Соціальний захист жінок, які мають дітей

одинока матірДуже часто до органів охорони праці та соціального захисту звертаються працюючі жінки, які мають дітей з проханням роз’яснити свої трудові права та тим самим попередити свавілля працедавця.

 

І от Міністерство праці й соціальної політики України в черговий раз нагадало, що у випадку надання жінкою - працівницею, яка у встановленому порядку була попереджена про наступне звільнення (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України), висновку з медичної установи про необхідність у домашньому догляді за дитиною до досягнення їм шестирічного віку роботодавець не може звільнити таку жінку, оскільки відповідно до статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до трьох років (або до шести років), одиноких матерів, при наявності дитини у віці до чотирнадцяти років або дитини інваліда з ініціативи власника або уповноваженого їм органа не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
 

Варто відмітити, що згідно зі статтею 19 Закону України " Про відпустки" жінці, що працює і має двох або більш дітей у віці до 15 років або дитину інваліда, або яка всиновила дитину, одинокій матері, батькові, що виховує дитину без матері (у тому числі й у випадку тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, або одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без врахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП України). При наявності декількох підстав для надання даної відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

На практиці досить актуальним залишається питання щодо надання соціальної додаткової відпустки одиноким матерям.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 г. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблена у встановленому порядку за вказівкою матері; удову; іншу жінку, що виховує й утримує дитину самостійно.

Разом з тим п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону України "Про відпустки" визначає одиноку матір, як таку, що виховує дитину без батька, факт утримування (аліменти) для надання відпустки значення не має.

Отже, право на додаткову відпустку мають наступні одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблена у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, що виховує дитину без батька (у тому числі й розлучена жінка, що виховує дитину без батька).

Проблема виникає з наданням такої відпустки розведеній жінці, жінці, що виховує дитину без батька, у тому числі й жінці, яка народила дитину, не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, і при цьому батько визнав дитину, і жінці, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлений, оскільки батько в дитини є й у багатьох випадках спілкується з ним і бере участь у вихованні.

Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред'явити жінці, що виховує дитину без батька, для одержання додаткової соціальної відпустки.

Тому для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцеві повинен бути пред'явлений будь-який офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, у якім з достатньою вірогідністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

Зокрема, як стверджує Міністерство, такими документами, можуть бути:

· рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;

· ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача в справі за позовом про стягнення аліментів;

· акт складений соціально-побутовий комісією, створеною первинною профспілковою організацією або будь-якою іншою комісією, створеної на підприємстві, в установі, організації;

· акт дослідження комітетом самоорганізації населення, у якім зі слів сусідів (при наявності їх підписів в акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;

· довідка зі школи про те, що батько не бере участь у вихованні дитини (не спілкується із учителями, не забирає дитину додому, не бере участь у батьківських зборах) тощо.

На період знаходження робітниці у відпустці по догляду за дитиною до досягнення їм трирічного віку ( у тому числі до досягнення дитиною шестирічного віку) роботодавець має право прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади до фактичного виходу на роботу жінки, що перебуває у відпустці.

Таким чином посада працівниці, якій надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення їм трирічного віку, не є вакантною посадою, оскільки на період такої відпустки за нею зберігається робоче місце (посада). Тому у звіті про наявність вакантних посад на підприємстві, який представляється в центр зайнятості, дана посада не вказується.

Детальніше дивіться лист Мінпраці від 26.07.2010 г. N 2650/0/10-10/13 в розділі «Роз’яснення»