України від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

(пункт 10 статті 10 у редакції
 Закону України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

11) пункт 11 статті 10 виключено 

(статтю 10 доповнено пунктом 11 згідно із
 Законом України від 27.11.2003 р. N 1349-IV,
 пункт 11 статті 10 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 виключено згідно із Законом
 України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

11) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

(статтю 10 доповнено новим пунктом 11 згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

12) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється;

(статтю 10 доповнено пунктом 12 згідно із
 Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 пункт 12 статті 10 у редакції
 Закону України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

13) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку;

(статтю 10 доповнено пунктом 13 згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади;

(статтю 10 доповнено пунктом 14 згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

15) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

(статтю 10 доповнено пунктом 15 згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 11. Проведення ревізій органами державного фінансового контролю

(назва статті 11 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. 

(частина перша статті 11 в редакції
Закону України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

(частина друга статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

(частина третя статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

(частина четверта статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 23.12.2010 р. N 2856-VI)

Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

(абзац перший частини п'ятої статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

1) пункт 1 частини п'ятої статті 11 виключено

(згідно із Законом України
 від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

2) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;

(пункт 2 частини п'ятої статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

3) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;

5) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю;

(пункт 5 частини п'ятої статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 04.07.2013 р. N 406-VII)

6) у разі, коли вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державного фінансового контролю, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державного фінансового контролю лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

(пункт 6 частини п'ятої статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

(частина шоста статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державного фінансового контролю за рішенням суду, ухваленим на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження.

(частина сьома статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

Орган державного фінансового контролю, прокурор або слідчий, який ініціює проведення позапланової виїзної ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати її початку і закінчення, документи, які відповідно до частин п'ятої і сьомої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії, а також на вимогу суду - інші відомості.

(частина восьма статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Рішення про вилучення оригіналів фінансово-господарських та бухгалтерських документів, арешт коштів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах можуть прийматися лише судом.

(частина дев'ята статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.03.2006 р. N 3541-IV)

Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.

(частина десята статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів.

(частина одинадцята статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.

(частина дванадцята статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені цим Законом, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після повідомлення посадовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

(частина тринадцята статті 11 із змінами,  внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 у редакції Закону України
 від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

Посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку:

(абзац перший частини чотирнадцятої статті 11 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю;

(пункт 1 частини чотирнадцятої статті 11 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб'єктів господарської діяльності, не віднесених цим Законом до підконтрольних установ, - також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

(пункт 2 частини чотирнадцятої статті 11 із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною чотирнадцятою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії.

(частина п'ятнадцята статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Проведення ревізій органами державного фінансового контролю не повинно порушувати нормального режиму роботи підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності.

(частина шістнадцята статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

(стаття 11 у редакції Закону
 України від 12.01.2005 р. N 2322-IV)

Зустрічні звірки, які проводяться органами державного фінансового контролю, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу державного фінансового контролю. 

(статтю 11 доповнено частиною сімнадцятою
згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
частина сімнадцята статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 11 ¹. Виключена 

(Закон доповнено статтею 11 ¹ згідно із
 Законом України від 27.11.2003 р. N 1349-IV,
 стаття 11 ¹ із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 виключена згідно із Законом
 України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Стаття 12. Обов'язки і відповідальність службових осіб органу державного фінансового контролю

Службові особи органу державного фінансового контролю зобов'язані суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом. За невиконання або неналежне виконання службовими особами органу державного фінансового контролю своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Працівники органу державного фінансового контролю зобов'язані у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам і органам, уповноваженим управляти державним майном.

При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою або виявленими зловживаннями працівник органу державного фінансового контролю зобов'язаний негайно повідомити про це в правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії. Після цього вони повертаються відповідному підприємству, установі або організації, якщо відповідно до кримінального процесуального закону не прийнято рішення про виїмку цих документів.

