ЗАКОН УКРАЇНИ

Про розвиток літакобудівної промисловості

(назва у редакції Закону України
 від 20.01.2010 р. N 1814-VI)

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законом України
 від 20 січня 2010 року N 1814-VI,
 Податковим кодексом України
 від 2 грудня 2010 року N 2755-VI,
 Митним кодексом України
 від 13 березня 2012 року N 4495-VI,
 Законом України
 від 5 червня 2012 року N 4884-VI

Цей Закон створює умови для розвитку літакобудівної промисловості, забезпечує виконання суверенних зобов'язань держави, спрямованих на розвиток літакобудівної промисловості, збереження та збільшення робочих місць на підприємствах суміжних галузей.

Цей Закон має на меті посилення цивільної та військової безпеки України, забезпечення конкурентоспроможності літаків, двигунів для них та авіаційного обладнання вітчизняного виробництва.

(преамбула у редакції Закону України
 від 20.01.2010 р. N 1814-VI)

Стаття 1. Визнати літакобудування пріоритетною галуззю економіки України і віднести науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи по створенню нової авіаційної техніки до категорії критичних технологій.

Стаття 2. Цей Закон застосовується до юридичних осіб - резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів (далі - суб'єкти літакобудування) та відповідають хоча б двом з таких критеріїв:

а) здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

б) виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

в) забезпечують виконання Україною міжнародних зобов'язань з реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Перелік суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, формує Міністерство промислової політики України та затверджує Кабінет Міністрів України.

Суб'єкти літакобудування, які не відповідають критеріям, встановленим цією статтею, виключаються Кабінетом Міністрів України із затвердженого Переліку за поданням Міністерства промислової політики України.

(стаття 2 у редакції Закону України
 від 20.01.2010 р. N 1814-VI)

Стаття 3. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, з метою створення належних умов для забезпечення виконання Україною зобов'язань, передбачених міжнародними договорами (угодами) України, до суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 цього Закону, застосовуються особливості сплати ввізного мита щодо товарів за кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) згідно з нормами пункту "р" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", особливості здійснення розрахунків в іноземній валюті згідно з нормами статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а також особливості сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, встановлені відповідними податковими законами.

(стаття 3 у редакції Закону України
 від 20.01.2010 р. N 1814-VI)

Стаття 31. На період з 1 січня 2013 року до 1 січня 2017 року запроваджується державна фінансова підтримка збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва через механізм здешевлення кредитів шляхом часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків, залученими суб'єктами господарювання у національній валюті для закупівлі такої техніки. Компенсація надається експлуатантам авіаційної техніки, які знаходяться на території України, виключно для авіаційної техніки вітчизняного виробництва, за відсотки, фактично сплачені у поточному бюджетному періоді, у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє на дату сплати зазначених відсотків.

Кошти на здійснення такої державної фінансової підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва щорічно, з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, передбачаються у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Порядок використання зазначених коштів державного бюджету щорічно визначається Кабінетом Міністрів України.

(Закон доповнено статтею 31 згідно із
 Законом України від 05.06.2012 р. N 4884-VI)

Стаття 4. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2002 року.

2. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону.

3. Пункт 3 статті 4 втратив чинність

(пункт 3 статті 4 із змінами, внесеними згідно з
 Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. N 2755-VI,
 втратив чинність згідно з
 Митним кодексом України від 13.03.2012 р. N 4495-VI)

 

Президент України

Л. КУЧМА

м. Київ
12 липня 2001 року
N 2660-III