Держава посилить контроль за рекламою

Реклама

 

Необхідність державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу не викликає сумнівів. Адже у сучасному суспільному житті можливе зловживання будь-якими правами.

Так, на жаль, непоодинокими є випадки порушення законодавства про рекламу.

Недобросовісні рекламодавці використовують свою рекламу для нечесних способів економічної конкуренції, введення споживачів в оману, використовують у рекламі прийоми та засоби, що можуть завдати шкоди фізичному та психологічному здоров’ю людей тощо.

На сьогоднішній день в Україні відсутній єдиний орган контролю за рекламою, зокрема за її змістом. Так, згідно чинної редакції Закону України «Про рекламу» контролем за дотриманням законодавства про рекламу займаються спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, Антимонопольний комітет України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство фінансів України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури. Крім того, відповідно до Закону України «Про захист суспільної моралі» ряд повноважень щодо контролю за дотриманням чинного законодавства України у сфері захисту суспільної моралі (у тому числі і контролю за відповідністю реклами законодавству про захист суспільної моралі) належить Національній експертній комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Таке розпорошення контрольної функції між декількома державними органами, звичайно, не іде на користь її якісному здійсненню. Так, слід, зокрема зазначити, що чинне законодавство покладає більшу частину контролю за рекламою на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Разом з тим відповідно до чинного Закону України «Про рекламу» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів здійснює контроль лише у сфері захисту прав споживачів.

Таким чином, незважаючи на сім державних органів, що покликані здійснювати контроль за дотриманням законодавства про рекламу, деякі сторони реклами все ще залишаються взагалі поза контролем. Так, фактично відсутній орган, що здійснював би державний контроль за рекламою, що розрахована на дітей чи містить зображення дітей (дотримання вимог передбачених статтею 20 Закону України «Про рекламу»), рекламою у мережі Інтернет, прихованою рекламою, некомерційною рекламою, рекламою на транспорті. Також точно не визначений орган, який має здійснювати контроль реклами на предмет впливу реклами на підсвідомість людини, дискримінації за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії тощо. Всі ці аспекти рекламної діяльності на даний час залишаються поза державним контролем.

Система державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу потребує суттєвого вдосконалення. Одним з напрямків такого вдосконалення є реформування системи контролю за дотриманням законодавства про рекламу шляхом розширення компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Згідно з проектом Закону на цей орган буде покладено контроль за виконанням всього комплексу законодавства про рекламу незалежно від її виду (крім контролю за рекламою на телебаченні та радіо, який буде здійснювати Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та контролю за дотриманням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, який відноситься до компетенції Антимонопольного комітету України).

Іншу важливу проблему контролю за дотриманням законодавства про рекламу становить неможливість припинення реклами, що порушує законодавство, інакше як за судовим рішенням. Разом з тим деякі види порушень законодавства про рекламу несуть настільки велику загрозу життю та здоров’ю громадян, що мають бути негайно припинені,. не чекаючи на судове рішення (адже судовий процес часто затягується недобросовісним рекламодавцем).

Так, безумовно, не можна чекати рішення суду у випадках реклами, яка завдає чи може завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю (у тому числі реклама неякісних лікарських засобів), закликає до дій, які можуть спричинити порушення законодавства (у тому числі до вчинення кримінальних злочинів), реклами з використанням зображень дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолітніми тощо.

Зважаючи на всі ці недоліки народними депутатами Пінчуком А.П. та Бережною І.Г. був розроблений законопроект, який передбачає внесення змін до Закону України «Про рекламу» зокрема щодо вдосконалення контролю за дотриманням законодавства про рекламу.

Основною метою проекту Закону є вдосконалення контролю за дотриманням законодавства про рекламу. Зазначена мета досягається скороченням чисельності органів, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу з семи до трьох.

Законопроектом передбачена концентрація у цих органах повноважень щодо контролю за дотриманням законодавства про рекламу, надання їм додаткових контрольних повноважень, зокрема можливості припиняти своїми рішеннями порушення законодавства про рекламу.

Кінцевою метою законопроекту є можливість більш чіткого розмежування повноважень між органами, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу, надання таким органам можливості швидко реагувати на правопорушення у сфері рекламної діяльності та оперативно припиняти їх.

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення контролю за дотриманням законодавства про рекламу», дозволить підвищити ефективність системи державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу, надасть змогу виявляти правопорушення у сфері реклами, які на даний час залишаються поза сферою державного контролю, та швидко припиняти їх.

Реалізація проекту Закону сприятиме зменшенню порушень законодавства України у сфері реклами, підвищить рівень дотримання прав як споживачів реклами, так і її виробників, розповсюджувачів, рекламодавців.

 

Соціальний захист громадян