Чи оплатять лікарняні без страхового свідоцтва?

Це питання стало актуальним після прийняття Фондом соцстраху Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В заяві-розрахунку, що є додатком до даного Порядку передбачено зазначати номер страхового свідоцтва.

Саме тому, налякані матеріальною відповідальністю бухгалтери підприємств, відмовляють в оплаті лікарняних та декретних громадянам які наразі не мають страхового свідоцтва.

Як виявилося через бюрократичні перепони та незнання законодавства багато громадян  в Україні не отримали страхового свідоцтва.

Так давайте ж розберемося чи дійсно необхідне страхове свідоцтво для оплати лікарняних.

Для початку давайте розглянемо навіщо насправді потрібно дане свідоцтво.

«Перша згадка» про свідоцтво має місце в Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зокрема в статті 8 Основ зазначено, що особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, одержують свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування та документом суворої звітності.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 22 серпня 2000 р. № 1306.

Роботу з видачі страхових свідоцтв провадять органи Пенсійного фонду України. Страхове свідоцтво видається на підставі анкети застрахованої особи.

Наймані працівники, заповнюють анкету й одержують свідоцтво на підприємстві. При цьому особи, які мають декілька місць роботи, заповнюють анкету та одержують страхове свідоцтво за місцем основної роботи.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (підприємці, адвокати, нотаріуси та ті, що займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, у тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), особи, які добровільно сплачують страхові внески на пенсійне страхування, а також громадяни України, які працюють за межами України i не застраховані в системі соціального страхування країни, де вони перебувають, подають анкету до органу Пенсійного фонду за постійним місцем проживання самостійно та отримують страхове свідоцтво.

Для заповнення анкети необхідні паспорт i довідка про ідентифікаційний номер. Страхове свідоцтво та, за необхідності, його дублікат видаються безкоштовно.

По своїй суті страхове свідоцтво – це ламінована картка, яка має номер та серію. Головними елементами, відображеними у свідоцтві особи, є її ідентифікаційний номер, прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.

У страховому свідоцтві немає фотокартки застрахованої особи, тому воно дійсне лише у разі пред'явлення паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу. Тому дуже важливо, щоб особа i при заповненні анкети, i при отриманні свідоцтва ретельно перевіряла коректність відображених у них даних.

Свідоцтво зберігається у застрахованої особи.

Як зазначає в своєму листі Пенсійний Фонд України (від 06.12.2005 р. № 15407/03-02) свідоцтво пред'являється застрахованою особою у разі одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, укладання трудового договору (контракту), договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання робіт та надання послуг, під час прийому на навчання, а також в інших випадках, передбачених законодавством. На підставі цього свідоцтва застрахована особа має можливість безкоштовно отримати відомості про себе в системі персоніфікованого обліку в будь-якому органі Пенсійного фонду на території України.

Тепер давайте розглянемо норми закону, на підставі якого громадянам надається те саме матеріальне забезпечення, зокрема лікарняні та декретні. І назва йому: Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240 (далі Закон № 2240).

Відповідно до статті 4 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Застрахованою особою в розумінні цього Закону є найманий працівник, а також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Також варто відмітити, що в Законі № 2240 лише в одному місці згадується про страхове свідоцтво, а саме в частині 4 статті 6 даного Закону зазначено, що особам, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування.

В той час, варто глянути на статтю 51 Закону № 2240, яка називається «Документи, необхідні для призначення матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Так згідно з частиною 1 цієї статті підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що єдиною підставою для призначення допомоги по лікарняним та декретним є листок непрацездатності, а страхове свідоцтво лише посвідчує застраховану особу.

На нашу думку відсутність у працівника страхового свідоцтва не може бути підставою  для відмови в оплаті лікарняного листка.

Будемо сподіватися, що й Фонд соцстраху буде дотримуватися такої ж думки, оскільки, жодних офіційних роз’яснень наразі не має.

 Але все ж таки радимо працівникам та роботодавцям подбати про наявність страхового свідоцтва.

 

Соціальне страхування в Україні 

 

 

{social}