МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 25.11.2016 р. N 41635/1395-0-2-16/7.2

Міністерством юстиції у зв'язку з вашим листом <...> стосовно надання роз'яснень деяких питань законодавства України, пов'язаних з використанням електронних сигарет, повідомляється, що надання роз'яснення з порушених питань не належить до компетенції Мін'юсту, яке діє відповідно до Положення про нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року N 228.

<...>

При цьому в порядку інформування повідомляємо.

Щодо обмеження обігу електронних сигарет

Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" (далі - Закон) визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Так, відповідно до ст. 13 Закону реалізація (продаж) тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням, особам, які не досягли 18 років, а також реалізація (продаж) тютюнових виробів в упаковках, що містять менше ніж 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) забороняються. Законом можуть встановлюватися й інші обмеження щодо реалізації (продажу) тютюнових виробів.

При цьому відповідно до ст. 1 Закону предмети, пов'язані із вживанням тютюнових виробів, - це портсигари, мундштуки, люльки, сигаретний папір, фільтри, обрізувач сигар, що необхідні для вживання тютюнових виробів, крім запальничок та сірників.

Тобто електронні сигарети не включені до переліку предметів, пов'язаних із вживанням тютюнових виробів.

Водночас хоча електронні сигарети і не є предметами, пов'язаними із вживанням тютюнових виробів згідно із Законом, на нашу думку, вони є предметами, що стимулюють виникнення залежності від самого процесу куріння (вдихання), та як наслідок створюють більші ризики, у тому числі сприяють пропаганді у спробі вживання тютюнових виробів серед неповнолітніх осіб.

Слід констатувати, що державне регулювання у цій сфері відносин є застарілим, при цьому технології виробництва тютюнових виробів та предметів, що їх імітують, а також предметів, пов'язаних із вживанням тютюнових виробів, постійно вдосконалюються та досягли нового рівня, а тому є необхідність перегляду законодавства у цій сфері відносин з метою встановлення імперативних правил поведінки на цьому ринку задля виконання державою однієї з основних функцій - захисту здоров'я населення та здійснення контролю за діяльністю суб'єктів господарювання цієї галузі.

При цьому слід враховувати, що зазначеним Законом забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров'я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) на дитячих майданчиках; 5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 6) у під'їздах житлових будинків; 7) у підземних переходах; 8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів; 9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 10) у приміщеннях об'єктів культурного призначення; 11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Щодо отримання ліцензій на продаж електронних сигарет

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" закріплюється обов'язок для суб'єктів господарювання отримувати ліцензії на виробництво, імпорт, експорт і оптову та роздрібну торгівлю тютюновими виробами (ч. 2 ст. 2, ст. 15).

При цьому зазначений Закон не передбачає засобів і механізмів державного регулювання господарської діяльності при продажу електронних сигарет, що, на нашу думку, лежить у площині проведення аналізу щодо необхідності та доцільності введення такого державного регулювання у відповідній сфері відносин.

Так, аналізуючи законодавчі акти, що регулюють господарську діяльність у певних сферах відносин, можна зробити висновок, що такого регулювання потребує та діяльність, практика провадження якої доводить, що вона потребує державного регулювання із застосуванням засобів регулюючого впливу на діяльність цих суб'єктів господарювання. <...>

Також повідомляємо, що листи Мін'юсту не встановлюють норм права і мають лише інформаційний характер.

 

Перший заступник Міністра

Н. Севостьянова