Українці з рідкісними хворобами матимуть право на безкоштовне лікування

Рідкісна хвороба

 

У 1983 році був введений термін «орфанні хвороби», що охоплює рідкісні захворювання, частота яких не перевищує п’яти випадків на 10 тис. осіб. У США такою недугою визнають захворювання, на яке хворіє одна людина з 1.500, в Японії — одна з 2.500, у Росії — 10 з 100.000.

За даними Європейського комітету експертів з рідкісних захворювань EUCERD, кількість цих хвороб досягає 8 тисяч. Встановлено, що 80 відсотків рідкісних захворювань обумовлені генетичними причинами. До таких захворювань належать спадкові порушення обміну речовин, рідкісні форми онкологічних та онкогематологічних захворювань, рідкісні інфекційні ураження, аутоімунні процеси тощо. За даними Європейського альянсу організацій хворих рідкісними захворюваннями EURORDIS, дві третини рідкісних захворювань проявляються у ранньому дитячому віці, в 65 відсотках випадків мають важкий інвалідизуючий плин, а в 50 відсотках - погіршений прогноз для життя.

Кількість рідкісних хвороб постійно збільшується – у світі щотижня описується 5 нових патологічних станів. Це пов'язано як з поліпшенням діагностики, так і з погіршенням екології на планеті, спричиненим життєдіяльністю людини.

Нині у країнах ЄС, у США, Японії, Тайвані, Сінгапурі, Австралії вже діють спеціальні закони, що стимулюють науку й фармацевтичні компанії розробляти препарати для лікування рідкісних захворювань.

З 2010 року держави Європи вимагають від країн-учасниць ЄС розпочати планування й розвиток національних програм з рідкісних захворювань.

У листопаді 2011 року Державна Дума Російської Федерації прийняла Федеральний закон „Про основи охорони здоров’я громадян в Російській Федерації”, яким визнала захист здоров’я громадян з рідкісними захворюваннями обов’язком держави і віднесла до повноважень органів державної влади суб’єктів Російської Федерації організацію забезпечення громадян лікарськими засобами для лікування рідкісних захворювань. Крім того, цим Законом регламентовані основні принципи надання медичної допомоги громадянам з рідкісними захворюваннями і забезпечення їх лікарськими препаратами для лікування таких патологій за рахунок бюджетів суб’єктів Російської Федерації.

Також, Республіка Казахстан своїм Законом „Про здоров’я народу і систему охорони здоров’я” закріпила визначення рідкісних (орфанних) захворювань і рідкісних (орфанних) препаратів та передбачила використання коштів системи охорони здоров’я на придбання рідкісних (орфанних) препаратів.

На жаль, на сьогодні вітчизняна медицина переважно спрямована на розповсюджені і соціально значимі захворювання, а комплексного підходу до проблеми рідкісних захворювань взагалі не існує: їх діагностика часто ускладнена і несвоєчасна; лікування нерідко є неефективним через відсутність необхідних ліків (методів лікування); якість життя більшості хворих залишається низькою.

Слід зауважити, що Законом України „Основи законодавства України про охорону здоров'я” проголошені права кожного громадянина України на охорону здоров'я (стаття 6).

Зокрема, цим Законом держава:

- визнає право кожного громадянина на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги (стаття 8);

- гарантує безплатне надання медичної допомоги особам, які перебувають у важкому матеріальному становищі, загрозливому для їх життя і здоров'я, та соціальне обслуговування (стаття 25);

- зобов’язується здійснювати комплекс заходів, спрямованих на усунення факторів, що шкідливо впливають на генетичний апарат людини, створювати систему державного генетичного моніторингу, організовувати медико-генетичну допомогу населенню для профілактики спадкових захворювань (стаття 29).

