Фільтруй контент: особливості українського телебачення

 

«Через 40 лет не буде ни книг, ни кино, ни театра, а только одно сплошное телевиденье…» х/ф «Москва слезам не верит», 1972 рік

Ці рядки знайомі кожному з нас за оскароносним фільмом Меншова. Та чи замислювалися Ви колись над тим, який зміст вклав в ці слова герой фільму? Можливо це справжнє пророцтво?

 У наш час ми бачимо як все менше людей відвідує театри, а про читання книг українцями і говорити не варто: згадайте самі, коли востаннє брали до рук справжню книгу – не дешевий супермармаркетівський покет чи жіночий романчик з купою сліз та сцен з пристрасними обіймами, а шедевр світової літератури?! На зміну Булгакову й Толстому приходять сері альні епопеї, форматні проекти, талант-шоу й інша купа телевізійного непотребу. Сьогодні ми спробуємо розібратися в тому, чим є для українця телевізор і що може дати українцям наше національне телебачення.

Просто мило – океани сліз та купа серветок

Справжнє телебачення – живе й драматичне, яке живе за законами ринково економіки прийшло до нас з розпадом союзу, проте перетворення ТБ на справді ефективний інструмент політичного та соціокультурного впливу відбулося зовсім нещодавно. А починалося все з серіалів – дива, комічно-трагічного фарсу людських почуттів та пристрастей, образ та помсти, життя й смерті. Античні п’єси, драматургія екзистенціалізму у порівнянні з шедеврами того часу ніщо: чи ж здатні «Медея» Евріпіда чи «Мухи» Сартра так прикувати увагу глядача як «Санта-Барбара», «Зцілення коханням», «Клон». Не перелічити серіального мила, яке на початку приходило до нас з далекої Мексики, Бразилії та Чилі. Згодом з’явилися й серіали США, які були на клас вище, а згодом стали справді еталонними – сценаристи зуміли зробити акцент не на вдаваній грі в життя, а на самому житті, такому як воно є – з його радостями й смутком, ще й мали свою «родзинку» - нових героїв, нові теми, несподіваний розвиток сюжетної лінії. Мабуть, тому і досі популярними лишаються «Друзі», «Медики», «Доктор Хаус», «Надприродне», «Секс і місто», «Відчайдушні домогосподарки», «Дівчата Гілмор», «Чужа родина» і багато інших. Згадаймо незлим словом серіали «Амедіа»: «Талісман кохання», «Гріхи батьків», «Не родись вродливою». Це були чи не перші справді якісні серіали з гарною сценарною основою, вдалою акторською підбіркою та чудовою режисурою. Чи не єдиним справді класним українським серіалом для мене є «Леся+Рома». І зовсім не важливо, що це ідея запозичена з російського сіткому – гумор в серіалі українського ґатунку! Поступово телевізійники відійшли від формату серіального мила й сьогодні намагаються ставити в ефір справді продукт цікавий глядачеві, не позбавлений гумору й таємничості, кохання й ненависті. 

Формати: креатив за світовим стандартом

Деякі канали взагалі вирішили відійти від серіального продукту, проте тривало це не довго. Вся краса форматного проекту в тому, що це феєричне шоу, драматичне дійство ще й серіал в одному флаконі. Там, де готується їжа знайдеться місце лайці та пристрасному коханню, що доводять «МайстерШеф» і «Пекельна кухня». А як без романтики там, де є і пісні, і танці?.. Форматні проекти зробили своїх учасників інформаційним продуктом, а глядачів – товаром. У межах медіахолдингів учасники форматів мігрують з одного каналу на інший, стаючи то ньювсмейкерами, то ведучими. А глядачі свято вірять в свою необмежену владу над долею учасників: дивляться шоу, віддають свої голоси за улюблених учасників, пишуть в форумах, купують всі видання, в яких можна знайти жадану інформацію про своїх улюбленців. Формати навіть краще серіалів: в серіалі все зрозуміло – вигадка та й годі. А формат дуже реальний: кастинги, ретельний відбір, перфоманси й життя під прицілом відеокамери. Та чи спробував хтось підняти ту завісу «реальності», що її так майстерно творили сценаристи проектів?.. Фільтруйте контент, не вірте всьому, що говорять з блакитних екранів, навчіться мислити й позбудьтеся своєї телезалежності, адже телевізор – сильний наркотик, який пожирає наш час, а час – найбільше наше багатство. 

Без телевізора: а когось це може вбити

Життя без телевізора цілком можливе. Мало хто в це вірить, але можливе. Я не пропоную хапати свій телевізор і хутко його викидати. Але повірте, можна суттєво зменшити кількість часу, який ви проводите перед блакитним екраном і покращити свій настрій і самопочуття. Основні замінники телевізійного хламу:

1. Книга. Намагайтеся читати хоча б одну книгу на тиждень. Це може бути читання художньої літератури для релаксації та підвищення свого культурного рівня, ділової та освітньої літератури, яка допоможе вам як найкраще реалізувати свій потенціал в професійному плані. Читання розвиває пам'ять, покращує роботу мозку і задовольняє інформаційні потреби людини.

2. Спорт. Бігайте, плавайте, займайтеся йогою та пілатесом, грайте в футбол і теніс – покращуйте свою фізичну форму, а не відрощуйте животики сидячи на диванчику. 

3. Прогулянки. Приділяйте більше часу друзям та рідним, своїм коханим та колегам зроботи. Живе спілкування, милування природою, прогулянки парком, поїдки до лісу – це набагато ліпший спосіб використати свій вільний час, аніж в чергове переглядати «Битву екстрасенсів»!

4. Хобі. Коли востаннє ви тримали в руках пензля? А може в дитинстві ви займалися музикою? Ви писали вірші? Розкривайте свої таланти, творіть – творіть мистецтво, створюйте себе і своє майбутнє!