Верховна Рада хоче заборонити відключення електроенергії, газу та тепла

Відключення газуВ Україні з 2004 року основним законодавчим актом, який встановлює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних  послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 15 цього Закону  передбачено обов’язкове надання  мінімальних норм житлово-комунальних послуг, які  встановлюються з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання  людей та  їх перебування в приміщеннях,  забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої  спроможності конструкцій  та експлуатаційних характеристик внутрішньо будинкових мереж і систем, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. 
Але,  зазначений перелік мінімальних норми житлово-комунальних послуг  на сьогодні  не  затвердження.
 
Статтею 16 цього Закону встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється відповідно до умов договору  та  вимог законодавства. Тобто, можна зробити висновок про обов’язковість встановлення договірних відносин споживача з постачальником відповідних послуг. Це безумовно є порушенням положень статті 627 Цивільного кодексу України, згідно яких, сторони є вільними в укладенні договору.  Зокрема, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб  вільного волевиявлення бути учасниками або не бути ними у будь-яких договірних відносин. Волевиявлення учасників договору  не може містити імперативну складову при прийнятті ними відповідних рішень.
 
Доцільно зазначити, що згідно частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Тобто, особам, які не уклали  договір про надання комунальних послуг, але й не відмовились від його укладення  в письмовій формі, житлово-комунальні послуги надаються на підставі публічного договору приєднання (статті 633, 634 Цивільного кодексу України). Той факт, що особа користується житлово-комунальними послугами, засвідчує його приєднання до договору про їх надання та існування договірних відносин між виконавцем та споживачем цих послуг.
 
Чинна законодавча норма щодо надання можливості припинення виконання своїх обов’язків виконавцями житлово-комунальних послуг, теплопостачання, постачання електроенергії, природного газу та питної води у разі не укладення відповідного договору створює правову колізію та нівелює вимоги Цивільного кодексу України.
 
Саме з метою захисту прав та законних інтересів споживачів комунальних послуг, які з об’єктивних причин не уклали договір про надавання житлово-комунальних послуг, але сплачують за їх споживання відповідну плату народними депутатами України був внесений проект Закону України  «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання житлово-комунальних послуг».
 
Законопроектом пропонується законодавчо закріпити заборону на припинення надання житлово-комунальних послуг, теплопостачання, постачання електроенергії, природного газу та питної води споживачам, які сплачують за їх споживання незалежно від укладення договорів про надання відповідних послуг. 
 
З огляду на зазначене пропонується внести відповідні зміни до Законів України:  «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про електроенергетику», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про засади функціонування ринку природного газу».