Водіям маршруток заборонять розраховуватись під час руху

Маршрутка

 

28 листопада 2011 року Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності були проведені Комітетські слухання на тему "Надання невідкладної допомоги при ДТП та "безпечна дорога" як елементи забезпечення безпеки дорожнього руху".

За результатами слухань встановлено, що протягом січня - жовтня 2011 року кількість дорожньо-транспортних пригод із загибеллю або травмуванням людей становила - 24 тис. 537 ДТП, кількість загиблих внаслідок дорожньо-транспортних пригод становить 3 тис. 670 осіб. Це означає, що у 2011 році на автошляхах України кожних 18 хвилин траплялося ДТП з потерпілими, практично кожні 118 хвилин у ДТП гинула людина. В середньому за добу у ДТП гинули 12 осіб та 102 людини травмувалися. Серед постраждалих чималий відсоток становлять діти.

Найгірша ситуація склалася у Житомирській області, де в середньому гине 26 чоловік на 100 автопригод з потерпілими, для порівняння: в м. Києві цей показник складає 8,4 (в середньому по Україні - 15).

Найбільш поширеними видами дорожньо-транспортних пригод залишаються зіткнення транспортних засобів (36,2 % від загальної кількості ДТП з тяжкими наслідками), наїзд на пішоходів (35,8 % від загальної кількості). Внаслідок таких ДТП гине або отримують травми понад 68 % загальної кількості постраждалих від аварій на автошляхах.

Основними причинами автопригод з постраждалими є:

- перевищення швидкості руху (23,4 %);

- порушення правил маневрування (20,1 %);

- порушення правил проїзду перехресть (8,2 %);

- недодержання дистанції (7,0 %);

- виїзд на смугу зустрічного руху (6,6 %).

Постановою Верховної Радою України N 4184-VI Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності було доручено розробити комплексний законопроект з питань забезпечення безпеки дорожнього руху. На виконання зазначеної постанови народними депутатами України В. М. Олійником та В. С. Малишевим було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення безпеки дорожнього руху та регулювання дозвільної системи здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів».

Розв'язання порушеної проблеми потребує комплексного підходу до вирішення низки різнохарактерних завдань, насамперед у законодавчій сфері, що й передбачено проектом Закону.

Запровадження змін до статей 9, 188-28, 258, 283, 284, 291 КУпАП та доповнення Кодексу статтями 14-2, 279-1, 309-1 викликано необхідністю врегулювання недосконалого порядку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що фіксуються працюючими в автоматичному режимі технічними засобами, що мають функцію фото- відео фіксації.

Чинний КУпАП не передбачає відповідальність за перевищення встановленої швидкості руху менш ніж на 20 кілометрів на годину. Враховуючи ці положення Кодексу, водії рухаються на автодорогах поза межами населених пунктів зі швидкістю 110 км/г замість дозволених 90 км/г, у населених пунктах зі швидкістю 80 км/г замість дозволених 60 км/г., а на дорогах в населених пунктів, де дозволену швидкість руху дорожніми знаками підвищено до 80 км/г, водії рухаються 100 км/г. Таким чином, відбувається суттєве порушення гранично допустимої швидкості руху, а тому пропонується передбачити настання адміністративної відповідальності водія за перевищення швидкості руху більш ніж на 10 км/г.

Статтею 286 Кримінального кодексу України визначена відповідальність за скоєння ДТП, що спричинило смертельні наслідки, тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також пошкодження транспортних засобів, але відповідальність за спричинення потерпілому в ДТП легкої тяжкості тілесних ушкоджень взагалі не передбачено законодавством. Тобто у разі відсутності матеріального збитку від ДТП, водій правопорушник звільняється від відповідальності, незважаючи на те, що потерпілому спричинені легкої тяжкості тілесні ушкодження. Враховуючи це, передбачено відповідні зміни до статті 124 КУпАП.

Законодавчого врегулювання потребує заборона здійснення розрахунків за проїзд водіями під час руху транспортного засобу, а також встановлення відповідальності водія та автоперевізника за це порушення. Під час здійснення розрахунків водій відволікається від дорожньої обстановки та управління автомобілем, що створює загрозу життю і здоров'ю пасажирів, аварійні ситуації та ДТП.

Зміни до статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення обумовлені тим, що у межах смуги відводу автодоріг та червоних ліній вулиць населених пунктів часто розташовані об'єкти стихійної торгівлі. Розміщення вказаних об'єктів в безпосередній близькості від краю проїзної частини негативно впливає на безпеку дорожнього руху та становить загрозу життю як продавців, так й інших учасників дорожнього руху. Тому змінами до частини 2 статті 140 КУпАП передбачено впровадити відповідальність за порушення порядку узгодження з Державтоінспекцією розміщення пересувних торгових пунктів, а також місць торгівлі та надання послуг.

Також в деяких статтях дещо підвищені санкції та запроваджене позбавлення спеціального права як обов'язкове покарання. Ці зміни зроблені з метою реалізації превентивної функції адміністративної відповідальності.

