ДОГОВІР
про дружбу і співробітництво між Україною і Китайською Народною Республікою

Україна і Китайська Народна Республіка, далі - Договірні Сторони,

керуючись історично сформованими традиціями дружби між народами України та Китаю,

вважаючи, що подальше зміцнення і всебічний розвиток довготривалих і стабільних відносин дружби і співробітництва між ними відповідає корінним інтересам двох держав і їхніх народів, сприяє збереженню миру, безпеки та стабільності у світі,

виявляючи рішучість передавати дружбу між Україною і Китаєм із покоління в покоління,

підтверджуючи свої зобов'язання за Статутом Організації Об'єднаних Націй, іншими міжнародними договорами, учасницями яких вони є,

підтверджуючи свою прихильність принципам, зафіксованим у політичних документах, укладених двома державами з дати встановлення дипломатичних відносин у 1992 році,

прагнучи і надалі поглиблювати відносини стратегічного партнерства між Україною та Китайською Народною Республікою,

домовилися про таке:

Стаття 1

Договірні Сторони на довгостроковій основі всебічно розвиватимуть відносини дружби, співпраці, рівноправного і довірливого стратегічного партнерства, відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, на принципах взаємної поваги до суверенітету і територіальної цілісності, взаємного ненападу, невтручання у внутрішні справи одна одної, рівності та взаємної вигоди, а також мирного співіснування.

Стаття 2

Договірні Сторони зобов'язуються у своїх відносинах не використовувати силу або погрозу її застосування, не здійснювати тиск одна на одну шляхом використання економічних та інших важелів, вирішувати спори між собою мирними засобами згідно з основними цілями і принципами Статуту ООН, іншими загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Стаття 3

Договірні Сторони поважають шлях політичного, економічного, соціального та культурного розвитку, обраний кожною з Договірних Сторін відповідно до своїх національних умов, забезпечують довгостроковий і стабільний розвиток відносин між двома державами, виконують досягнуті домовленості, а також постійно наповнюють двостороннє співробітництво новим практичним змістом.

Стаття 4

Китайська Сторона високо оцінює рішення Української Сторони в односторонньому порядку позбутися ядерної зброї і в статусі держави, що не володіє ядерною зброєю, приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року.

Підтверджуючи зміст Заяви Уряду КНР від 4 грудня 1994 року про надання Україні гарантій безпеки, Китайська Сторона зобов'язується за жодних умов не застосовувати ядерну зброю і не погрожувати її застосуванням проти України як держави, що не володіє ядерною зброєю.

Стаття 5

Українська Сторона підтримує політику Китайської Сторони, спрямовану на захист єдності і територіальної цілісності Китайської Народної Республіки.

Українська Сторона підтверджує незмінність своєї принципової позиції з тайванського питання, викладеної у політичних документах, підписаних і ухвалених главами обох держав у період з 1992 по 2013 роки.

Українська Сторона визнає, що у світі існує лише один Китай, Уряд Китайської Народної Республіки є єдиним законним урядом, який представляє весь Китай, а Тайвань є невід'ємною частиною Китаю.

Китайська Сторона підтримує політику Української Сторони щодо захисту єдності і територіальної цілісності України.

Стаття 6

Жодна з Договірних Сторін не вживає будь-яких дій, що завдають шкоди суверенітету, безпеці або територіальній цілісності іншої Договірної Сторони.

Жодна з Договірних Сторін не допускає використання своєї території третіми державами на шкоду державному суверенітету, безпеці або територіальній цілісності іншої Договірної Сторони.

Жодна з Договірних Сторін відповідно до свого законодавства і міжнародних договорів, учасницями яких є Договірні Сторони, не допускає створення та забороняє діяльність на своїй території будь-яких сепаратистських, терористичних та екстремістських організацій або угруповань, що завдають шкоди суверенітету, безпеці або територіальній цілісності іншої Договірної Сторони.

Стаття 7

У разі ускладнення міжнародної та регіональної ситуації або виникнення кризи, що може становити загрозу миру, суверенітету, єдності або територіальній цілісності будь-якій з Договірних Сторін, Договірні Сторони проведуть невідкладні консультації з метою вироблення заходів щодо усунення цієї загрози.

Стаття 8

Договірні Сторони розширюватимуть співробітництво в рамках Організації Об'єднаних Націй, її Ради Безпеки та спеціалізованих установ, вживатимуть заходів, спрямованих на зміцнення провідної ролі ООН у міжнародних справах як найбільш універсальної, представницької та авторитетної міжнародної організації.

Договірні Сторони також поглиблюватимуть взаємодію у рамках інших міжнародних і регіональних організацій, учасницями яких вони є.

Стаття 9

Договірні Сторони зміцнюватимуть стратегічне партнерство, використовуючи і удосконалюючи механізм регулярних зустрічей на високому та інших рівнях, своєчасно проводитимуть обмін думками з питань двосторонніх відносин, важливих і актуальних проблем, що становлять обопільний інтерес.

