Вагітним дозволять менше працювати

Україна сьогодні переживає не тільки глибоку економічну кризу, а й стикається з такими демографічними процесами, які призводять не лише до демографічного зменшення населення, але й до змін якісного його життя.

Медико-соціальне значення серцево-судинних, нервових та інших захворювань впливає на тривалість життя населення, показники сучасного генофонду української нації та людських втрат в Україні.

Низька народжуваність та пов’язане з нею незабезпечення самовідтворення населення стали феноменом і основним викликом для багатьох європейських країн.

У цьому плані Україна не є винятком.

У зв’язку з цим, охорона материнства і дитинства є важливою невід’ємною складовою державної політики, з огляду на значимість народження здорових дітей – потенціалу майбутнього кожної держави.

При цьому, стан здоров'я дітей напряму залежить від здоров'я матері. Сьогодні  кожна друга вагітна має захворювання (хвороби серця, нирок, судин), залишається високою кількість ускладнених пологів.

Тому, сьогодні постає вкрай важливе завдання - визнати відповідальність за долю нашого майбутнього - наших дітей.

Так, провідними українськими медиками та науковцями упродовж багатьох років проводиться  дослідження по вивченню стану здоров’я вагітних та народженими ними дітей в рамках наукового проекту «Сім’я та діти України».

Як показав аналіз результатів дослідження важливе місце серед факторів, що сприяли виникненню порушень стану здоров’я вагітних і немовлят були соціальні чинники, серед яких чільне місце займала щоденна фізична та психічна перевтома жінки, емоційна напруга, недостатність годин відпочинку та сну. 52 % жінок вагітність виношували маючи малокрів’я, 26 % хворіли на хронічні захворювання, у 27 % вагітних були запальні захворювання статевих органів, всього у 11,1 % жінок вагітність мала нормальний перебіг.

Рівень життя нижче прожиткового мінімуму мали 44 % вагітних, 46 % -  зазнавали хронічного стресу, майже 20 % доводилось працювати під час  вагітності у вечірній та нічний час, а 18 % вагітних - періодично зазнавали  фізичного та психологічного насильства вдома.

Аналіз результатів дослідження дав підставу обґрунтувати пропозиції щодо зменшення негативного впливу на жінку та її майбутнє немовля несприятливих соціальних чинників.

З метою забезпечення соціального захисту майбутніх матерів групою народних депутатів (Біловол О.М., Поляченко Ю.В., Шипко А.Ф.) зареєстровано законопроект, яким пропонується в обов’язковому порядку скоротити на одну годину тривалість робочого дня для всіх без виключення працюючих жінок з часу, коли вони стали на облік по вагітності, із збереженням середньої заробітної плати.

На сьогодні чинне трудове законодавство розробило цілу систему гарантій і прав для вагітних працюючих жінок.

Так, вагітній жінці відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування, надається робота, що є легшою і виключає вплив шкідливих чинників, за нею зберігається середній заробіток за тієї посади, на якій вона раніше працювала., недопустимо залучати вагітних до робіт у нічний час, до понаднормо­вих робіт, до робіт у вихідні дні та направляти у відрядження.

Проте, як вказують вищенаведені дослідження, ці норми трудового законодавства системно порушуються.

Впровадження цього законопроекту на думку його авторів сприятиме вдосконаленню правової бази у сфері захисту здоров’я працюючих жінок, зокрема захисту здоров’я вагітних жінок, забезпечення їм здорового материнства, народження і розвитку здорової дитини з метою подальшого процвітання нашої Держави та забезпечення майбутнього трудового і життєвого потенціалу України.

Соціальний захист громадян