Депутати пропонують посилити кримінальну відповідальність за катування в міліції

Депутати пропонують посилити кримінальну відповідальність за катування в міліції

Проект Закону України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України” (щодо посилення кримінальної відповідальності за катування, завідомо незаконні затримання, привід або арешт та примушення давати показання) розроблено у зв’язку з необхідністю приведення вітчизняного законодавства у відповідність до міжнародних актів, а також посилення кримінальної відповідальності за противоправні діяння, що посягають на життя та здоров’я особи, її особисту недоторканість.
 
Стаття 3 Загальної Декларації прав людини від 10 грудня 1948 року проголошує, що кожен має право на особисту недоторканість. Аналогічне положення закріплено в статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, що ратифікована Україною 17 липня 1997 року.
 
Крім того, згідно статті 5 Загальної Декларації прав людини та статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути піддано катування або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Відзначимо, що відступ від даного положення не допускається навіть під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації.
 
Зазначені міжнародні стандарти прав людини знайшли своє відображення також в Основному Законі України. Так, згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Статтею 28 Конституції України проголошено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Крім того, відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
 
Разом з тим, в Україні останнім часом почастішали випадки посягання на життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність особи, що полягає у необґрунтованому та незаконному затриманні осіб, а також примушуванні їх давати показання, що супроводжується катуванням, жорстоким, нелюдським чи таким, що принижує гідність, поводженням з боку працівників правоохоронних органів. 
 
З цього приводу показовим є нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини, оприлюднене 17 січня 2013 року. Вказаним рішенням суд визнав порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що полягало у побитті 17 засуджених Ізяславської колонії працівниками підрозділу спеціального призначення Державного департаменту України  з  питань виконання покарань.
 
Відповідно до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України (надалі – КК України) покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 
 
Водночас, санкції відповідних статей КК України, що встановлюють покарання за катування, завідомо незаконні затримання, привід або арешт та примушення давати показання, не відповідають ступеню суспільної небезпеки цих діянь.
 
Завданням проекту Закону є також посилення кримінальної відповідальності за противоправні діяння, що посягають на життя та здоров’я особи, її особисту недоторканість та супроводжуються катуванням, жорстоким, нелюдським чи таким, що принижує гідність, поводженням з боку працівників правоохоронних органів.
 
Проект Закону передбачає внесення змін та доповнень до статей 49, 127, 371, 373 КК України та направлений на приведення вітчизняного законодавства у відповідність положенням міжнародних актів, а також встановлення адекватних санкцій за катування, завідомо незаконні затримання, привід або арешт та примушення давати показання.
 
Проектом Закону пропонується:
 
1) Уточнити диспозицію частини 1 статті 127 КК України. 
Так, згідно Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня 1948 року термін “катування” означає будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисне заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди.
 
У той же час, діюча редакція частини 1 статті 127 КК України визначає катування за ознакою “насильницька дія”. Таке формулювання звужує визначення катування, яке може вчинюватися також і діями, що не мають насильницького характеру.
 
З огляду на вищевказане, частину 1 статті 127 КК України пропонується викласти у наступній редакції “Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або вчинення будь-яких інших дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб”.
 
2) Передбачити, що катування з політичних мотивів є привілейованим складом злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
 
3) Доповнити статтю 127 КК України частиною третьою і четвертою та передбачати більш суворе покарання за катування, яке вчинено:
 
– працівником правоохоронного органу під час виконання службових обов’язків;
– працівником правоохоронного органу під час виконання службових обов’язків та яке спричинило смерть потерпілого.
 
4) Передбачити, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовується у разі вчинення катування працівником правоохоронного органу під час виконання службових обов’язків.
 
5) Переглянути санкції статей 171, 371, 373 КК України у бік посилення кримінального покарання з метою встановлення адекватних санкцій за катування, завідомо незаконні затримання, привід або арешт та примушення давати показання ступеню суспільної небезпеки цих діянь.
 

Прийняття проекту Закону надасть змогу підвищити ефективність охорони права на життя та здоров’я особи, її особисту недоторканість шляхом посилення кримінальної відповідальності за катування, завідомо незаконні затримання, привід або арешт та примушення давати показання. 


Соціальний захист громадян