(частина третя статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 16.05.2013 р. N 245-VII)

Працівники органу державного фінансового контролю повинні забезпечувати дотримання правового режиму інформації з обмеженим доступом, установленого законом.

(частина четверта статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 27.03.2014 р. N 1170-VII)

Стаття 13. Розгляд скарг на дії посадових осіб органу державного фінансового контролю

Дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Орган державного фінансового контролю забезпечує розгляд скарг на дії або бездіяльність своїх посадових осіб в адміністративному порядку не пізніш як у місячний строк з моменту їх надходження.

Подання скарги в адміністративному порядку не припиняє оскаржуваної дії посадових осіб органу державного фінансового контролю.

(стаття 13 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 15.05.2003 р. N 762-IV,
від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Розділ IV
ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ СЛУЖБОВИХ ОСІБ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 14. Взаємовідносини органу державного фінансового контролю з правоохоронними органами

Частину першу статті 14 виключено 

(частина перша статті 14 у редакції
 Закону України від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
виключено згідно із Законом України
 від 15.12.2005 р. N 3202-IV)

Частину другу статті 14 виключено

 (згідно із Законом
 України від 12.01.2005 р. N 2322-IV)

Частину третю статті 14 виключено

 (згідно із Законом
 України від 12.01.2005 р. N 2322-IV)

Працівники правоохоронних органів зобов'язані сприяти службовим особам органу державного фінансового контролю у виконанні їх обов'язків. У разі недопущення працівників державної органу державного фінансового контролю на територію підприємства, установи, організації, відмови у наданні документів для ревізії та будь-якої іншої протиправної дії органи міліції на прохання цих осіб зобов'язані негайно вжити відповідних заходів для припинення такої протидії, забезпечити нормальне проведення ревізії, охорону працівників органу державного фінансового контролю, документів та матеріалів, що перевіряються, а також вжити заходів для притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

(частина четверта статті 14 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 15. Правове становище службових осіб органу державного фінансового контролю

Службові особи органу державного фінансового контролю є представниками органів виконавчої влади.

(частина перша статті 15 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

(частина друга статті 15 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3202-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Працівник органу державного фінансового контролю при виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший, за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі втручатися в діяльність службової особи органу державного фінансового контролю.

Втручання в діяльність працівника органу державного фінансового контролю тягне за собою відповідальність, передбачену законодавчими актами.

Стаття 16. Правовий захист службових осіб органу державного фінансового контролю

Службова особа органу державного фінансового контролю при виконанні своїх службових обов'язків перебуває під захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна службової особи органу державного фінансового контролю і членів її сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Звільнення службової особи органу державного фінансового контролю з посади у зв'язку з вчиненням злочину під час виконання своїх обов'язків допускається лише після винесення щодо неї обвинувального вироку суду, який набрав чинності.

Стаття 17. Державне страхування та відшкодування заподіяної шкоди у разі загибелі або каліцтва службової особи органу державного фінансового контролю

У разі загибелі службової особи органу державного фінансового контролю у зв'язку з виконанням службових обов'язків сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою, яку він займав, за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

У разі заподіяння службовій особі органу державного фінансового контролю тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб і у встановленому порядку призначається пенсія по інвалідності.

У разі заподіяння службовій особі органу державного фінансового контролю тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, що не перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога у розмірі річного грошового утримання за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Збитки, завдані майну службової особи органу державного фінансового контролю або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Річне грошове утримання службової особи органу державного фінансового контролю, що береться для нарахування розміру одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які отримувала службова особа за час роботи в органі державного фінансового контролю за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я.

Суми одноразової допомоги та відшкодування майнових збитків оподатковуються відповідно до Податкового кодексу України.

(частина шоста статті 17 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2010 р. N 2856-VI)

Усі службові особи органу державного фінансового контролю підлягають державному обов'язковому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травм або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у розмірі від шестимісячного до п'ятирічного грошового утримання за останньою посадою залежно від ступеня втрати працездатності.

Порядок та умови страхування службової особи органу державного фінансового контролю встановлюються Кабінетом Міністрів України.