ДОГОВІР
між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 26.02.98 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 19.03.99 р. 
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ: 11.06.99 р.

Україна і Латвійська Республіка, які далі іменуються Сторонами, прагнучи розвивати співробітництво в галузі соціального забезпечення, домовились про нижченаведене:

I. Загальні положення

Стаття 1

1. В Договорі використані такі терміни:

"законодавство" - закони та інші правові акти Сторін, які регулюють галузі соціального забезпечення, що вказані в статті 3 цього Договору;

"Компетентні органи управління":

в Україні - Міністерство праці та соціальної політики,

в Латвійській Республіці - Міністерство добробуту;

"Компетентна установа" - орган або установа, до обов'язків якої належать призначення і виплата пенсій і допомог або сплата внесків соціального страхування, а також фінансування медичних послуг;

"члени сім'ї" - подружжя, діти до 18 років, а також інші, визначені відповідним законодавством або визнані такими особи.

"періоди страхування" - періоди сплати внесків державного обов'язкового соціального страхування або інші періоди, прирівнені до періодів страхування згідно із законодавством Сторін;

"проживання" - постійне або тимчасове проживання на законних підставах на території України або Латвійської Республіки;

"особа, яка самостійно займається трудовою діяльністю" - особа, яка індивідуально займається трудовою діяльністю з метою отримання прибутку і визнана такою згідно із законодавством Сторін;

"пенсії і допомоги" - пенсії і допомоги в грошовому вимірі, зазначені в статті 3 цього Договору, включаючи всі їх частини і всі підвищення, надбавки та доплати;

"сімейні допомоги":

в Україні - періодичні грошові виплати, які призначаються залежно від кількості та віку дітей, а також одноразова допомога при народженні дитини;

в Латвійській Республіці - допомоги в разі народження дитини, державні сімейні допомоги, допомоги по догляду за дитиною;

"медичні послуги" - обсяг медичної допомоги, гарантований державою.

2. Інші терміни і вирази, що застосовуються у цьому Договорі, мають значення, яке надається їм законодавством відповідної Сторони.

Стаття 2

Цей Договір регулює соціальне забезпечення осіб, а також членів їхніх сімей, на яких поширювалось або поширюється законодавство України чи Латвійської Республіки в галузі соціального забезпечення.

Стаття 3

1. Цей Договір поширюється на вказані нижче сфери соціального забезпечення, які регулюються законодавством:

1.1. В Україні -

1) допомога по тимчасовій непрацездатності;

2) допомога по материнству;

3) медичні послуги;

4) пенсії по інвалідності;

5) пенсії за віком;

6) пенсії за вислугу років;

7) пенсії в разі втрати годувальника;

8) відшкодування шкоди у випадку трудового каліцтва, професійного захворювання або смерті з цих причин;

9) допомога на поховання;

10) допомога по безробіттю;

11) сімейні допомоги;

12) соціальні пенсії.

1.2. В Латвійській Республіці -

1) допомога по тимчасовій непрацездатності;

2) допомога по материнству;

3) медичні послуги;

4) пенсії по інвалідності;

5) пенсії за віком;

6) пенсії за вислугу років;

7) пенсії в разі втрати годувальника;

8) відшкодування шкоди у випадку трудового каліцтва, професійного захворювання або смерті з цих причин;

9) допомога на поховання;

10) допомога по безробіттю;

11) сімейні допомоги;

12) державні допомоги соціального забезпечення.

1.3. Цей Договір поширюється також на внески соціального страхування.

2. Цей Договір буде застосовуватись до законодавства, яке змінює або доповнює правові норми, які регулюють галузі, зазначені в пункті 1 цієї статті.

3. Цей Договір буде також застосовуватись до законодавства, яке вводить нову систему чи нову галузь соціального забезпечення, за умови, що Компетентний орган управління однієї Сторони протягом трьох місяців з дня офіційної публікації нового законодавства повідомить у письмовому вигляді Компетентний орган управління іншої Сторони про поширення дії Договору на нове законодавство.

Стаття 4

1. Сторони надають на своїй території постійно проживаючим або працюючим громадянам іншої Сторони, а також членам їх сімей, незалежно від їх громадянства, однакові права зі своїми громадянами, як стосовно поширення на них законодавства, так і стосовно прав на соціальне забезпечення.

2. Пункт 1 цієї статті не розповсюджується на порядок обчислення страхового стажу, набутого до 1 січня 1991 року, громадянам Латвійської Республіки, репатріантам, членам їх сімей і нащадкам.

