Стаття 46 Конституції України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Матеріальна відповідальність працівника за збиток заподіяний підприємству
Мінпраці розглянуло питання щодо затвердження проекту колективного договору та матеріальної відповідальності працівника за збиток, заподіяний підприємству.
Так профільне міністерство наголосило, щоправові принципи розробки, висновку й виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин і соціально-економічних інтересів працівників і власника визначає Закон України "Про колективнідоговори й угоди" (далі - Закон).
У відповідності зі статтею 13 Закону проект колективного договору обговорюється в трудовому колективі й виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу.
У випадку якщо збори (конференція) трудового колективу відхилять проект колективного договору або окремі його положення, сторони відновляють переговори для пошуку необхідного рішення.
Строк цих переговорів не повинен перевищувати 10 днів. Після цього проект у цілому виноситься на розгляд зборів (конференції) трудового колективу.
Після схвалення проекту колективного договору загальними зборами (конференцією)трудового колективу він підписується вповноваженими представниками сторін не пізніше чому через 5 днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановлене зборами (конференцією) трудового колективу.
Також Мінпраці зауважило, що при покладанні матеріальної відповідальності права й законні інтереси працівників гарантуються шляхом установлення відповідальності тільки за прямий дійсний збиток,тільки в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, що такий збиток заподіяний підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Дана відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку й не повинна перевищувати повного розміру заподіяного збитку,за винятком випадків, передбачених законодавством. Напрацівників не може бути покладена відповідальність за збиток, який належить до категорії нормального виробничого ризику.