Російська мова, як сумнівний хід регіоналів перед виборами

Олена Бондаренко

 

В світлі передвиборчої кампанії провладна Партія Регіонів витягнула із комірчини старий козир - статус російської мови. Наміри членів цієї політичної сили якнайшвидше вирішити це питання до старту виборчої кампанії до 30 липня.

 

Нардеп фракції Олена Бондаренко заявила, що законопроект Про основи державної мовної політики буде прийнято ще на цій сесії парламенту, яка завершується 6 липня.

«У нас є серйозні наміри до кінця цієї сесії ухвалити даний законопроект», - заявила народний депутат.
«Що стосується захисту української мови, необхідно подивитися, яким чином наші політичні опоненти, перебуваючи при владі, намагалися його« захистити »: заборонами, квотуванням, обмеженням, насильним переведенням російськомовних шкіл на україномовне навчання без права вибору», - додала О. Бондаренко.

Попередній аналогічний законопроект було відкликано після масових протестів громадськості у 2010-2011 рр. Тому теперішній поспіх регіоналів у вирішенні цього питання є дещо дивним. Втім цьому теж є своє логічне пояснення. Адже мова іде про майбутні вибори, приманку для лояльного електорату, - а тут усі засоби хороші.
Звісно, тема російської мови - дуже резонансна для суспільства. Позмагатися з нею можуть хіба що теми ветеранів ОУН-УПА та гомосексуалізму і гей-парадів в Україні. Піднявши в котрий раз цю тему із запиленої полиці, Партія регіонів робить собі хорошу послугу.

Перше. Добра половина громадян, яка ліпить демотиватори і пише критичні речі на адресу Президента і уряду у соціальних мережах спрямує свій гнів у дещо інше русло. Кому потрібні заяви іноземних політиків і аналіз останніх економічних рішить, коли країна в небезпеці: нищать мову? А в разі ухвалення може бути ще краще. Радикально налаштовані політичні сили, на кшталт ВО «Свобода» влаштують феєричну акцію на захист української мови: з лозунгами, пішою ходою та закликами проти русифікації, і цю картинку завжди можна подати під соусом наступу на права російськомовного населення. А якщо постаратись, то й описати активістів, як особливо небезпечних бандерівців, які будуть вчиняти над вами страшні злочинні дії.

Друге. Резонансна тема допомагає Партії Регіонів відтягнути увагу суспільства від своїх колишніх гучних, але невиконаних обіцянок – покращити життя для людей, 5 років без податків для малого бізнесу, тощо. Тим більше ж знайдуться ж у нашій 44-мільйонній країні люди, які поведуться на обіцянки дати регіональний статус російській мові. Не тому, що це якось полегшить їм життя, а просто, бо так хочеться. Тому це хороша нагода для Партії Регіонів за рахунок жменьки людей, які проблемами російської мови переймаються більше, ніж питаннями відсутності корупції, економічного добробуту та іншими питаннями, які насправді є важливими для мешканців усіх міст України.

Тепер безпосередньо про сам закон, авторами якого є депутати- регіонали Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що в разі прийняття законопроекту, російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України (з 27) – у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, АР Крим і мм. Києві та Севастополі.
Таким чином, у більш ніж половині українських областей, ми ризикуємо отримати фактично другу державну мову. Української там не буде, це вже цілком зрозуміло. Цієї думки дотримуються українські експерти та вчені. Зокрема директор Школи політичної аналітики Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань прямо зазначає, що законопроект Колесніченка-Ківалова лише посилить проблему двомовності в Україні.

Слід зазначити, що автори законопроекту Колесніченко та Ківалов не володіють українською мовою, тому сподіватись, що із даного законопроекту, який парламент планує прийняти до 6 липня, вийде щось розумне - абсолютно марно.

Аналіз законопроекту по статтях вкотре переконує, що із його ухваленням скандалів в українському лише побільшає. Зверну увагу лише на одну частину законопроекту. Це розділ. 3, ст. 23, п. 4.

У ньому йдеться про те, що «виготовлення копій фільмів іноземного виробництва, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічному комерційному відео і домашньому відео в Україні, здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням або озвученням чи субтитруванням державною мовою або регіональними мовами або мовами меншин на замовлення дистриб'юторів і прокатників з урахуванням мовних потреб споживачів».

Загалом, ефект закон про мови справляє наступний: «слегка пустим пыль в глаза, а там будь, как будет».

 

Соціальний захист громадян