Стаття 5

1. Законодавство Сторін, яке обмежує виплату пенсій і допомог лише з причини проживання особи за межами території Сторони, не поширюється на осіб, які постійно проживають на території іншої договірної Сторони.

2. Умови пункту 1 цієї статті не поширюються на допомоги по безробіттю та сімейні допомоги, а також на державні допомоги соціального забезпечення в Латвійській Республіці.

II. Застосування законодавства

Стаття 6

1. На працюючих за наймом осіб поширюється законодавство Сторони, на території якої вони виконують роботу за наймом, незалежно від місця їхнього постійного проживання, за винятком випадків передбачених статтями 7, 21 і пунктом 4 статті 23.

2. На осіб, які самостійно займаються трудовою діяльністю, поширюється законодавство Сторони, на території якої вони здійснюють трудову діяльність, незалежно від місця їхнього постійного проживання.

3. На осіб, які самостійно займаються трудовою діяльністю і постійно проживають на території однієї Сторони, але здійснюють трудову діяльність на території обох Сторін, поширюється законодавство Сторони, на території якої постійно проживає особа.

4. Згідно з цим Договором сплата внесків державного обов'язкового соціального страхування провадиться працедавцем, працівником, або особою, яка самостійно займається трудовою діяльністю, починаючи з першого дня роботи відповідно до законодавства Сторони, під дію якого він підпадає.

Стаття 7

1. На осіб, які працюють за наймом на території однієї Сторони, і направлені працедавцем на територію іншої Сторони для виконання робіт на користь цього працедавця, продовжує поширюватись законодавство першої Сторони за умови, що термін відрядження цих осіб не перевищує двох років.

2. На членів дипломатичних представництв і консульських установ Сторін і на обслуговуючий персонал, який займається виключно персональним обслуговуванням дипломатичного корпусу чи консульських посадових осіб, поширюється положення Віденських конвенцій про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року, про консульські зносини від 24 квітня 1963 року.

3. На державних службовців і прирівнених до них осіб, направлених державними органами або установами однієї Сторони на територію іншої Сторони, поширюється законодавство першої Сторони.

4. На членів екіпажу морського судна, а також працюючих за наймом на морському судні осіб поширюється законодавство Сторони, під прапором якої судно здійснює плавання.

5. На осіб, працюючих на авіатранспортному, залізничному або автотранспортному підприємствах, які здійснюють міжнародні перевезення на території обох Сторін, поширюється законодавство тієї Сторони, на території якої знаходиться адміністрація, зареєстровано відповідне підприємство.

Стаття 8

1. На членів сім'ї, які прямують разом з особами, працюючими за наймом, поширюється законодавство тієї самої Сторони, що і на працюючих за наймом осіб згідно з пунктом 1 статті 6.

2. Положення пункту 1 цієї статті не поширюються на членів сім'ї, якщо вони внаслідок працевлаштування підпадають під дію законодавства іншої Сторони.

Стаття 9

Компетентні органи управління Сторін за спільним узгодженням мають право зробити виняток щодо окремих осіб або категорій працівників, які підпадають під дію статті 7.

III. Медичні послуги, допомоги по тимчасовій непрацездатності і материнству

Стаття 10

Якщо особа має право на платні медичні послуги за законодавством однієї Сторони, то ця особа має право на отримання безоплатної невідкладної медичної допомоги, перебуваючи тимчасово на території іншої Сторони, згідно із законодавством Сторони тимчасового перебування.

Стаття 11

1. Особа, яка отримує пенсію згідно із законодавством обох Сторін, має право на медичні послуги за законодавством Сторони постійного проживання.

2. Особа, яка отримує пенсію згідно із законодавством однієї Сторони, але постійно проживає на території іншої Сторони, має право на медичні послуги відповідно до законодавства Сторони постійного проживання в такому ж об'ємі як і особа, яка отримує пенсію згідно із законодавством цієї Сторони.

Стаття 12

Особа має право на планові (спеціальні) медичні послуги на території іншої Сторони за гарантійним документом Компетентної установи першої Сторони.

Стаття 13

Сторони будуть проводити взаємні розрахунки за надані медичні послуги, які передбачені статтями 10 і 12 згідно із порядком, визначеним угодою про застосування цього Договору.

Стаття 14

Для встановлення права на допомогу по тимчасовій непрацездатності та материнству, а також визначення їх розміру, зумовленого накопиченням періодів страхування, з метою підсумовування періодів зараховуються періоди страхування, накопичені згідно із законодавством обох Сторін за умови, що вони не збігаються повністю або частково у часі.