Зміни до статті 321-3 КУпАП та доповнення Кодексу статтею 187-1 обумовлені тим, що в сьогоднішніх реаліях таке покарання, як відбування громадських робіт, втратило свою функцію через те, що деякі порушники фактично не відбувають його, а лише отримують корупційним шляхом довідку про начебто відбування покарання. Задля виправлення такої ситуації пропонується фіксація власниками підприємств, на яких порушники відбувають покарання запровадження системи фіксації відбування покаранням порушником.

В Законі України "Про автомобільний транспорт" запропоновано збільшити відстань для перевезень одним водієм з 500 км. до 550 км. Адже чинна норма не враховує особливості транспортних магістралей в Україні і відстані між містами. Найбільш розвинутим є сполучення між Києвом та обласними центрами. Діюча редакція передбачає, що до Харкова (487 км), Одеси (480 км) та інших міст автобусний маршрут може здійснювати один водій, а для поїздки до Запоріжжя (544 км), Львова (540 км), Миколаєва (517 км), Чернівців (538 км) вже потрібно два водії. Тому пропонуємо зробити цю норму більш пристосованою до реального життя.

Зміни до Закону України "Про рекламу" пропонуються, серед іншого, у зв'язку із тим, що реклама на автошляхах суттєво відволікає учасників дорожнього руху та знижує огляд, що в свою чергу призводить до виникнення аварійних ситуацій.

Крім зазначеного, законопроект містить пропозиції по внесенню змін в Закон України "Про автомобільний транспорт" щодо приведення нормативно - правових актів у сфері транспорту у відповідність до законодавства України з питань дозвільного характеру. Ці пропозиції розроблено на виконання положень Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 N 2806-IV, з метою врегулювання діяльності дозвільних органів, уповноважених здійснювати видачу документів дозвільного характеру на міжнародні автомобільні перевезення, їх відносин з суб'єктами господарювання, створення умов для входження України до Європейського Союзу, а також усунення колізій норм права, що регулює правовідносини у суміжних сферах державного управління.

На даний час виконання перевезень пасажирів або вантажів в міжнародному автомобільному сполученні вітчизняними та іноземними перевізниками регламентується укладеними Урядом України та Урядами країн Європи та Азії міжнародними договорами, більшість з яких ратифікована Верховною Радою України. Зазначені Угоди передбачають видачу на кожний автотранспортний засіб українських перевізників, що здійснюють такі перевезення, бланку дозволу, який діє тільки протягом однієї поїздки. Загальна чисельність видів таких бланків становить 203, а кількість - понад 350000 штук.

Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" від 19.05.2011 N 3392-VI ці дозволи віднесено до документів дозвільного характеру, а відтак, на них розповсюджуються вимоги Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється:

необхідність одержання документа дозвільного характеру;

дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру;

платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру;

строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру;

вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документа дозвільного характеру.

Проектом Закону пропонується запровадити європейський підхід до процедури видачі документів дозвільного характеру на міжнародні автомобільні перевезення та впорядкувати здійснення господарської діяльності у сфері автомобільних перевезень.

Законопроект розроблено на виконання Постанови Верховної Ради України N 4184-VI з метою підвищення безпеки дорожнього руху та регулювання дозвільної системи здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

Цілями законопроекту є забезпечення створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров'я громадян, а також підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху з чітким визначенням правових санкцій за вчинені правопорушення та забезпечення належного рівня реалізації прийнятих рішень у адміністративних справах у сфері безпеки дорожнього руху.

Завданням законопроекту є підвищення ефективності роботи працівників підрозділів Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (далі - ДАІ) та судів щодо розгляду справ про порушення Правил дорожнього руху, а також підвищення дисципліни учасників дорожнього руху.

Проект закону також має своїм завданням упорядкувати та зробити прозорою та зрозумілою процедуру фіксування та притягнення до відповідальності за правопорушення, що були зафіксовані за допомогою автоматичних приладів фотофіксації порушень правил дорожнього руху, а тим самим знизить рівень корупції серед працівників Державної автомобільної інспекції.

Крім зазначеного завданням законопроекту є нормативне урегулювання, гармонізація та системне вдосконалення, відповідно до європейських стандартів, процедур видачі документів дозвільного характеру на міжнародні автомобільні перевезення.

Зокрема, проектом Закону пропонується запровадити нормативно-правову підставу для видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності через центральний орган виконавчої влади з безпеки на наземному транспорті або його територіальні органи.

Прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення безпеки дорожнього руху" надасть змогу вдосконалити механізм регулювання руху автотранспорту, сприятиме більш ефективному застосуванню адміністративної відповідальності за порушення ПДД, зменшенню дорожньо-транспортних пригод та постраждалих від них, збільшенню обсягу надходжень від штрафів за порушення Правил дорожнього руху за рахунок створення системи контролю за їх сплатою.

Крім зазначеного прийняття проекту Закону України стане важливим кроком щодо нормативного урегулювання, вдосконалення, гармонізації українського законодавства у сфері регулювання господарської діяльності відповідно до європейських стандартів, оптимізації процедур одержання документів дозвільного характеру, системи відносин між державою та бізнесом (дозвільними органами та суб'єктами господарювання), що сприятиме додержанню рівності прав суб'єктів господарювання та залученню громадян до участі у підприємницькій діяльності.

 

Соціальний захист громадян