Єдиний соціальний внесок

Єдиний соціальний внесок

З 1 січня 2011 року набирає чинності прийнятий 8 липня 2010 р. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Метою Закону  України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) є реформування адміністративної системи загальнообов'язкового державного соціального страхування через створення єдиної системи збору та обліку страхових внесків, запровадження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та уникнення дублювання функцій фондів соціального страхування, пов'язаних із формуванням страхових коштів. 
На думку законодавця це дозволить суттєво підвищити дієвість і ефективність зазначеної системи, скоротити адміністративні витрати на виконання відповідних функцій.

 

Давайте розглянемо основні ключові моменти Закону № 2464.

Відповідно до ст. 1 даного Закону єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Органом уповноваженим вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цього Закону визначено Пенсійний Фонду України.

Виключно Законом № 2464 визначаються:

  • принципи збору та ведення обліку єдиного внеску;
  • платники єдиного внеску;
  • порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
  • розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
  • орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність;
  • склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
  • порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Також з введенням в дію цього Закону з 1 січня 2011 року залишаються й надалі функціонувати інші Фонди соціального страхування (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві).

За фондами соціального страхування залишаються їхні основні функції:

  • керівництво та управління окремими видами соціального страхування;
  • акумуляція страхових коштів;
  • фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням;
  • здійснення контролю за цільовим використанням страхових коштів;
  • інші функції, передбачені статутами фондів соціального страхування.

Платниками єдиного внеску з 1 січня 2011 р. вважатимуться платники, які сьогодні в обов'язковому порядку сплачують страхові внески на окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування (зокрема, роботодавці та застраховані особи) (п. 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

При цьому з набранням чинності Законом № 2464-VI перереєстрація цих платників не здійснюватиметься. ПФУ спільно з фондами соціального страхування та ДПАУ проведе звірення платників страхових внесків.

База нарахування єдиного внеску:

Єдиний внесок нараховується:

Для роботодавців, працівників - громадян України або іноземців, фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами,  громадян України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, осіб, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді, працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Нарахування та сплата єдиного внеску за: батьків - вихователі дитячих будинків сімейного типу; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту; особам, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Для членів сімей фізичних осіб - підприємців, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але спільно з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування  єдиний внесок нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску що дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. На даний час зазначений перелік ще не затверджено.
Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначений в статті 8 Закону № 2464

для роботодавця:

1. Відсоток єдиного внеску, який буде нараховувати роботодавець на фонд оплати праці найманих працівників залежить від класу професійного ризику виробництва, який визначається Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Зараз таких класів ризику 67, то і розмірів єдиного внеску стільки ж, але у кожного страхувальника свій, починаючи з 36,76 % (1 клас) і закінчуючи 49,7 % (67 клас).

2. 34,7 % єдиного внеску буде нараховувати підприємство на винагороду, яку виплачує фізичній особі за цивільно-правовими договорами (договором підряду на роботу чи послугу), крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців.

3. 33,2 % єдиного внеску буде нараховувати підприємство на суми лікарняних як на перші п’ять днів, так і на інші дні, що сплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

4. 8,41 % єдиного внеску буде нараховувати підприємство на фонд оплати праці працюючих інвалідів. Якщо ж інваліду буде нараховуватися лікарняний, то розмір соціального внеску на суму такого лікарняного становить «звичайні» 33,2 %.

для найманого працівника:

1. 3,6 % єдиного внеску буде утримуватися із заробітної плати працівника, в тому числі інваліда, працівника-іноземця;

2. 2 % єдиного внеску буде утримуватися із суми лікарняного, який нараховується працівнику (в тому числі інваліду);

3. 2,6 % єдиного внеску буде утримуватися із винагороди, яка виплачується фізичним особам – не СПД за договорами цивільно-правового характеру (договір підряду на роботи чи послуги), крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців.

Для бюджетних установ єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3 % визначеної бази нарахування.

Варто зазначити, що розміри внесків не є остаточними, оскільки, як визначено у п. 28 ст. 8 Закону № 2464, пропозиції щодо змін розміру єдиного внеску вносяться Кабміном одночасно з проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Строк сплати єдиного внеску

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Якщо роботодавець виплачує аванс по заробітній платі або зарплату за місяць, то під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум, такий роботодавець зобов’язаний сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у відповідних розмірах.

Але є і виняток. Це випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений раніше або за результатами звірення роботодавця з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Відповідальність за несплату

Статтею  25 Закону № 2464, передбачено:.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Крім того, у ст. 26 Закону № 2464 передбачено відповідальність за порушення цього Закону, а саме: посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Тому до статей 1651, 1653, 1654 і 1645 Кодексу про адміністративні правопорушення внесені відповідні уточнення щодо поширення цих норм на Закон № 2464 при визначенні сум адміністративного штрафу з 01.01.2011 р.

Але це ще не все.

В Кримінальному кодексі вносяться зміни до ст. 2121 із зазначенням відповідальності за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зокрема:

1. Умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах, –
карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхового внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто перевищують 17000 грн.).

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, –
караються штрафом від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 34000 грн.) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто перевищують 51000 грн.), під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхового внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3. Діяння, що описані вище і вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страховий внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Підсумовуючи наведене хочемо сказати, що яскравим прикладом функціонування єдиного соціального внеску можна навести на прикладі Російської Федерації, де впродовж декількох років діяв єдиний соціальний податок.

За період дії цього податку, в якому були об’єднані страхові внески за усіма видами соціального страхування та бюджетні кошти на соціальне забезпечення, значно зріс та з кожним роком ставав все більш загрожуючий дефіцит Пенсійного Фонду РФ, у фондах соціального страхування не вистачало коштів для підвищення розмірів страхових виплат застрахованим особам.

Такий підхід у державній соціальній політиці зазнав поразки, у зв’яжу з чим Уряд РФ, затверджуючи Концепцію довгострокового соціально-економічного розвитку Росії до 2020 року, прийняв рішення ліквідувати єдиний соціальний податок з 1 січня 2010 року.

Невже і ми хочемо наступати на одні й ті самі граблі?