З урахуванням вітчизняного досвіду з діагностування і лікування рідкісних хвороб, що накопичувався з 1965 року, можна сформулювати ряд загальних медичних та соціальних проблем, основними з яких в теперішній час є:

- відсутність законодавчого визначення рідкісних захворювань і рідкісних препаратів та забезпечення прав пацієнтів з рідкісними захворюваннями на персоналізовану (індивідуальну) медичну допомогу;

- обмеженість доступу хворих з рідкісними патологіями до ефективного лікування і комплексної реабілітації;

- недостатня чисельність висококваліфікованих спеціалістів з рідкісних захворювань та відсутність системи їх професійної підготовки і підвищення кваліфікації;

- відсутність достовірних методів діагностування більшості рідкісних захворювань через відсутність сучасної технічної бази і недостатній рівень кваліфікації лікарів первинної ланки системи охорони здоров’я;

- відсутність реєстрації хворих і нозологічних форм рідкісних захворювань на загальнодержавному рівні;

- важкі соціальні наслідки для сімей цієї категорії хворих та суспільства в цілому у зв’язку із тривалим, дороговартісним лікуванням рідкісних захворювань, відсутність умов для підтримання якості життя таких хворих на належному рівні;

- відсутність цільового фінансового забезпечення медичної допомоги хворим з рідкісними захворюваннями.

В даний час Міністерством охорони здоров’я України винесений на публічне обговорення і розміщений на офіційному сайті проект Концепції створення якісної системи надання допомоги хворим на рідкісні захворювання в Україні.

Метою Концепції проголошено визначення пріоритетів державної політики в галузі охорони здоров'я в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з рідкісними захворюваннями.

До шляхів вирішення проблем рідкісних захворювань, зокрема включено розробку нормативних документів та адаптацію чинного законодавства України до потреб служби надання допомоги хворим з рідкісними захворюваннями, формування статусу хворих з рідкісними захворюваннями, розвиток галузі з урахуванням стратегічного курсу України на інтеграцію до європейських інституцій.

Таким чином, наведений аналіз стану системи охорони здоров’я України переконливо свідчить про необхідність невідкладного законодавчого врегулювання питань, пов’язаних з наданням медичної допомоги хворим з рідкісними захворюваннями та її фінансовим забезпеченням за рахунок бюджетних коштів.

Проект Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо забезпечення медичною допомогою осіб з рідкісними (орфанними) захворюваннями», що поданий до Верховної Ради, розроблений з метою закріплення правовідносин, які забезпечать реалізацію державних гарантій відносно хворих з рідкісними патологіями, та створення умов для своєчасної діагностики рідкісних захворювань, ефективного лікування і комплексної реабілітації таких хворих.

Основними завданнями прийняття законопроекту є посилення правового і соціального захисту хворих з рідкісними захворюваннями, підвищення якості їх життя, сприяння розробці та впровадженню вітчизняних засобів діагностики, лікування та профілактики рідкісних захворювань.

Проектом зокрема пропонується:

- визначити термін «рідкісне (орфанне) захворювання»;

- надавати безплатну медичну допомогу особам, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання і потребують дороговартісних діагностичних та/або лікувальних засобів, та здійснювати їх соціальне обслуговування;

- започаткувати формування переліку рідкісних захворювань і Державного реєстру осіб, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання;

- запровадити загальнообов'язкові державні скринінгові програми для виявлення осіб у пресимптомній стадії захворювання (скринінгу), їх раннього лікування і профілактики інвалідизації;

А також передбачити забезпечення за рахунок бюджетних коштів:

- осіб із рідкісними (орфанними) захворюваннями лікарськими засобами, лікувальними сумішами та іншими продуктами харчування на підставі медичних показань;

- жінок, в сім’ях яких є особа з рідкісним (орфанним) захворюванням, послугами з пренатальної діагностики для встановлення наявності цього захворювання у майбутньої дитини та необхідними профілактичними заходами;

- дітей з рідкісним (орфанним) захворюванням якісними дитячими сумішами та іншими продуктами дитячого харчування на підставі медичних показань.

Прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо забезпечення медичною допомогою осіб з рідкісними (орфанними) захворюваннями2 як закону сприятиме:

1) визначенню правового статусу хворих з рідкісними захворюваннями і формуванню законодавчої бази щодо захисту їх конституційних прав на медичну допомогу;

2) встановленню державних гарантій хворим з рідкісними захворюваннями відповідно до їх індивідуальних потреб у медичній допомозі;

3) розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я і наближенню якості медичної допомоги до міжнародного рівня;

4) посиленню державного контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на медичну допомогу хворим з рідкісними захворюваннями;

5) скороченню витрат з бюджетів усіх рівнів на діагностику і лікування хворих з рідкісною патологією за кордоном.

 

Соціальний захист громадян