Стаття 15

Допомоги по тимчасовій непрацездатності та материнству призначаються і виплачуються за рахунок коштів Сторони, Компетентній установі, якої сплачувалися внески на соціальне страхування.

IV. Пенсії по інвалідності, за віком, за вислугу років, в разі втрати годувальника і державні допомоги соціального забезпечення

Стаття 16

1. Для встановлення права на пенсію, зумовлену накопиченням періодів страхування, в цілях підсумовування періодів зараховуються періоди страхування, накопичені згідно із законодавством обох Сторін за умови, що вони не збігаються повністю або частково у часі.

2. При призначенні пенсій, зумовлених наявністю періодів роботи за певною професією або на певній роботі, зараховуються тільки періоди, накопичені згідно із законодавством обох Сторін у відповідній системі, професії або роботі. Якщо підсумовані таким чином періоди не відповідають умовам, які дають право на зазначені пенсії згідно із законодавством обох Сторін, то ці періоди зараховуються для призначення пенсій на загальних підставах.

3. Трудовий стаж (періоди) і прирівняні до них періоди, набуті на території України та Латвійської Республіки до 1 січня 1991 року особами, які проживають на території обох сторін, складає страховий стаж, незалежно від сплати внесків соціального страхування, і враховується при призначені і нарахуванні пенсії на території обох Сторін за умови, що одна із Сторін вже не здійснює виплату пенсій за вказані періоди.

Стаття 17

Якщо право на пенсію згідно із законодавством Сторін виникає тільки в результаті підсумовування періодів страхування, набутих згідно із законодавством обох Сторін, розмір пенсії кожна Сторона обчислює і виплачує відповідно до страхового стажу, набутого на її території.

Стаття 18

У тих випадках, коли загальний розмір пенсії, яку отримує особа, не досягає визначеного законодавством Сторони проживання мінімального розміру, за виплату різниці, що гарантує вказаний мінімум, відповідальною є Сторона проживання.

Стаття 19

Для встановлення права на отримання державної допомоги соціального забезпечення Латвійської Республіки тим громадянам України, які безперервно прожили в Латвійській Республіці останні 12 місяців, в загальний 60-ти місячний період постійно проживання зараховуються періоди проживання в Україні.

V. Допомоги в разі трудового каліцтва, професійного захворювання або смерті з цих причин

Стаття 20

Допомоги і відшкодування шкоди в разі трудового каліцтва, професійного захворювання або смерті з цих причин призначає і виплачує Компетентна установа тієї Сторони, законодавство якої поширювалось на особу під час виконання роботи, що привела до отримання трудового каліцтва або наступання смерті, або під час виконання нею останній раз трудової діяльності, яка спричинила виникнення професійного захворювання, навіть у випадку, якщо професійне захворювання вперше констатоване на території іншої Сторони.

Стаття 21

Якщо особа, яка захворіла професійним захворюванням, отримує допомогу, яка виплачується Компетентною установою однієї Сторони, і в зв'язку з погіршенням стану здоров'я звертається за допомогою до Компетентної установи іншої Сторони, то застосовуються такі положення:

1) у випадку, якщо особа в період дії законодавства іншої Сторони не займалася діяльністю, спроможною викликати або загострити це захворювання, Компетентна установа першої Сторони несе витрати по виплаті допомоги з урахуванням загострення стану здоров'я згідно з положеннями законодавства, яке застосовується;

2) у випадку, якщо особа займалась такою діяльністю в період дії законодавства іншої Сторони, Компетентна установа першої Сторони несе витрати по виплаті допомоги, не враховуючи це загострення, згідно з положеннями законодавства, яке застосовується.

Компетентна установа іншої Сторони призначає такій особі додаткову допомогу, розмір якої дорівнює різниці між розміром допомоги, яка підлягала виплаті після погіршення стану здоров'я, і розміром допомоги, яка підлягала б виплаті до погіршення стану здоров'я, згідно з положеннями законодавства, які застосовуються цією установою, якщо це захворювання настало в період дії законодавства цієї Сторони.

VI. Допомога по безробіттю

Стаття 22

Для встановлення права на допомогу по безробіттю, зумовлене накопиченням періодів страхування, в цілях підсумовування періодів зараховуються періоди страхування, накопичені відповідно до законодавства обох Сторін за умови, що вони не збігаються повністю або частково у часі.

