ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 13.03.2013 р. N 04-29-666

Виконавча дирекція Фонду розглянула звернення щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та повідомляє таке.

Відповідно до п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок), середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що у разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Разом з тим Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. N 5 (далі - Інструкція), визначається приналежність цих одноразових виплат до фонду оплати праці.

Так, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 Інструкції визначено, що матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана усім або більшості працівників у розмірах, передбачених нормативно-правовими актами, або визначена в колективному договорі підприємства як така, що надається працівникам як за умови подання заяви, так і без неї (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, окрім сум, вказаних в п. 3.31 Інструкції), входить до складу фонду оплати праці і є, відповідно, базою для нарахування єдиного внеску.

Відповідно до пункту 3.31 Інструкції матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, а саме допомога, яка була надана в непередбачених (екстрених) випадках, коли необхідність її отримання виникла несподівано, за умови подання заяви, а її розмір визначався адміністрацією підприємства, не відноситься до фонду оплати праці і не є базою для нарахування і утримання єдиного внеску.

Отже, згідно з пунктами 7 та 9 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати повинні враховуватися пропорційно відпрацьованому часу одноразові виплати, що мають систематичний характер.

Відповідно до абзацу третього пункту 4 Порядку місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду. Це означає, що під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат не враховуються всі виплати, в тому числі і виплати, передбачені пунктом 2.3 Інструкції, проведені в місяці, який виключається з розрахункового періоду.

 

Заступник директора

Т. Нагорна