Допомогу при народженні дитини даватимуть не всім


Захист прав дитини, її гідного життя, можливості здобути освіту та належне медичне обслуговування, забезпечити їй відпочинок та оздоровлення – є одним із завдань батьків і держави.

У зв’язку з цим, частина друга ст. 1 Сімейного кодексу України встановлює, що метою державної політики в сфері сімейних відносин є утвердження почуття обов'язку особи перед дітьми та забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку. 

Для осіб, що не забезпечують належний рівень проживання для своїх дітей, передбачена можливість позбавлення батьківських прав. 

Частина перша статті 164 Сімейного кодексу встановлює виключний перелік причин, за якими батька (матір) позбавляють батьківських прав: "якщо вона, він: 

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною; 

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини".

На практиці ці умови вказують на те, що особа, яка виступає біологічною матір'ю або батьком дитини та позбавлена батьківських прав, не лише не спроможна належним чином виконувати свої функції як батька чи матері, а й несе загрозу нормальному вихованню, здоров'ю, а подекуди і життю дитини.

Тим не менше, держава створює стимулюючі механізми для того, щоб такі особи продовжували народжувати дітей, збільшуючи тим самим "соціальне сирітство" в Україні та позбавляючи цих дітей можливості нормального розвитку. 

Так, статтею 11 Закону України встановлюється, що "виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав". Йдеться про те, що особа спочатку народжує, а потім, якщо вона не виконує своїх функцій, її позбавляють батьківських прав, а у зв’язку з цим – і виплат на цю дитини. Але до того часу вони встигають не лише отримати частину допомоги, яка, зрозуміло, йтиме не за прямим призначенням, а й поставити під постійну загрозу здоров'я та життя цієї дитини.

У зв’язку з цим, на законодавчому рівні пропонується усунути можливість осіб, які ведуть асоціальний спосіб життя, заробляти на народженні дітей. Йдеться про запровадження не лише процедури припинення виплат, але й позбавлення можливості осіб, позбавлених батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них, отримувати допомогу при народженні наступної дитини.

Цю міру не можна розглядати виключно як каральну, це - превентивний виховний захід, який стимулюватиме осіб до усунення неприйнятної поведінки біологічних батьків, становлення нормального ставлення до власних дітей та поновлення своїх батьківських прав (що передбачено ст. 169 Сімейного кодексу).

Для врегулювання зазначеного питання у Верховній Раді України зареєстрований відповідний законопроект, який як стверджують його автори, дозволить посилити відповідальність осіб за реалізацію своїх батьківських прав та зменшить рівень "соціального сирітства.