Стаття 10

Договірні Сторони на засадах рівності і взаємної вигоди розширюватимуть і поглиблюватимуть співпрацю в торговельно-економічній, сільськогосподарській, гірничодобувній, енергетичній, транспортній, інфраструктурній, авіакосмічній, фінансовій, інвестиційній, науково-технічній, телекомунікаційній та інших сферах, що становлять взаємний інтерес.

Договірні Сторони розвиватимуть співпрацю в рамках міжнародних фінансових структур, економічних організацій та форумів.

Договірні Сторони забезпечуватимуть охорону прав інтелектуальної власності, у т. ч. патентних прав, прав на торговельну марку, авторського права і суміжних прав тощо, відповідно до свого законодавства та міжнародних договорів, учасницями яких вони є.

Стаття 11

Договірні Сторони заохочуватимуть взаємодію та співпрацю в галузях культури, освіти, науки, туризму, медицини та охорони здоров'я, засобів масової інформації, соціального забезпечення та спорту, охорони навколишнього середовища, а також інших сферах, що становлять взаємний інтерес.

Стаття 12

Договірні Сторони на засадах раніше досягнутих домовленостей і укладених угод здійснюють військове і військово-технічне співробітництво, не спрямоване проти третіх держав, вживають необхідних заходів з метою зміцнення міжнародної безпеки та безпеки кожної з Договірних Сторін.

Стаття 13

Договірні Сторони відповідно до свого законодавства і міжнародних зобов'язань кожної з них на двосторонніх і багатосторонніх засадах розвиватимуть співробітництво у боротьбі з: тероризмом, сепаратизмом та екстремізмом; організованою злочинністю; нелегальною міграцією; торгівлею людьми; незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, отруйних речовин та радіоактивних матеріалів, зброї; розповсюдженням зброї масового знищення та засобів її доставки; іншими видами транснаціональної злочинності; у забезпеченні інтересів двох держав у сфері інформаційної безпеки.

Стаття 14

Договірні Сторони сприяють зміцненню дружніх зв'язків і взаємовигідному співробітництву між областями і провінціями та містами-побратимами, створюючи необхідні для цього умови, відповідно до свого законодавства.

Стаття 15

Договірні Сторони всіляко сприятимуть розширенню контактів між громадянами, державними і недержавними організаціями, профспілками, бізнес-співтовариствами, асоціаціями, навчальними і культурними закладами, науково-дослідними установами, засобами масової інформації, молодіжними і спортивними організаціями двох держав.

Договірні Сторони вживатимуть необхідних заходів щодо створення більш сприятливих умов для взаємних поїздок громадян двох держав в інтересах зміцнення взаєморозуміння та дружби між двома народами.

Стаття 16

Договірні Сторони на основі взятих на себе міжнародних зобов'язань та законодавства будуть здійснювати співпрацю у галузі сприяння забезпечення основних свобод і прав людини.

Договірні Сторони, виходячи з міжнародних зобов'язань, та згідно з власним законодавством, вживатимуть ефективних заходів для захисту безпеки, законних прав та інтересів юридичних і фізичних осіб однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони, а також надаватимуть одна одній правову допомогу в цивільних та кримінальних справах.

Відповідні органи Договірних Сторін розглядатимуть і вирішуватимуть проблеми і спірні питання, що можуть виникати у ході співпраці та господарської діяльності юридичних і фізичних осіб однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони, відповідно до свого законодавства.

Стаття 17

З метою виконання цього Договору Договірні Сторони активно сприятимуть укладенню угод у конкретних галузях, що становлять взаємний інтерес.

Стаття 18

Цей Договір не суперечить правам і зобов'язанням Договірних Сторін за іншими міжнародними договорами, учасницями яких вони є, і не спрямований проти будь-якої третьої держави.

Стаття 19

За взаємною згодою Договірних Сторін, до цього Договору можуть бути внесені зміни і доповнення, які оформлюються окремими Протоколами, що є невід'ємною частиною цього Договору, і набирають чинності відповідно до процедури, передбаченої статтею 21 цього Договору.

Стаття 20

Договірні Сторони вирішуватимуть будь-які спори, пов'язані з тлумаченням або застосуванням цього Договору, шляхом двосторонніх переговорів та консультацій.

Стаття 21

Цей Договір підлягає ратифікації відповідно до внутрішньодержавних процедур кожної з Договірних Сторін і набирає чинності в день обміну ратифікаційними грамотами.

Цей Договір укладається на 25 років. Термін дії цього Договору автоматично продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна з Договірних Сторін не менш, ніж за один рік до завершення відповідного періоду не повідомить дипломатичними каналами у письмовій формі іншій Договірній Стороні про свій намір припинити його дію.

Учинено у м. Пекін 5 грудня 2013 року у двох примірниках, кожний українською, китайською та російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.

У разі виникнення спорів щодо тлумачення цього Договору, переважну силу матиме текст, викладений російською мовою.

 

За
Україну

За
Китайську Народну Республіку