Сироти. Після 18 років проблеми тільки починаються

Сирота

 

У всьому світі є діти-сироти, і наша країна, звичайно, не виключення. Складна соціально-економічна ситуація в Україні сьогодні, на жаль, впливає і на українські сім’ї. Як наслідок, спостерігаємо значну кількість неблагополучних родин, яких позбавляють батьківських прав (батьки-алкоголіки, наркомани, злочинці, батьки, які жорстоко ставляться до своїх дітей, не займаються їх вихованням, примушують працювати, жебракувати).

За офіційними даними у 2011 році в Україні близько 100 тисяч дітей були позбавлені батьківського піклування та виховуються в державних закладах: школах-інтернатах, дитячих притулках; 40% з цих дітей не мають рідних взагалі. А за неофіційними даними безпритульних дітей, жебраків, дітей, що відносяться до груп ризику, сиріт, дітей із соціально неблагополучних сімей в декілька разів більше, понад 1 мільйон. Щороку 6 тисяч осіб в Україні позбавляють батьківських прав. Ці цифри просто шокують. Для таких дітей, позбавлених сім’ї – держава є і батьком, і матір’ю.

Сьогодні наша держава здійснює фінансування дитячих будинків та шкіл-інтернатів, також узаконено систему пільг для дітей-сиріт: допомога при працевлаштуванні, пільги при вступі до навчальних закладів, матеріальна допомога на навчання, державні стипендії та інші.

Проте дискутивним та неврегульованим залишається питання щодо утримання житла, право на яке набули діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа, до моменту їх повноліття, а також щодо погашення заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги, що існувала на момент переходу такого житла у власність дитини. Зазначимо, що наявність вказаної заборгованості є досить розповсюдженим явищем, адже переважна більшість дітей-сиріт, як зазначалося раніше, з неблагополучних родин.

За проханням громадян, опікунів та піклувальників дітей-сиріт та осіб з їх числа, у тому числі осіб, які є вихователями дитячих будинків сімейного типу, допомогти у вирішенні цього питання, мною було направлено депутатське звернення до Міністерства соціальної політики України про надання роз’яснень щодо порядку сплати та погашення заборгованості за комунальні послуги та квартирну плату житла, яке перебуває у власності дитини-сироти.

Мінсоцполітики стверджує, що питання утримання житла дітей-сиріт та погашення наявної заборгованості за таке житло зазвичай вирішується на рівні усталеної практики, а саме, «при формуванні місцевих бюджетів районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міської, районної у містах рад передбачають кошти для придбання та ремонту житла дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в тому числі для погашення заборгованості за комунальні послуги за наявності рішення відповідної державної адміністрації або ради за місцезнаходженням такого житла».

При цьому, жодної норми діючого законодавства, що врегульовує вказані питання, не зазначає.

Очевидним є той факт, що питання утримання житла дітей-сиріт та погашення заборгованості за комунальні послуги та квартирну плату, що може накопичуватися роками та переростати у великі суми боргу, є суспільно-важливим та потребує врегулювання на законодавчому рівні.

Положеннями чинного законодавства передбачено, що приватизоване житлове приміщення за наявності згоди органу опіки та піклування за його місцезнаходженням може бути передане усиновителем, опікуном (піклувальником), родичами, батьками-вихователями чи прийомними батьками, які виховують і утримують дитину, в оренду на підставі відповідних договорів.

Кошти, одержані орендодавцями, використовуються під контролем органу опіки та піклування на потреби вихованців, оплату комунальних послуг та утримання житлового приміщення у належному стані.

Проте наразі в Україні існує проблема щодо надання в оренду житла дітей-сиріт опікунами, піклувальниками, батьками-вихователями, які, у разі наявності заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги такого житла, змушені її сплачувати самостійно. Адже при наявності заборгованості за надання комунальних послуг подача таких послуг відновлюється лише після повного розрахунку.

Крім того, чинним законодавством не передбачено, що протягом періоду збереження житла дитини-сироти до настання її повноліття, плата за утримання такого житла, у разі, якщо таке житло не здається в оренду, здійснюється за кошти держави або відповідних органів місцевого самоврядування. У зв’язку з цим сума заборгованості за утримання житла дитини-сироти може зростати роками, та передбачає її погашення дитиною-сиротою при досягненні нею повноліття або закінчення навчального закладу. Тобто особа, яка виховувалася без батьківського піклування, що зіткнулася у вісімнадцятирічному віці із проблемою соціальної адаптації в суспільстві, враховуючи значний відсоток безробіття молоді в Україні, повинна самотужки сплачувати борги за житло, в якому вона не проживала значний проміжок часу, в інакшому випадку залишиться без тепла, освітлення та газопостачання.

З метою поліпшення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також сприяння покращенню їх адаптації у соціальному середовищі після досягнення ними повноліття, потрібно врегулювати на законодавчому рівні питання щодо створення так званого «страхового резерву» таких дітей. Необхідно запровадити відкриття органом опіки та піклування за місцезнаходженням дитини у банківській установі її особистого депозитного рахунку, що слугуватиме для накопичення резервних (страхових) коштів у розмірі 10%, що надходитимуть від суми коштів призначеної державної допомоги дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, або її майна.

Такий рахунок буде «заморожено» до моменту досягнення дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, вісімнадцяти років. З моменту настання повноліття, власник такого рахунку зможе використати накопичену суму коштів за своїм розсудом на власні потреби.

Внесення відповідних змін потребує частина третя статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі – Закон), якою передбачено, що право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Тобто у разі, якщо особі, з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, на момент здобуття загальної середньої освіти або навчання в профільному училищі тощо виповнилося вісімнадцять років (у зв’язку із залишенням дитини на повторний рік або дитина пішла не в шестирічному віці до школи), відповідно до положень статті 8 Закону такі особи, з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, не отримують повне державне забезпечення до моменту закінчення навчання.

В зв’язку з цим народним депутатом О.І. Тищенком був запропонований проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до статей 8 та 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо посилення соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа».

Прийняття та реалізація проекту Закону України «Про внесення змін до статей 8 та 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо посилення соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа слугуватиме важливим кроком на шляху посилення соціального захисту таких дітей та поліпшенню адаптації осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у соціальному середовищі, а також сприятиме:

1. Закріпленню на законодавчому рівні правових норм щодо утримання житла дітей-сиріт та осіб, прирівняних до них, з метою запобігання накопиченню заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги такого житла.
2. Правовому врегулюванню погашення наявної заборгованості за утримання житла, яка існує на момент набуття права власності на таке житло дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування чи особою з їх числа, з метою усунення боргового тягаря з дітей, їх піклувальників (опікунів) та можливості здачі такого житла в оренду для отримання прибутку з подальшим цільовим використанням таких коштів.
3. Ефективному плануванню та покращенню соціальної адаптації дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа шляхом створення «страхового резерву коштів», що накопичуватиметься на особистому рахунку кожної дитини до досягнення нею повноліття.
4. Посиленню повного державного забезпечення в навчальних закладах осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 18 років, але продовжують навчання у закладах загальної середньої освіти, або ліцеях, професійних училищах тощо.
5. Суттєвому поліпшенню державного захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа.

 

Соціальний захист громадян