Людиноцентрична орієнтація адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Реординаційні відносини

Суспільство

 

Для пострадянских країн процеси переорієнтації державної політики є процесом надзвичайно складним. За радянських часів діяв принцип «людина для держави», від якого нині намагається відмовитись Україна. Проте процес переорієнтації державного управління на людиноцентричний підхід, в основі якого покладена схема взаємодії «держава для людини» є вкрай складним.

Проблема співробітництва держави із її громадянами виникла з моментом зародження громадянського суспільства. В залежності від рівня цих стосунків визначається ступінь демократизації суспільства, котре відповідно до ст. З Конституції України має бути достатнім задля забезпечення невід’ємних багатств людини – її природних прав і свобод. Згідно ст. З Конституції України людина, її життя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Базуючись на вищенаведеній формулі ст. З Конституції України, в нашій державі має відбуватись переорієнтація головних характеристик адміністративного права з суто управлінських і каральних на такі нові функції як правозабезпечувальна (що пов’язана із за¬безпеченням реалізації прав і свобод людини) і правозахисна (що пов’язана із захистом порушених прав). Ці нові функції відображають «публічно-сервісне» призначення адміністративного права. Це має уможливити перехід від “державоцентричної” до “людиноцентричної” системи відносин між публічною владою і людиною.

Розвиток та реформування адміністративного законодавства повинні бути орієнтовані на те, щоб за¬безпечувати права і свободи громадян у сфері виконав¬чої влади. Основоположним принципом у діяльності органів виконавчої влади має стати принцип верхо¬венства права. Цей принцип втілюється у так званій “людиноцентричній” концепції державного управ¬ління. Одним з прикладів реалізації принципу верхо¬венства права у відносинах “влада-громадяни” є мож¬ливість побудови цих відносин на засадах реординації.

У науці адміністративного права утверджується концеп¬ція про існування як у відносинах в системі органів ви¬конавчої влади, так і у відносинах між органами виконав-чої влади і громадянами реординації - явища, протилеж¬ного “субординації”. У відносинах в системі органів ви¬конавчої влади реординація передбачає можливість нижчестоящого органу виконавчої влади звернутися до вище¬стоящого з пропозиціями, рекомендаціями, клопотаннями тощо, а вищестоящий орган зобов’язаний опрацювати звернення та відповідним чином на нього відреагувати. Що ж до відносин між органами виконавчої влади та гро¬мадянами, то реординацію можна розглядати як певний режим відносин, за якого громадяни мають можливість звертатися до органів виконавчої влади як для забезпе¬чення та захисту своїх прав та інтересів, так і співпра¬цювати з органами виконавчої влади, “впливаючи” таким чином на управлінську діяльність цих органів.

До форм реординації за учас¬ті органів виконавчої влади та громадськості, виходячи з аналізу Закону України “Про Кабінет Міністрів Украї¬ни” від 15 жовтня 2010 р. № 192 і Регламенту Уряду, можна віднести наступні:

- організація головним розробником проекту акта Ка¬бінету Міністрів України громадського обговорення проекту, що має важливе суспільне значення, стосуєть¬ся прав та обов’язків громадян;
- забезпечення Кабінетом Міністрів України прове¬дення консультацій з громадськістю з питань форму¬вання та реалізації державної політики;
- інформування Кабінетом Міністрів України гро¬мадськості про свою діяльність. З цією метою надання прес-релізів, організація прес-конференцій, брифінгів членів Кабінету Міністрів України, оприлюднення від¬повідних матеріалів у друкованих та електронних засо¬бах масової інформації;
- розгляд звернень громадян.

Зазначимо, що на адре¬су Прем’єр-міністра України та Уряду України надходить значно більше письмових звернень громадян, ніж до урядів країн-членів ЄС чи навіть до уряду Російської Федерації. Цей факт свідчить не тільки про високий рівень очікувань громадян! від Уряду України, а й пронедосконалість правових відносин у цій сфері, недостатній рівень роботи із зверненнями громадян на місцево¬му рівні, недоліки у функціонуванні судової системи.

Один із напрямів вдосконалення розвитку громадянсь¬кого суспільства - забезпечення активної участі грома¬дян, їх об’єднань у вирішенні загальнодержавних справ і проблем місцевого самоврядування, включення інсти¬тутів громадянського суспільства у сучасний політич¬ний процес. Засобом реалізації цього напрямку є виявлення найбільш перспективних форм і соціальних технологій співпраці держави, органів місцевого самоврядування і громадянсь¬кого суспільства, проведення спільних моніторингових досліджень процесу і проблем формування громадянсько¬го суспільства, в тому числі з використанням зарубіжного досвіду.

Принцип верховенства права реалізується не лише у відносинах за безпосередньої участі громадян, а і у від¬носинах в системі органів виконавчої влади. Але і в цих відносинах визначальними мають бути права, сво¬боди та законні інтереси громадян. Звернемося до низ¬ки прикладів.

У багатьох розвинених країнах введення критеріїв оцінки надання публічних послуг органами виконавчої влади допомагає точніше оцінювати ефективність їх¬ньої діяльності. Здійснюється це через систему вико¬навчих критеріїв, обов’язкових програм щодо управлін¬ня якістю в діяльності органів виконавчої влади. Прове¬дення конкурсу сприятиме поліпшенню навичок держав¬них службовців щодо професійного надання послуг громадянам та встановлення з ними приязних стосун¬ків. Завдяки поширенню в ході конкурсу кращого досві¬ду діяльності органів виконавчої влади підвищувати¬меться ефективність державного управління і рівень за¬доволення потреб громадян. Це позитивно впливатиме на зростання довіри до влади.

Отже, перехід від “державоцентричної” до “людиноцентричної” ідеології передбачає гармонізацію відносин між публічною владою і людиною, що давно вже є загальноприйнятим стандартом у демократичних країнах Європи. В нинішніх умовах розвитку українсь¬кого суспільства у сфері дії адміністративного права має втілюватись такий правовий режим регулювання відносин між державою і громадянами, за якого б гро¬мадянин був би “рівноправним” учасником відносин з державою, а забезпечення та захист його прав, свобод та інтересів стали визначальними чинниками діяльнос¬ті органів виконавчої влади. Впровадження практики реординаційних відносин між народом і державою мають забезпечити з боку першого не тільки контроль за процесом державотрення, а й пришвидшити реагування держави на необхідність впровадження змін у законодавчу базу у зв’язку із запитами та вимогами громадян. Цей принцип втілюється у так званій “людиноцентричній” концепції державного управ¬ління, про яку піде мова у наступній статті.

 

Соціальний захист громадян