VII. Допомога на поховання

Стаття 23

1. При виникненні права на допомогу на поховання згідно із законодавством обох Сторін, допомога призначається і виплачується Стороною, на території якої особа до своєї смерті здійснювала трудову діяльність.

2. У випадку смерті особи, яка отримувала пенсію від однієї Сторони, але проживала на території іншої Сторони, допомогу на поховання призначає і виплачує Сторона, яка здійснювала виплату пенсії. Якщо особа має право на пенсію відповідно до законодавства обох Сторін, допомога на поховання в розмірі не менше двох мінімальних пенсій призначається і виплачується Стороною, на території якої особа постійно проживала.

3. У випадку смерті члена сім'ї, який перебував на утриманні соціально застрахованої особи, допомога на поховання призначається і сплачується Стороною, на території якої здійснював трудову діяльність годувальник.

4. У випадку смерті члена сім'ї, який перебував на утриманні соціально незастрахованої особи, допомога на поховання призначається і сплачується згідно із законодавством Сторони, на території якої член сім'ї постійно проживав.

VIII. Сімейні допомоги

Стаття 24

1. Сімейні допомоги надаються згідно із законодавством Сторони, суб'єктом законодавства якої дитина була на перше число місяця.

2. Якщо допомогу, згадану в пункті 1 цієї статті, не може надавати жодна із Сторін внаслідок застосування цього Договору або законодавства Сторін, або вона повинна надаватися згідно із законодавством обох Сторін, допомога надається відповідно до законодавства Сторони, на території якої дитина проживає.

3. Допомога по материнству і допомога при народженні дитини надається Стороною, суб'єктом законодавства якої є мати на момент народження дитини або усиновитель на момент усиновлення.

IX. Співробітництво компетентних установ

Стаття 25

Компетентні органи управління Сторін на безоплатній основі надають один одному необхідну допомогу щодо реалізації цього Договору і надсилають необхідну інформацію про діюче законодавство та його зміни.

Стаття 26

Компетентні органи управління Сторін домовляються між собою з процедурних питань щодо застосування цього Договору шляхом укладення Угоди про застосування.

Стаття 27

Компетентні органи управління Сторін призначають Компетентні установи, які підтримують прямі зв'язки між собою.

Стаття 28

Необхідні для соціального забезпечення документи, які видані на території будь-якої із Сторін, приймаються без легалізації.

Стаття 29

Медичні освідчення, а також переосвідчення осіб з метою встановлення ступеня працездатності, провадяться на території Сторони їх постійного проживання або на вимогу Компетентної установи Сторони працевлаштування.

Стаття 30

1. Будь-яка заява про пенсії або допомоги, подана згідно із законодавством однієї Сторони, вважається також заявою, що відповідає законодавству іншої Сторони, стосовно всіх пенсій чи допомог, які виплачуються згідно з цим Договором.

2. Будь-які заяви або претензії, які згідно із законодавством однієї Сторони були подані у визначений термін до Компетентної установи цієї Сторони, вважаються поданими в строк, так само, якщо б вони були подані протягом того самого терміну до Компетентної установи іншої Сторони.

Стаття 31

Будь-яка інформація про осіб, яка направляється однією Стороною іншій Стороні, є конфіденційною і може бути використана тільки для застосування цього Договору.

X. Перехідні і заключні положення

Стаття 32

1. Розмір допомог і пенсій, призначених до набуття чинності цього Договору, може бути переглянутий відповідно до норм цього Договору при отриманні заяви особи. Такий перегляд не повинен сприяти зменшенню розміру допомоги або пенсії.

Стаття 33

1. Внесення змін або доповнень до цього Договору проводиться шляхом оформлення Сторонами відповідних протоколів, які є невід'ємною складовою цього Договору.

2. Порядок набуття чинності протоколів визначається положеннями пункту 3 цієї статті Договору.

3. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності з дня обміну ратифікаційними грамотами.

Стаття 34

1. Кожна із Сторін має право денонсувати цей Договір, письмово повідомивши про це іншу Сторону. Чинність цього Договору припиняється з дня, вказаного у повідомленні, але не раніше закінчення шести місяців з дня, наступного за днем отримання повідомлення.

2. Права осіб, набуті в період дії цього Договору, не втрачають своєї чинності в разі його денонсації.

Вчинено в м. Києві, 26 лютого 1998 року, в двох примірниках, кожний українською, латиською та російською мовами, причому всі тексти є автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення цього Договору перевагу буде мати текст російською мовою.

ЗА УКРАЇНУ

ЗА ЛАТВІЙСЬКУ РЕСПУБЛІКУ