Політична реклама 2012: фальшива правда українського політикуму

Політична реклама 2012: фальшива правда українського політикуму

 

Вони запевняють, що життя наше вже покращилось і ми впевнено прямуємо до світлого комунізму. Вони говорять, що їх опоненти – політичні банкрути та хабарники, вони руйнують країну. Вони запевняють, що чинна влада – це бандити й брудна пляма на світлому образі української демократії.

Вони – це, як можна здогадатися, різні політичні сили, проте об’єднує їх одне – надзвичайно сильне бажання…ні, не покращити наше з вами життя, а урвати свій шматок такого солодкого й п’янкого пирога під назвою «влада».

Розбір польотів фантазії української політичної рекламної кухні пропоную почати з чинної нашої влади – Партії регіонів. Милує око чарівний напис «Партія регіонів» гарнітурою шрифту, що більше нагадує «Куріння шкідливе для вашого здоров’я». Можливо і «Партія регіонів» теж шкідлива для здоров’я України?.. Але що насправді обурює, так це герої реклам ПР: шахтар, директор школи, будівельник, пенсіонери.

Шахтар. Чи бачили ви колись шахтаря? Людину, яка ризикуючи життям, за копійки, яких проте вона отримати не в змозі, прямує у надра землі добуваючи чорне золото? Ви бачили їх очі: такі яскраві, трішки втомлені очі, які можна вирізнити з поміж тисяч інших за смолянистими чорними віями, в які на віки в’ївся вугільний пил? І ось перед нами шахтар ПР: такий чистенький, такий відкритий. То ось він справжній шахтар, жити якому стало легше? Запитаймо про легке життя справжніх шахтарів, які не бачать своєї заробітної платні. Запитаймо про легке життя дружин шахтарів, їх матерів, які з болем в серці щораз відпускають чоловіків й синів на роботу? Запитаймо про легке життя тих жінок, що вже не дочекаються своїх чоловіків… І ось цей милий чоловічок, який доводить нам, що все добре, все супер, життя прекрасне – це просто неповага до трудівників-шахтарів, це неповага до кожного українця.

Директор школи. Образ знайомий до болю кожному з нас. Цей образ так само добре знайомий нам, як і рівень заробітної плати українських освітян. А мила жінка каже нам: ні-ні-ні, це лише початок! Так, мабуть далі буде ще гірше.

Пенсіонери. «Для них кожне нарахування до пенсії – буханець хліба». Дійсно. Пенсіонери – найнезахищеніша верства населення України. Пенсіонери – люди позбавлені гідного фінансового забезпечення, які мають певні пільги лише на папері, а в дійсності – зневагу та грубість від оточуючих. Що ж ми бачимо: пенсіонери – біль українства, ті, хто виборов для нас мирне небо над головою, ті, хто віддав кращі роки свого життя для будівництва країни, - щасливі. Вони впевнені, що скоро все буде чудово завдяки продуманій соціальній політиці чинної влади. Як можна таке робити? Запитайте вашого сусіда-пенсіонера, що він думає про рівень свого життя…

Комуністи. Вирішили відкараскатися від того, що весь цей час були в коаліції з ПР, і могли реалізувати всі свої ініціативи, які зараз активно пропагують. Цікаво, що в місті можна побачити машини з символікою КП та піснями Цоя. Вражаючий мікс: вимір політичного життя, який звів нанівець ініціативи національного державотворення, який згуби життя тисяч молодих хлопчиків у нікому непотрібній Афганській війні, і пісні Цоя, в який прагнення самовираження, прагнення життя, прагнення абсолютної свободи.

Опозиція. Батьківщина. Бабуся-свята. Лише два рекламних ролики, а який високий рівень драматургії. Найпотужніший емоційний надрив – ролик з бабусею, яка бореться з загарбниками-будівельниками. Це дійсно картина українських реалій: старенька, яка з гідністю приймає виклик влади й виходить на останній бій з іконою та вимитими сінями. Але оцей шматок правди не може виправдати політичну бездіяльність опозиціонерів й не дає їм права винуватити у всьому чинну владу: чи не таку ж картину можна було змалювати за часів кермування Ющенка і Ко? Не дуже сумно, а надзвичайно боляче, що цей шматок правди, ця бабуся з іконою – це наша країна, наш біль і тривога, наша реальність, наші будні. В кількох хвилинах, в кількох епізодах те, що відбувалося з початком української незалежності й відбувається досі…

Вирішувати вам. Вірити гарним фальшивим картинкам чи вкотре повірити в правдиву картинку, яку нам обіцяють виправити… Альтернативи ми не маємо. Наш вибір залишається рівноцінним: як би не відрізнялися одна від одної політичні сили, єдине що їх різнить – це назви. Суть їх діяльності – отримати владу. А ми… ми знову будемо працювати до сьомого поту, прагнучи отримати хоч мінімум засобів до існування. Ми будемо народжувати з вірою, що доля наший дітей буде ліпшою за нашу. Ми будемо навчатися і вірити, що згодом отримаємо гідну роботу. Ми будемо жити. Всупереч всім передвиборчим перегонам, політичним лідерам, опозиціям і коаліціям. Ми будемо жити! 

 

Соціальний захист громадян